Через 3 роки у Дніпрі ховати померлих буде ніде – Михайло Лисенко

У Дніпрі налічується понад 45 кладовищ, площа яких перевищує 500 гектарів. 34 з них перебувають на балансі департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, тільки три цвинтарі відкриті. У зв’язку з цим місць для поховання у Дніпрі з кожним роком стає дедалі менше, тому необхідно мати альтернативу. Про це під час прес-конференції повідомила кандидат соціологічних наук, член Соціологічної асоціації України, експерт у сфері регіонального та міського розвитку Надія Міхно.

«Проблемою для такого великого міста, як Дніпро, є відсутність крематорію, оскільки щороку площа території, яку відведено під місця для поховання, суттєво зменшується, а площа, зайнята могилами, навпаки зростає. Крім цього, людям, які вирішили скористатися послугами кремації, доводиться везти тіло померлого в інші міста – наприклад, Київ чи Харків. Це спричиняє низку незручностей та значно збільшує вартість поховання. Тому те, що міська влада почала активно займатися питанням будівництва крематорію, є позитивним, адже у великому місті має бути альтернатива традиційним похованням», – вважає Надія Міхно.

Наявність проблеми підтвердив і заступник міського голови, директор департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради Михайло Лисенко.

«Проблема поховань у місті така ж гостра, як і в усій країні. Ми розуміємо, що місць для поховання у Дніпрі вистачить максимум на 2,5-3 роки. Якщо в нас не з’явиться альтернативи, то ховати померлих містян буде ніде. Площа наших кладовищ надто велика, і я не вважаю за потрібне її збільшувати або відкривати нові. Зрештою, де їх робити? На сільськогосподарських ланах чи посеред житлових масивів?! Тому оптимальною альтернативою є будівництво крематорію. Восени цього року ми отримаємо готовий проект з усіма документами, включно з оцінкою екологічної ситуації, потім проведемо тендер і в наступному році почнемо будівництво», – зазначив Михайло Лисенко. 

Також він додав, що тільки коштом міського бюджету у Дніпрі щорічно ховають близько 1000 померлих. Це ті, кого не змогли ідентифікувати, безхатченки або ж люди, родичі яких відмовилися їх хоронити. Тож крематорій – це той об’єкт, який потрібен місту. Всі вимоги щодо його розташування дотримані.

«Згідно з екологічними нормами законодавства та вимогами сертифікації, відстань до першого житлового будинку від крематорію має становити не менше 500 метрів. У нас відстань сягає приблизно 1300 метрів. Щодо самого крематорію, то ми зупинилися на прикладі Німеччини. Якщо ж говорити про шкоду довкіллю, то викиди після однієї кремації дорівнюватимуть викидам від роботи двигуна вантажівки із системою Євро-5», – сказав посадовець.

Підписка на розсилку Дніпровської міської ради
Розсилка матеріалів виконується за допомогою сервісу Google FeedBurner.
Дніпровська міська рада не несе відповідальності за роботу сервісу.
Підписка на електронну газету Дніпровської міської ради
Розсилка матеріалів виконується за допомогою сервісу Google FeedBurner.
Дніпровська міська рада не несе відповідальності за роботу сервісу.