Перейти в кабінетКабінет мешканця
Дніпра

Цікаве про Дніпро

- у 1895 році народився Максим Рильський, український радянський поет-академік, перекладач, публіцист, громадський діяч, мовознавець, літературознавець, автор текстів до музичних творів, лібретист, літературний редактор музичних полотен, проповідник гуманістичних загальнолюдських цінностей. Автор книжок поезій «Синя далечінь»,«Крізь бурю і сніг», «Гомін і відгомін», «Де сходяться дороги». У 1972 році була заснована щорічна премія ім. Рильського за найкращий художній переклад. На його честь названі вулиця і провулок у Дніпрі;

- у 1929 році народився Микола Ковальський, видатний вчений-історик і педагог, засновник сучасної джерелознавчої наукової школи України. У 1967-1994 роках завідував кафедрою джерелознавства та історіографії Дніпропетровського державного університету, нині — Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара;

- у 1935 році на трубопрокатному заводі імені К. Лібкнехта (нині - ВАТ «ІНТЕРПАЙП НТЗ») відкрито перший в країні цех із випуску цільнокатаних колес для залізничних вагонів;

- у 1944 році помер у Дніпропетровську Олександр Красносельський, видатний дніпровський архітектор і містобудівник, талановитий митець, художник, поет, колекціонер порцеляни. Зробив значний внесок у формування архітектурного обличчя Катеринослава-Дніпропетровська. У 1912 році переїздить до Катеринослава, обіймав посаду інженера з благоустрою, згодом перейшов на посаду архітектора в управління Державного контролю, у 1913-1918 роках обіймав посаду міського інженера з облаштування бруківок. У 1915 році виконував обов’язки другого міського архітектора Катеринослава. У 1922-1929 роках працює на посаді губернського й окружного архітектора Дніпропетровської округи. З 1930 року здійснює керівництво великим колективом «Дніпропроєкт», зосереджуючись виключно на проєктній діяльності. За життя виконав та розробив понад 200 проєктів, з них понад 30 проєктів громадських і житлових будинків у Дніпропетровську. За його проєктами у Катеринославі побудовані: Центральний універмаг; Універмаг «Дитячий світ» (знесено у 2010 році); Палац праці, згодом - Палац культури ім. Ілліча, Український дім, а з 2017 року будівля не функціонує; анатомічний корпус медичного інституту; будівля банку; Дніпропетровський російський драматичний театр, нині - Дніпровський академічний театр драми та комедії «Драміком». Всі вцілілі споруди занесено в державний реєстр охорони пам'ятників архітектури. Був похований на Севастопольському кладовищі, а у 1955 році перепохований на новому міському кладовищі в районі просп. Богдана Хмельницького та Запорізького шосе. На його честь названа одна з вулиць Дніпра і встановлена меморіальна дошка. У 2022 році встановлено барельєф на його могилі, яка є пам’яткою історії місцевого значення № 2212;

- у 1951 році помер Дмитро Дорошенко, український політичний діяч, дипломат, історик, публіцист, літературознавець, бібліограф. Один із засновників «Просвіти» на Катеринославщині та Музею визвольної боротьби України у Празі. Навчався на історико-філологічному факультеті Варшавського, Петербурзького і Київського університетів. У 1903 році очолював Українську студентську громаду в Петербурзі. Був членом Революційної української партії, а згодом - Товариства українських поступовців. У 1906 році працював у часописах «Громадська думка», «Рада, «Рідний край», «Украинский вестник» у Києві, працював вчителем у середніх школах Києва і Катеринослава. У 1906 році у Петербурзі працював секретарем органу української парламентської громади, журналу «Украинский вестник». У 1909-1913 роках жив у Катеринославі, де викладав у комерційному училищі, був заступником голови Катеринославської «Просвіти», редактором часопису «Дніпрові хвилі». Згодом повертається до Києва. Під час першої світової війни був уповноваженим Всеросійського Союзу Міст на Південно-Західному фронті, очолював відділ допомоги українцям на окупованих російськими військами землях Галичини і Буковини. У травні-листопаді 1918 року міністр закордонних справ Української Держави. З 1919 року перебував в еміграції, де був організатором і співробітником українських наукових установ. У 1945 році у Західній Німеччині став першим президентом Української вільної академії наук;

- у 1952 році засновано Дніпропетровський машинобудівний завод;

- у 1979 році народився у Дніпрі Михайло Куратченко, кандидат юридичних наук, полковник Національної поліції України, учасник російсько-української війни, Герой України. Близько 20 років займав різні посади у слідчих підрозділах поліції Дніпропетровщини, у 2016 році заступник начальника-начальник слідчого управління ГУНП у Дніпропетровській області. У 2020-2022 начальник Головного управління Національної поліції у Черкаській області. На деокупованій Херсонщині разом зі своїм загоном правоохоронців проводив стабілізаційні заходи. Загинув у 2022 році під час виконання бойового завдання. На його честь названа одна з вулиць Дніпра;

- у 2020 році на території Дніпропетровської області зафіксовано перший підтверджений випадок коронавірусної хвороби COVID-19.