Цікаве про Дніпро

- у 1895 році розпочато будівництво телефонної мережі на 100 номерів із повітряними однодротовими лініями. Телефонна станція була облаштована у невеликому флігелі, розташованому у дворі старої поштово-телеграфної контори (нині — ліве крило сучасного Дніпровського Головпоштамту. Від станції лінії тяглися по обох боках просп. Д. Яворницького до Соборної площі і по одному південному боку до залізничного вокзалу. Лінії по місту загальною довжиною у 20 верст (понад 21 км) велися на дубових п’яти і чотирьохсаженних стовпах, що фарбувались сірою олійною фарбою;

- у 1913 році помер  Михайло Комаров, уродженець с. Дмитрівка Катеринославської губернії (нині — Дніпропетровської області), український письменник (псевдоніми - М. Уманець, М. Комар), бібліограф, критик, фольклорист, перекладач і лексикограф, перший бібліограф творів Т. Г. Шевченка та праць про нього. Закінчив катеринославську гімназію, надрукував у «Екатеринославских губернских ведомостях» свою першу працю «Два варианта южнорусской народной думы про Савву Чалого». Автор «Покажчик нової української літератури (1798-1883)». На його честь названа одна з вулиць Дніпра;

- у 1916 році народився Олександр Ренгевич, вчений-гірник, гірничий інженер-електромеханік, доктор технічних наук, професор, у 1963-1972 роках ректор Дніпропетровського гірничого інституту (нині НТУ «Дніпровська політехніка»). У Дніпрі на його честь на будівлі по просп. Д. Яворницького  є меморіальна дошка;

- у 1922 році народився Леонід Кудрявцев (с. Кодаки, нині у межах м. Дніпро), художник-живописець, з 2002 року член Національної спілки художників України, заслужений художник України, у 1964-1978 роках викладач Дніпропетровського художнього училища (нині — Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж). Автор серії ескізів «Форсування Дніпра», «Світанок» і «Сутінки»;

- у 1935 році створено як самостійний підрозділ мінералогічний музей Дніпропетровського гірничого інституту, нині — Геолого-мінералогічний музей Національного технічного університету «Дніпровська політехніка»

- у 1962 році помер у Дніпрі Олександр Григоренко, уродженець с. Бородаївка Дніпропетровської області, поет, шістдесятник, політв’язень радянських концтаборів, публікувався у дніпропетровській газеті «Зірка». Його найвідоміший твір «Ти мене полюбиш не за пісню…». У 1957 році вступив до лав армії, де його заарештували за антирадянську діяльність і присудили 6 років таборів у Мордовії. Згодом термін відбування покари скоротили до 3-х років. З 1961 року повернувся до рідної домівки, писав вірші, оповідання;

- у 2014 році загинув під час чергової танкової атаки російських найманців на Донеччині Володимир Кандела, уродженець с. Першотравенка Дніпропетровської області, учасник російсько-української війни, герой оборони Савур-Могили, сержант з матеріально-технічного забезпечення роти 25-ї окремої повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, Народний герой України (посмертно), нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та відзнакою «Народний герой України». Навчався у Дніпропетровському державному аграрному університеті, займався фермерством. У квітні 2013 року пішов на військову службу. З початком бойових дій на сході України брав участь в боях в районі Волновахи та Амвросіївки. У Дніпрі на будівлі Дніпропетровського державного аграрно-економічного УНІВЕРСИТЕТУ відкрито на його честь меморіальну дошку.