Цікаве про Дніпро

- у 1597 році помер Северин Наливайко, козацький ватажок, лідер українських повстанців у 1594-1596 роках у Речі Посполитій, яке було першим визвольним рухом і започаткувало епоху національно-визвольної боротьби українського народу проти польського поневолення. На його честь названа одна з вулиць Дніпра;

- у 1939 році у Дніпропетровську (нині м. Дніпро) народився Анатолій Ткач, український художник, працював у жанрі пейзажу та тематичних картин. Член спілки художників СРСР, Заслужений діяч мистецтв УРСР. У 1974-1989 роках керував Дніпропетровською обласною організацією художників. Жив і працював у Дніпропетровську, де і помер у 2006 році;

- у 1949 році у с. Краснопілля (нині у межах м. Дніпро) народився Анатолій Онищенко, художник, член Спілки художників України. Викладач Дніпропетровського художнього училища, нині — Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж;

- у 1961 році у Дніпропетровську помер Григорій Маринич, український актор, народний артист УРСР. Виступав у трупах Панаса Саксаганського, Івана Карпенка-Карого. У 1925-1957 роках актор у Дніпропетровському українському музично-драматичному театрі імені Т. Шевченка. Зіграв понад 500 ролей;

- у 2006 році  відкрито обласну дитячо-юнацьку виставку української народної вишивки та писанки «З Україною в серці» у Дніпропетровському художньому музеї (нині — Дніпровський художній музей). На виставку надіслано понад 300 робіт з 11 міст та 19 районів області;

- у 2012 році на фасаді будівлі головного корпусу КБ «Південне» ім. М. К. Янгеля було відкрито меморіальну дошку Станіславу Конюхову, українському конструктору ракетно-космічної техніки, генеральному конструктору ДКБ «Південне» ім. М. К. Янгеля;

- у 2019 році помер Юрій Шковира, вчений-геолог, кандидат геолого-мінералогічних наук, письменник, різьбяр. У 1980-1996 роках працював доцентом кафедри геології Дніпропетровського державного університету (нині — Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара). Похований на Дніпропетровщині на кладовищі у селі Старі Кодаки;

- у 2022 році загинув на території заводу «Азовсталь» під час бомбардування ворожою авіацією Кирило Бабій, матрос, розвідник-навідник 36-ї окремої бригади морської піхоти ім. контрадмірала Михайла Білинського (в/ч А2802), випускник Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара. З 2016 року навчався у Дніпрі, з 2020 року проходив військову службу в зоні проведення ООС у рідній Донеччині. У середині квітня 2022 року разом із бійцями своєї бригади прийшов на допомогу захисникам Маріуполя, армійцям окремого загону спеціального призначення «Азов». Похований у братській могилі під Маріуполем.