Перейти в кабінетКабінет мешканця
Дніпра

Цікаве про Дніпро

Події:

  • 1787 - створено "Експедицію для будови губернського міста Катеринослава" та розпочато будівництво міста за заготовленими кошторисами (238 років);

 

  • 2024 - завершено встановлення колесовідбійного брусу на аварійно-небезпечній розв'язці Кайдацького мосту. Такі роботи проводять з 2019 року і вже встановлено близько 30 км одностороннього та розділового двостороннього брусу на основних артеріях міста: вул. Сонячна Набережна, вул. Набережна Перемоги, вул. Набережна Заводська, просп. Слобожанський, просп. Д. Яворницького, просп. Науки (1 рік).

 

Персони:

  • 1952 - народився Володимир Гаркуша, культурний діяч, музикант, з 1994 року головний диригент Дніпропетровського академічного театру опери та балету, народний артист України, засновник багаторічного фестивалю для талановитої молоді "Молодь розправляє крила". Під його керівництвом у театрі поставлено вистави "Принцеса Турандот", "Набукко", "Лісова пісня", "Дама з камеліями" (помер у 2023; 73 роки);

 

  • 1975 - помер Павло Вірський, український хореограф, балетмейстер, організатор Національного ансамблю танцю України, Народний артист СРСР. На його честь названа одна з вулиць Дніпра (50 років);

 

  • 1975 - помер Федір Гладков, уродженець смт. Кринички Дніпропетровської області, актор театру та кіно, громадський діяч. З 1928 року працював у театрі "Березіль", у 1932 - репресований "за контрреволюційну діяльність". В ув’язненні грав у Соловецькому табірному театрі під керівництвом Леся Курбаса. З 1936 року, після звільнення, приїхав до Дніпродзержинська (нині м. Кам’янське), де працював у місцевому театрі ім. Хатаєвича (нині Академічний музично-драматичний театр ім. Л. Українки). Під час німецької окупації України працював директором того ж театру. Входив до складу підпілля ОУН (б) Дніпропетровської області. Вдруге репресований у 1945 році за звинуваченням в постановці антирадянських спектаклів на сцені театру. Після 8-річного ув’язнення у таборах повернувся на сцену. Грав у Дніпропетровському та Сумському українських музично-драматичних театрах, у Сімферопольському російському драматичному театрі, Київському телетеатрі. Жив у Києві, працював на кіностудії ім. О. Довженка, де знявся в епізодичних ролях в чотирнадцяти фільмах, серед яких "Зачарована Десна", "Поштовий роман", "В’язні Бомона" (50 років).