Проект статуту територіальної громади міста Дніпра

Стара редакція

Нова редакція

ПРЕАМБУЛА

Дніпропетровська міська рада з метою урахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей місцевого самоврядування в м. Дніпропетровську, усвідомлюючи свою відповідальність за долю міста, збереження і примноження його досягнень і традицій, спираючись на славетну історію міста металургії та машинобудування, науки та культури, центру ракетно-космічної індустрії України, враховуючи досвід управління міським господарством у м. Дніпрі, а також передовий досвід міського розвитку, прагнучи досягти найвищих світових стандартів у життєдіяльності міста та забезпечення жителів міста комунальними послугами, дбаючи про забезпечення промислового, екологічного, наукового, культурного розвитку міста, підвищення рівня життя та створення умов для задоволення потреб жителів міста у соціально-культурних та економічних потребах, усвідомлюючи, що місцеве самоврядування є найбільш ефективною формою управління територіальною громадою, що забезпечує підвищення добробуту її членів, вільний розвиток особистості, зростання економічної, політичної, наукової і моральної ролі міста в суверенній Україні, керуючись Конституцією України, Європейською хартією місцевого самоврядування, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також іншими законами України, після всебічного публічного обговорення приймає Статут територіальної громади м. Дніпропетровська.

Цей Статут визначає основи життєдіяльності територіальної громади м. Дніпропетровська, засади, форми та порядок здійснення нею місцевого самоврядування.

ПРЕАМБУЛА

Статуту територіальної громади м. Дніпра

По всьому тексту проекту Статуту слова: «Дніпропетровський міський голова», «Дніпро-петровська міська рада», «Дніпропетровський міський архів» замінити словами:

«Дніпровський міський голова», «Дніпровська міська рада», «архівне управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів міської ради».

Далі преамбула по тексту без змін.

РОЗДІЛ І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Правова основа Статуту

1. Статут територіальної громади м. Дніпропетровська (далі - Статут) є основним нормативно-правовим актом територіальної громади, прийнятим відповідно до Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Європейської хартії місцевого самоврядування", ратифікованої Законом України від 15.07.97 №452/97-ВР, інших законів України.

2. Статут є основним нормативно-правовим актом територіальної громади міста, діє на території міста і має вищу юридичну силу стосовно інших актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

3. У випадку змін у законодавстві України статті Статуту приводяться відповідно до них.

4. Предметом відання Статуту є основні аспекти здійснення місцевого самоврядування в м. Дніпропетровську.

РОЗДІЛ І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Правова основа Статуту територіальної громади м. Дніпра

По тексту без змін.

Стаття 2. Місто Дніпропетровськ

1. Місто Дніпропетровськ (до 1926 року - Катеринослав, з 1797 по 1802 рік - Новоросійськ) існує з 1776 року, коли почалося будівництво губернського міста Катеринослава.

2. Постановою Президії ЦВК СРСР від 20 липня 1926 року Катеринослав перейменовано у Дніпропетровськ. У 1932 році, після утворення Дніпропетровської області, Дніпропетровськ отримав статус обласного центру.

3. Місто Дніпропетровськ має вигідне географічне розташування в центрі України в межах 48о28’ північної широти та 35о02’ східної довготи на закруті р.Дніпро, де в неї впадає р.Самара.

4. На час прийняття Статуту територія м. Дніпропетровська складає 397 кв. км, населення - понад 1 млн.

5. Місто Дніпропетровськ є самостійною адміністративно-територіальною одиницею у складі Дніпропетровської області та її адміністративним центром.

Стаття 2. Місто Дніпро

Місто Дніпро (до 1926 року - Катеринослав, з 1797 по 1802 рік – Новоросійськ, з 1926 по 2016 рік – Дніпропетровськ, з 19.05.2016 – м. Дніпро) існує з 1776 року, коли почалося будівництво губернського міста Катеринослава.

У 1932 році, після утворення Дніпропетровської області, м. Дніпро отримав в статус обласного центру.

Пункт 2 виключити.

2. Місто Дніпро має вигідне географічне розташування в центрі України в межах 48о28’ північної широти та 35о02’ східної довготи на закруті р.Дніпро, де в неї впадає р.Самара.

