Цікаве про Дніпро

1869 - відкрито перший водопровід у Катеринославі у районі Соборної гори (нині - Соборна площа), комплекс якого у 1911 році був повністю зруйнований.

1895 - розпочала працювати перша телефонна станція у дворі старої поштово-телеграфної контори, нині - ліве крило Дніпровського Головпоштамту.

1871 - народився Микола Вороний, український письменник, перекладач, режисер і театрознавець, жертва сталінського терору, автор вірша "За Україну". На його честь названа одна з вулиць Дніпра (152 роки)

1939 - у Дніпропетровську помер Дмитро Скоробогатов, видатний архітектор Дніпра, який спроектував: будівлю Міської Катеринославської управи у 1903 році (нині - Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури на просп. Д. Яворницького, 47), навчальний корпус Маріїнської жіночої гімназії 1902 року, комплекс будівель Кайдацької насосної станції міського водопроводу 1905-1906 років, комплекс міських казарм для Феодосійського піхотного полку 1906-1909 років (нині - територія Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ), новий корпус дохідного будинку Розенберга 1890 року на вул. Барикадній (нині - ресторан "Репортерь"), особняк Давида Пчолкіна на площі Успенській (нині у складі КДЦ "Менора" та є пам'яткою архітектури). На його честь названа одна з вулиць Дніпра, встановлена меморіальна дошка на будівлі по просп. Д. Яворницького.

2010 - на Дніпропетровщині помер Петро Магро, український художник-графік, живописець, член Спілки художників СРСР, заслужений художник, народний художник України, нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня, багатьма медалями. У 1935-1940 роках навчається у Дніпропетровському державному художньому училищі (нині - Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж). У роки Другої світової війни воює в авіації, у батальйоні аеродромного забезпечення, створює графічні замальовки бойових буднів. Згодом працював на Дніпропетровському художньо-виробничому комбінаті, очолив правління Спілки художників України. Автор серії ліногравюр "Хліб", "Шинний будується", картин "Сліпий", "Т. Шевченко в Україні", "Туманний ранок", "Дорога до храму". У 2016 році на його честь на будівлі по просп. Пушкіна (нині - Лесі Українки), де він жив та працював протягом 44 років, відкрили пам'ятну дошку. Автори меморіальної дошки архітектор В. Положій, скульптори Ю. Павлов та Г. Павлова (14 років).