Кабінет мешканця У спільній сумісній власності можуть перебувати земельні ділянки лише подружжя, членів фермерського господарства (якщо інше не передбачено угодою між ними) та співвласників житлового фонду. Про це під час прямої телефонної лінії повідомила заступник начальника управління корпоративних прав Дніпропетровської міської ради Наталія Вежбицька. “Відповідно до статті 86 земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників власності — це спільна часткова власність. Власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. У випадках, коли земельна ділянка приватизується співвласниками житлового будинку, вона може бути передана із державної або комунальної власності виключно у спільну сумісну власність, тобто без визначення часток подружжю або співвласникам житлового будинку. Спільна сумісна власність передбачає рівність часток кожного суб'єкта власності земельної ділянки. Суб'єкти спільної сумісної власності на земельну ділянку володіють, користуються і розпоряджаються нею на рівних правах і умовах за взаємною згодою”, - зазначила Наталія Вежбицька.
Згідно земельного кодексу України, спори між громадянами щодо використання та розпорядженя земельною ділянкою, яка належить їм на праві спільної власності вирішуються лише судом. “До нашого управління надходить багато скарг та звернень призвати до порядку: заставити одного із співласників ділянки пересунути за межі його землі гараж, курник або сарай. Проте ані органи виконавчої влади, ані органи місцевого самоврядування не мають повноважень щодо урегулювання подібних спорів, вони вирішуються виключно за рішенням суду”, - наголосила заступник начальника управління.
За її словами, співвласники земельної ділянки, що знаходиться у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої долі. Розділ такої ділянки з виділенням долі співвласника, може бути здійснений за умови попереднього визначення розміру рівних земельних частин, якщо інше не передбачене законом або не буде встановлено судом. Співвласник має право самостійно розпоряджатися своєю часткою у праві спільної часткової власності, для цього кожен співвласник може вимагати виділення своєї частки, додала Наталія Вежбицька.
Згідно земельного кодексу України, спори між громадянами щодо використання та розпорядженя земельною ділянкою, яка належить їм на праві спільної власності вирішуються лише судом. “До нашого управління надходить багато скарг та звернень призвати до порядку: заставити одного із співласників ділянки пересунути за межі його землі гараж, курник або сарай. Проте ані органи виконавчої влади, ані органи місцевого самоврядування не мають повноважень щодо урегулювання подібних спорів, вони вирішуються виключно за рішенням суду”, - наголосила заступник начальника управління.
За її словами, співвласники земельної ділянки, що знаходиться у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої долі. Розділ такої ділянки з виділенням долі співвласника, може бути здійснений за умови попереднього визначення розміру рівних земельних частин, якщо інше не передбачене законом або не буде встановлено судом. Співвласник має право самостійно розпоряджатися своєю часткою у праві спільної часткової власності, для цього кожен співвласник може вимагати виділення своєї частки, додала Наталія Вежбицька.