4. На час прийняття Статуту територія м. Дніпра складає 405,07 кв. км, населення – 993 тис. чол.

5. Місто Дніпро є самостійною адміністративно-територіальною одиницею у складі Дніпропетровської області та її адміністративним центром.

Стаття 3. Офіційні символи

1. Територіальна громада м. Дніпропетровська має власну символіку - герб, прапор та інші символи та ознаки.

2. Зміст, опис і порядок офіційного використання символіки територіальної громади м. Дніпропетровська визначаються окремим Положенням, яке затверджується міською радою.

3. Міський голова має власні символи і відзнаки, що затверджуються міською радою і передаються під час вступу на посаду міського голови.

4. Міська рада та її виконавчі органи мають свої бланки, круглу печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.

5. На будинку, де працюють міський голова, міська рада та її виконавчі органи, разом з Державним Прапором України підіймається прапор міста.

Стаття 3. Офіційні символи

1. До символіки територіальної громади міста Дніпра належать Герб територіальної громади міста Дніпра, Прапор територіальної громади міста Дніпра, Колар міського голови, пам’ятки культурної спадщини, розташовані на території м. Дніпра.

2. Еталонне зображення Герба міста та його опис затверджуються міською радою.

3. Ескіз Прапора міста та його опис затверджуються міською радою.

4. Порядок офіційного використання символіки територіальної громади міста Дніпра визначається окремим Положенням, яке затверджується міською радою.

5. Офіційним символом міського голови є Колар міського голови, який використовується виключно міським головою під час сесій міської ради, урочистих церемоній, офіційних зустрічей та прийомів. Колар міського голови передається під час урочистої церемонії присяги новообраного міського голови.

6. Міська рада та її виконавчі органи мають свої бланки, круглу печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.

7. Прапор міста піднімається на шпилі перед будинком, міської ради:

- у дні державних свят України;

- під час проведення сесій міської ради;

- під час прийому офіційних делегацій;

- під час міських урочистих церемоній і свят.

Стаття 4. Святкові дні та пам’ятні дати

1. Святкування Дня міста, видатних подій, державних та релігійних свят є основою подальшого розвитку злагоди, порозуміння та взаємопідтримки у суспільстві.

2. День міста відзначається щороку у вересні, як загальноміське свято, яке супроводжується урочистостями, народними гуляннями, ярмарками, культурно-спортивними й іншими масовими заходами. День міста проводиться з метою виховання поваги до історії та духовності українського народу, любові до рідного міста, розвитку почуття патріотизму, надбання демократичних цінностей, відродження загальнонаціональних та місцевих традицій.

3. З метою збереження місцевих історичних традицій щорічно відзначається День визволення міста від німецько-фашистських загарбників - 25 жовтня.

4. Міська рада щорічно під час затвердження бюджету міста встановлює перелік загальноміських свят та знаменних подій.

Стаття 4. Святкові дні та пам’ятні дати

1. Святкування Дня міста, видатних подій, державних та релігійних свят є основою подальшого розвитку злагоди, порозуміння та взаємопідтримки у суспільстві.

2. День міста відзначається щороку у другу суботу вересня, як загальноміське свято, яке супроводжується урочистими та іншими масовими заходами. День міста проводиться з метою виховання поваги до історії та духовності українського народу, любові до рідного міста, розвитку почуття патріотизму, надбання демократичних цінностей, відродження загальнонаціональних та місцевих традицій.

3. З метою збереження місцевих історичних традицій щорічно відзначається День визволення міста від фашистських загарбників - 25 жовтня.

4. Міська рада щорічно під час затвердження бюджету міста встановлює перелік загальноміських свят та знаменних подій.

Стаття 5. Звання і відзнаки

1. Жителям міста, іншим громадянам України, іноземним громадянам, особам без громадянства, які мають видатні заслуги перед територіальною громадою міста та внесли вагомий вклад у соціально-економічний, науковий, спортивний, культурний розвиток міста, за рішенням міської ради може бути присвоєно звання "Почесний громадянин міста Дніпропетровська". Підстави та порядок присвоєння, права, пільги й обов’язки осіб, відзначених званням "Почесний громадянин міста Дніпропетровська", визначаються Положенням, затвердженим рішенням міської ради.

