Цікаве про Дніпро

- у 1856 році народився Іван Франко, видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч, член Наукового товариства імені Шевченка, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта», співзасновник першої української політичної партії Русько-Української радикальної партії. Серед його творів психологічна драма «Украдене щастя», поема «Мойсей», повість «Захар Беркут». На його честь названі вулиця і провулок у Дніпрі;

- у 1905 році відкрито будинок Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького на просп. Д. Яворницького, 16. Будівля є об’єктом культурної спадщини;

- у 1926 році народився Володимир Жуган (с. Лихівці Дніпропетровської області), художник-живописець, пейзажист, один із засновників індустріального пейзажу, заслужений художник України, з 1964 року член Національної спілки художників України. У 1950 році закінчив Дніпропетровське художнє училище (нині - Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж). Працював у Дніпродзержинську (нині - Кам’янському), де і помер у 2008 році. Серед його картин - «Село над Дніпром», «Кавун», «Околиця міста», «На будівництві Дніпродзержинської ГЕС». Помер у 2008 році у Кам’янському;

- у 1950 році народилася Олена Швець-Васіна, дніпровська письменниця, поетеса, прозаїкиня, композиторка, співачка, членкиня Конгресу літераторів України. Лауреатка літературної премії ім. Олеся Гончара міжнародного часопису «Бористен; та ім. Володимира Сосюри. Закінчила фізичний факультет Дніпропетровського державного університету (нині - Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара), журналістка міжнародного часопису «Бористен» і культпрацівниця Шевченківського територіального центру соціального обслуговування ветеранів Дніпра. Авторка збірок поезій «Ромашек серебряный звон», «Лети крізь час, лети!», «Портрети Серця»;

- у 1950 році помер Іван Труба, громадський і політичний діяч Катеринославщини, письменник, перекладач, освітянин, педагог, доктор технічних наук, учасник товариства «Просвіта», член Катеринославської Думи у 1917 році. З 1907 року разом із родиною жив у Катеринославі. Працював викладачем математики, фізики та космографії у Першому Катеринославському комерційному училищі, жіночій гімназії П. Іоффе тощо. Згодом працював конструктором на Брянському заводі (нині - Дніпровський металургійний завод), інженером-технологом у відділі тяги Катерининської залізниці. Один із організаторів вчительського товариства на Катеринославщині, у 1917-1919 роках - комісар освіти. Згодом повністю відходить від політичної діяльності й емігрує за кордон. Автор дитячих казок «Як гриби збирались воювати з жуками» і «Пан Коцький», Катеринославської шкільної хрестоматії для початкових шкіл «Початкова читанка. Стежка додому». На його честь названа одна з вулиць Дніпра.