- у 1911 році розпочато фільмування першого українського повнометражного ігрового фільму про кошового отамана Івана Сірка й козаків «Запорізька Січ», екранізованого уродженцем Катеринослава кінооператором і режисером Данилом Сахненко за підтримки «Південноросійського синематографічного акціонерного товариства». Частина зйомок відбувалася у Соборному районі Катеринослава. Наразі фільм вважається загубленим, але деякі фрагменти фільму збереглися в історичних архівах;
- у 1926 році народився Михайло Чхан (с. Кам’янка), один із найпомітніших поетів Придніпров’я 1960-1970-х років, автор збірок «Не заходить сонце», «Грані», новели про «Легенда про народження Сірка», повісті «Кам’янські балади». Лауреат літературної премії ім. Д. Яворницького, нагороджений орденом Великої Вітчизняної війни I ступеня та фронтовими медалями. З 1943 року служив в армії, був тяжко поранений. У 50-х роках закінчив Дніпропетровський металургійний інститут (до 2021 року — Національна металургійна академія України, нині — Інститут промислових та бізнес-технологій українського Державного університету науки і технологій). На стіні другого корпусу металургійного інституту знаходиться артпаблік проєкту «Слова на стіні» з цитатою Михайла Чхана та ілюстрацією;
- у 1940 році помер Іван Езау (Йоганн-Якоб), підприємець, засновник у 1895 році у Катеринославі ливарного і механічного заводу «І. Я. Езау і К°», інженер-технолог, громадський діяч, гласний Катеринославської міської думи і член управи у 1901-1905 роках, міський голова Катеринослава у 1905-1909 та 1918 роках. У 1870-1879 роках навчався у Катеринославській класичній гімназії, згодом вступив до Ризького політехнічного інституту, який успішно закінчив у 1884 році й отримав спеціальність інженера-механіка. Працював простим робітником на суднобудівній верфі в Севастополі, а згодом — на нафтопромислах у Баку. У 1887 році став працювати інженером-будівельником на заводі сільськогосподарської техніки «Лепп і Вальман». У 1890 році разом з дружиною і дітьми переїхали до Катеринослава, де Іван Якович став членом місцевої менонітської громади. Виконуючи обов’язки міського голови, Езау ввів практику міських облігаційних позик і застави міського майна. Вперше в історії міської думи йому вдалося отримати в Парижі кредит у розмірі 5 мільйонів рублів золотом. Завдяки цим грошам у Катеринославі побудували новий водопровід, каналізацію, другу лінію міського трамвая «Вокзал-Брянський завод», велику кількість мостових, відкрили 2 жіночі гімназії та 2 училища для хлопчиків. Міський бюджет при Езау зріс у п’ять разів. Як інженер брав участь у розробці низки важливих проєктів: у 1901 році розробив схему міського водогону, у 1912-1913 роках спільно з інженером Л. В. Юргевичем — проєкт шлюзування Дніпровських порогів, у 1914 році разом із інженером Є. П. Непокойчицьким — проєкт схеми проїздів під полотном Мерефо-Херсонської залізниці. У 1918 році емігрував до Німеччини, згодом — до США. На його честь названа одна з вулиць Дніпра;
- у 1996 році помер у Дніпрі Олександр Квітка, дніпровський художник у галузі станкової графіки. Автор ліногравюр «Мікрорайон будується», «На шинному заводі», пастелей «Березовий гай», «Весняний день», «Квіти Придніпров’я»;
- у 2002 році відкрито пам'ятник видатному діячу краю Олександру Полю, що на просп. Дмитра Яворницького. Скульптор — Володимир Небоженко, архітектор — Володимир Положий;
- у 2002 році відкрито після реконструкції фонтан «Муза» біля Дніпропетровського академічного театру опери та балету, на просп. Дмитра Яворницького. Це перший у місті музичний фонтан. У ньому працює 190 струменів із водою, яка переливається на шести каскадах. Об’єм фонтану 672 м куб;
- у 2002 році у парку Лазаря Глоби на місці, де в радянські часи стояла вкрадена композиція «Самсон, який розриває пащу лева», відкрито фонтан і пам’ятник «Маленький принц», автором якого є Володимир Наконечний;
- у 2008 році відкрито меморіал жертвам Голодомору та політичних репресій на 9-му кілометрі Запорізького шосе, де в 30-х і 50-х роках ХХ ст. ховали жертв політичних репресій;
- у 2008 році відбулася урочиста церемонія відкриття футбольного стадіону «Дніпро-Арена», що на вул. Херсонська. Будівництво першого в Україні стадіону-новобудови до Євро-2012 тривало з квітня 2005 року. Головний архітектор стадіону — Юрій Серьогін. Стадіон є домашньою ареною футбольного клубу «Дніпро-1», а до 2019 року також був домашнім стадіоном ФК «Дніпро». Місткість стадіону понад 31 тис. осіб, розміри поля складають 105 на 70 м;
- у 2013 році відкрито унікальний штучний водоспад «Поріг Ревучий» на Монастирському острові;
- у 2019 році відкрито бібліотеку української діаспори імені сенатора Джона МакКейна, що на вул. Воскресенській;
- у 2020 році у Севастопольському парку під час розкопки фундаменту Лазарівської церкви експедицією археологів знайдено 6 могильних поховань та 15 склепів, зокрема поховання першого почесного громадянина міста, підприємця й мецената Олександра Поля;
- у 2021 році на фасаді будівлі Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. О. М. Макарова, що на просп. Науки відкрито меморіальну дошку Олександру Макарову.