2. Члени територіальної громади за активну участь у житті міста за рішенням міської ради або її виконавчого комітету можуть бути нагороджені пам’ятною медаллю "За вірну службу рідному місту". Положення про пам’ятну медаль "За вірну службу рідному місту" затверджується рішенням міської ради.

3. Члени територіальної громади міста, підприємства, установи та організації, що досягли вагомих результатів у творчій, науковій, господарській та інших видах діяльності, можуть бути відзначені міським головою Подякою міського голови та Вітальним адресом. Положення про Подяку міського голови та Вітальний адрес затверджуються розпорядженням міського голови.

4. Міський голова та міська рада можуть засновувати інші відзнаки, перелік яких і порядок нагородження ними, а також статус нагороджених осіб, встановлюються окремими Положеннями, що затверджуються відповідно розпорядженням міського голови чи рішенням міської ради.

5. Виконавчий комітет міської ради після розгляду відповідних клопотань вносить у встановленому порядку до органів державної влади подання про нагородження державними нагородами України та про присвоєння почесних звань України.

Стаття 5. Звання і відзнаки

1. Жителям міста, іншим громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, незалежно від місця їх постійного проживання, які мають видатні особисті заслуги в економіці, культурі, науці, соціальних відносинах тощо, що сприяли системним позитивним зрушенням у життєдіяльності міста, зростанню його престижу на загальнодержавному та світовому рівнях, за рішенням міської ради може бути присвоєно звання «Почесний громадянин міста Дніпра». Підстави та порядок присвоєння, права, пільги й обов’язки осіб відзначених званням «Почесний громадянин міста Дніпра», визначаються Положенням, затвердженим рішенням міської ради.

2. Члени територіальної громади за особисті заслуги, значний внесок у розбудову та становлення м. Дніпра, зміцнення його авторитету, розвиток економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров’я, за благодійну, гуманістичну та громадську діяльність можуть бути нагороджені пам’ятною медаллю «За заслуги перед містом». Положення про пам’ятну медаль «За заслуги перед містом» затверджуються рішенням виконавчого комітету міської ради.

3. Відзнакою Дніпровського міського голови – пам’ятною медаллю «Захиснику Вітчизни» нагороджуються члени територіальної громади за мужність, патріотизм, зразкове виконання службових обов’язків, громадську активність та самовідданість, проявлені в боротьбі за єдність та незалежність України. Обмеження щодо соціального і національного статусу не встановлюється. Положення про відзнаку Дніпровського міського голови – пам’ятну медаль «Захиснику Вітчизни» затверджується рішенням виконавчого комітету міської ради.

4. Відзнакою міського голови – нагрудним знаком «За благоустрій рідного міста» нагороджуються громадяни за значний внесок у розбудову міста Дніпра та його благоустрій, конкретні вагомі заслуги у цій сфері. Обмеження щодо соціального і національного статусу не встановлюються. Положення про відзнаку міського голови – нагрудний знак «За благоустрій рідного міста» затверджується розпорядженням Дніпровського міського голови.

5. Почесна грамота Дніпровської міської ради є відзнакою за багаторічну сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків, високий професіоналізм, вагомий внесок в економічну, науково-технічну, соціально-культурну, військову, громадську та інші сфери життєдіяльності міста, розвиток місцевого самоврядування. Почесною грамотою нагороджуються трудові колективи підприємств, організацій та установ, громадські організації міста, особовий склад військових підрозділів і формувань, розташованих у місті, окремі громадяни. Обмеження щодо соціального і національного статусу не встановлюється. Положення про Почесну грамоту Дніпровської міської ради затверджується рішенням міської ради.

6. Подякою міського голови і Вітальним адресом відзначаються особи та трудові колективи за значні досягнення у виробничій, науковій, державній, правоохоронній, військовій, творчій, громадській, благодійній, культурній та інших сферах діяльності, за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у створення матеріальних і духовних цінностей або інші заслуги перед містом. Обмеження щодо соціального і національного статусу не встановлюється. Положення про Подяку міського голови і Вітальний адрес затверджуються розпорядженням Дніпровського міського голови.

7. Міський голова та міська рада можуть засновувати інші відзнаки, перелік яких і порядок нагородження ними, а також статус нагороджених осіб встановлюються окремими Положеннями, що затверджуються відповідно розпорядженням міського голови чи рішенням міської ради.

