Цікаве про Дніпро

- у 1672 році народився Пилип Орлик, Гетьман Війська Запорізького, співрозробник першої української Конституції «Пакти та Конституція прав і вольностей Війська Запорізького», головною ідеєю якої була повна незалежність України від Польщі та росії. На його честь названі проспект і провулок у Дніпрі;

- у 1878 році народився Володимир Пічета, всесвітньо відомий вчений-історик-славіст, перший ректор Білоруського державного університету, академік Академії наук СРСР. Автор понад п’ятсот наукових праць з історії східних, західних і південних слов’ян. З вересня 1903 року до вересня 1905 року перебував у Катеринославі, де почалася його активна наукова та громадська діяльність, був активним членом Вченої архівної комісії. Вчений викладав історію та словесність у Вищому комерційному училищі, жіночій, а згодом і чоловічій гімназіях. У 1904 році у катеринославській друкарні вийшла його книга «Падіння кріпосного права в Росії»; 

- у 1915 році освячено будівлю Дослідної станції із дослідження та добування вітчизняного йоду з морських водоростей під керівництвом професора Л. В. Писаржевського. Лабораторія розташовувалася у будівлі Феодосійських казарм (нині — територія Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на просп. Науки). Будівля колишньої лабораторії з виробництва йоду не вціліла;

- 21-24 жовтня 1943 року 152-а стрілецька дивізія переходить у наступ, форсує Дніпро, у результаті чого 25 жовтня Дніпропетровськ було звільнено від німецько-фашистських загарбників. Загалом дивізія брала участь у багатьох операціях зі звільнення країни від фашистів. У квітні 1945 року пересилається під Берлін, і бойовий шлях закінчує у 1946 році. На честь дивізії у Дніпрі знаходить Пам'ятник Воїнам 152-ї стрілецької дивізії (вул. Набережна Заводська, перед житловим масивом Червоний Камінь), названа одна з вулиць Дніпра;

- у 1968 році народився Андрій Парфентьєв, дніпровський лікар, з 2003 року хірург-онколог Дніпропетровського обласного клінічного онкологічного диспансеру, у 2014 році учасник АТО, з 2020 року військовий. Загинув у 2022 році, виконуючи бойове завдання. Нині в обласному клінічному онкологічному диспансері вшановується разом із День медичного працівника і День пам’яті Парфентьєва Андрія;

- у 2021 році помер Іван Шулик, уродженець с. Петриківка Дніпропетровської області, дніпровський театральний художник, сценограф, член Спілки художників СРСР, член Спілки художників України, громадський та політичний діяч, дисидент, ветеран Народного Руху України, активіст проукраїнського руху у Дніпрі, почесний громадянин міста. Закінчив Дніпропетровське державне художнє училище (нині - Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж). Працював над оформленням книг для видавництва «Промінь», художником на обласному телебаченні, разом із тим активно співпрацював із театрами міста. У 1978-1991 роках працював головним художником у театрах Дніпра. У 1992-1995 роках працював у Дніпропетровській державній адміністрації керівником відділу з національно-культурних питань, керівником сектору оргвідділу, радником з громадсько-політичних питань. У 2004-2006 роках був начальником  Управління культури та туризму при Дніпропетровській ОДА. У 1991 році встановлював перший синьо-жовтий прапор у місті й голодував під міською радою, вимагаючи припинити переслідування проукраїнських організацій. У 2004 році був активним учасником подій Майдану та у 2013-2014 роках — Революції Гідності;