Цікаве про Дніпро

– 1798 - засновано першу лікарню у місті - Катеринославську земську лікарню (нині Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І. І. Мечникова на площі Соборній, 14) (227 років);

– 1834 - у будинку Дворянських зборів (біля Троїцької церкви) відкрито Губернську публічну бібліотеку (нині Комунальний заклад культури "Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія", вул. Ю. Савченка, 10), одна з найстаріших бібліотек України. На день відкриття у фонді бібліотеки налічувалося близько 200 книг і газет, існувала вона на кошти передплатників, які платили також за всі види бібліотечних послуг. У 1839 році у будинку Дворянських зборів сталася пожежа, фонд бібліотеки згорів, у травні 1843 року бібліотека відновила свою роботу. Проте в умовах урядових утисків друку, науки і культури у 1851 році її було закрито і протягом наступних 20 років існувала при книжковому магазині В. П. Ульмана, який був її єдиним бібліотекарем. У 1887 році завдяки Катеринославській міській управі розпочато відновлення Катеринославської публічної бібліотеки. У 1889 році відкрито відновлену бібліотеку, яка одержала офіційний статус міської громадської бібліотеки. У 1902 році бібліотека вперше в своїй історії отримала власне приміщення на вул. Володимира Мономаха, 3. Напередодні революції 1917 року Катеринославська публічна бібліотека входила в число найбільших бібліотек країни. У 1925 році бібліотека отримала нове приміщення, яке розташовано на розі вул. В. Вернадського і просп. Д. Яворницького, але під час Другої світової війни у результаті пожежі приміщення було зруйноване, а весь фонд втрачений. У 1934 році Дніпропетровська центральна міська бібліотека стала обласною. Після визволення Дніпропетровська, бібліотечні працівники провели величезну роботу по відновленню фонду, впорядковано виділене приміщення по вул. С. Єфремова, 9. У 1958 році бібліотека переїжджає у нове приміщення на вул. Ю. Савченка, 10. Згодом бібліотека розширюється і відкриваються її нові відділи, як наприклад, на просп. Дмитра Яворницького, 18 (191 рік);

– 1840 - помер Марко Кропивницький, український театральний діяч, драматург, композитор, актор, один із засновників українського професійного театру. Автор п'єс "Микита Старостенко, або Незчуєшся, як лихо спобіжить", "Помирились", "Дай серцеві волю, заведе в неволю", "Невольник", "Доки сонце зійде, роса очі виїсть". На його честь названо одне з міст обласних центрів України та одну вулицю Дніпра (185 років);

– 1879 - народився Симон Петлюра, державний і військовий діяч, третій глава Української Народної Республіки, публіцист, літературний і театральний критик. Член Генерального секретаріату Української Центральної Ради на посаді Генерального секретаря з військових справ у 1917 році, головний отаман військ Української Народної Республіки з 1918 року, борець за незалежність України у ХХ ст. На його честь названа одна з вулиць Дніпра (146 років);

– 1887 - відкрито перший великий металургійний завод міста - Олександрівський південно-російський завод Брянського металургійного товариства, пізніше - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського, нині - Дніпровський металургійний завод, вул. Західний Шлях, 3 (138 років);

– 1919 - народився Семен Андрейченко (с. Софіївка Дніпропетровської області), український скульптор (станкова та монументальна скульптура), член Спілки художників СРСР. У 1939 році закінчив Дніпропетровське художнє училище (нині Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж). Розробив погруддя Михайла Коцюбинського, портрет робітника Дарницького вагоноремонтного заводу В. Пилиповича, скульптурні композиції "Творець", "Нескорена", "Визволитель", "Лісова пісня", скульптурні портрети Олександра Пушкіна, Леоніда Бикова, Тараса Шевченка, пам’ятники Вічної Слави у Верхньодніпровську і Загиблим лікарям у Києві (106 років);

– 1937 - народився Федір Клименко (с. Миколаївка Дніпропетровської області), дніпровський художник-живописець, графік і поет. Член Національної спілки художників України, Народний художник СРСР, Народний художник України. Закінчив Дніпропетровське художнє училище (1961). Працював у 1964-1993 роках на Дніпропетровському художньо-виробничому комбінаті (помер у 2017; 88 років);

– 2005 - помер Анатолій Зільберман, уродженець м. Кам’янське Дніпропетровської області, гірничий інженер, вчений-гірник, доктор технічних наук, професор Національного гірничого університету (нині НТУ "Дніпровська політехніка"). У 1941 році закінчив Дніпропетровський гірничий інститут, де від 1944 року і працював (від 1969 року - професор кафедри підземної розробки родовищ, у 1973-1975 роки - декан гірничого факультету, від 2000 року - почесний професор НГУ). Під час війни, у 1941-1944 роках, працював на вугільних шахтах у м. Караґанда Казахстану. Його ж найважливіший науковий доробок безпосередньо пов’язаний з промисловим виробництвом, ним перше у світі у гірничому машинобудуванні було запропоновано, створено і впроваджено для тонких крутих пластів механізоване кріплення (20 років);

– 2016 - проведено міжнародний півмарафон INTERPIPE Dnipro Half Marathon за участю понад 1400 учасників із 9 країн. Організований компанією Run Ukraine за підтримки Дніпровської міської ради. Титульним спонсором виступила компанія ІНТЕРПАЙП (9 років);

– 2023 - здійснено ракетні удари по аварійно-рятувальній частині міста, у результаті чого постраждала 1 людина, зруйновано 3 будівлі та знищено понад 20 одиниць техніки (2 роки).