8. Виконавчий комітет міської ради після розгляду відповідних клопотань вносить у встановленому порядку до органів державної влади подання про нагородження державними нагородами України та про присвоєння почесних звань України.

Стаття 6. Територія міста

1. Територію міста складають усі земельні та водні ділянки в межах, які затверджені Верховною Радою України. Управління цією територією здійснюється відповідно до Конституції України та законів України.

2. Територія міста є основою життя і діяльності територіальної громади і перебуває у віданні органів місцевого самоврядування при дотриманні прав власників землі та інших належних землекористувачів.

3. Територія міста є невід’ємною складовою частиною території України.

4. Віднесення земель міста до будь-яких категорій здійснюється міською радою відповідно до Генерального плану забудови і плану земельно-господарського устрою міста згідно з чинним законодавством.

5. Порядок і правила використання земель міста встановлюються міською радою відповідно до земельного, містобудівного, природоохоронного та іншого чинного законодавства.

Стаття 6. Територія міста

По тексту без змін.

Стаття 7. Адміністративно-територіальний устрій м. Дніпропетровська

1. До адміністративно-територіального складу міста входять вісім районів: Амур-Нижньодніпровський, Бабушкінський, Жовтневий, Індустріальний, Кіровський, Красногвардійський, Ленінський, Самарський та селище Таромське.

2. Зміна меж адміністративно-територіальних одиниць міста здійснюється у встановленому законодавством порядку.

3. До складу території міста можуть входити утворення з особливим статусом: історико-культурні, лісопаркові зони, території, що використовуються для забезпечення міського господарства та інші. Їхній статус і порядок утворення встановлюється міською радою, якщо інше не передбачене чинним законодавством.

Стаття 7. Адміністративно-територіальний устрій м. Дніпра

1. До адміністративно-територіального складу міста входять вісім районів: Амур-Нижньодніпровський, Центральний, Соборний, Індустріальний, Шевченківський, Чечеловський, Новокадацький, Самарський.

Далі по тексту.

РОЗДІЛ II
МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В

м. Дніпропетровську

РОЗДІЛ II
МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В м. Дніпрі

Стаття 8. Система місцевого самоврядування

1. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою м. Дніпропетровська в межах прав, наданих їй Конституцією та законами України як безпосередньо, так і через міську раду та її виконавчі органи.

2. Систему місцевого самоврядування м. Дніпропетровська складають:

- територіальна громада міста;

- міська рада;

- міський голова;

- виконавчий комітет міської ради;

- органи самоорганізації населення.

3. Органами місцевого самоврядування в районах міста та в сел.Таромське є відповідно районні та селищна ради та їх виконавчі органи. Кількісний склад та порядок обрання зазначених рад визначається відповідно до Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".

Міська рада відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає повноваження районних у місті та Таромської селищної рад.

Стаття 8. Система місцевого самоврядування

1. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою м. Дніпра в межах прав, наданих їй Конституцією та законами України як безпосередньо, так і через міську раду та її виконавчі органи.

2. Систему місцевого самоврядування м. Дніпра складають:

- територіальна громада міста;

- міська рада;

- міський голова;

- виконавчі органи міської ради;

- районні у місті ради (у разі їх утворення);

- органи самоорганізації населення.

Пункт 3 виключити.

Стаття 9. Гарантії здійснення місцевого самоврядування в м. Дніпропетровську, діяльність його органів і посадових осіб

1. Органи і посадові особи місцевого самоврядування м. Дніпропетровська діють відповідно до повноважень, наданих їм Конституцією України, законами України і цим Статутом.

2. Органи і посадові особи державної влади на території м. Дніпропетровська не мають права втручатися в законну діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків, передбачених законодавством.

3. Рішення органів державної влади, що призводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування міста виконуються органами місцевого самоврядування в межах переданих їм фінансових ресурсів. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не були забезпечені відповідними ресурсами, компенсуються державою згідно з чинним законодавством.

4. Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста з органами державної влади, діяльність яких поширюється на територію міста, базується на засадах поєднання інтересів територіальної громади та держави, співробітництва й взаємодопомоги, забезпечення здійснення завдань соціально-економічного та культурного розвитку міста і реалізації в місті функцій державної влади.

5. Права органів місцевого самоврядування м. Дніпропетровська захищаються судом.

6. Обмеження права територіальної громади на місцеве самоврядування можливе лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану згідно з законами України.

Стаття 9. Гарантії здійснення місцевого самоврядування в м. Дніпрі, діяльність його органів і посадових осіб

По тексту без змін

Стаття 10. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста

1. Систему актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста складають:

- Статут територіальної громади;

- рішення міської ради;

- розпорядження міського голови;

- рішення виконавчого комітету міської ради;

- акти інших виконавчих органів ради та їх посадових осіб.

2. Проекти актів органів місцевого самоврядування міста, що зачіпають інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, подаються до відповідних органів юстиції для проведення правової експертизи на відповідність їх чинному законодавству.

3. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста, прийняті згідно з чинним законодавством, обов’язкові для виконання всіма розташованими на території м. Дніпропетровська підприємствами, установами і організаціями незалежно від їх форм власності, а також посадовими особами, громадянами й об’єднаннями громадян.

4. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста скасовуються згідно з чинним законодавством.

5. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

6. Невиконання або неналежне виконання актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста, виданих відповідно до чинного законодавства, тягне відповідальність передбачену законодавством.

Стаття 10. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста

По тексту без змін

Стаття 11. Обов’язковість рішень, прийнятих територіальною громадою міста на місцевому референдумі

1. Рішення, прийняті територіальною громадою в межах наданих їй Конституцією та законами України прав щодо вирішення питань місцевого значення на місцевому референдумі, є обов’язковими для виконання всіма органами і посадовими особами місцевого самоврядування, громадянами, об’єднаннями громадян, а також підприємствами, установами й організаціями, які розташовані на території міста.

2. Виконання рішень, прийнятих територіальною громадою м. Дніпропетровська на місцевому референдумі, забезпечується міським головою.

3. Невиконання або неналежне виконання рішень, прийнятих територіальною громадою міста на місцевому референдумі, є підставою для притягнення до відповідальності в порядку та межах, визначених законами України.

Стаття 11. Обов’язковість рішень, прийнятих територіальною громадою міста на місцевому референдумі

По тексту без змін

Стаття 12. Тлумачення актів органів місцевого самоврядування

1. Офіційне тлумачення актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюють органи і посадові особи, що їх прийняли.

2. Офіційне тлумачення цього Статуту, рішень, прийнятих територіальною громадою на місцевому референдумі, здійснюється міською радою за поданням міського голови.

Стаття 12. Тлумачення актів органів місцевого самоврядування

По тексту без змін

Стаття 13. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування

1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальною громадою. Вони періодично, але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, бюджету міста, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальною громадою про свою діяльність.

2. Територіальна громада в будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.

3. Порядок і випадки дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються чинним законодавством.

4. Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

5. Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність у разі порушення ними Конституції або законів України.

6. Органи та посадові особи місцевого самоврядування з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

7. Шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам у результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів бюджету міста, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

8. Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Стаття 13. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування

По тексту без змін

Пропонується додати статтю 14.

Стаття 14. Електронне урядування

З метою підвищення ефективності, відкритості та прозорості діяльності виконавчих органів міської ради, Дніпровською міською радою вживаються заходи щодо впровадження інформаційно-телекомунікаційних технологій, спрямованих на задоволення потреб громадян.

З метою реалізації державної політики з питань розвитку електронного урядування Дніпровська міська рада вживає заходів щодо забезпечення:

- узгодженої діяльності між всіма органами місцевого самоврядування із залученням інститутів громадянського суспільства та представників ділових кіл;

- удосконалення структури і функцій органів місцевого самоврядування;

- визначення переліку адміністративних послуг, які надаються органами місцевого самоврядування, і переведення їх в електронну форму;

- удосконалення адміністративних процесів в органах місцевого самоврядування шляхом використання інформаційно-телекомунікаційних технологій;

- створення інформаційної інфраструктури електронного урядування;

- підготовки кваліфікованих державних службовців, які забезпечуватимуть впровадження елементів електронного урядування;

РОЗДІЛ III
ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ТА ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА ЇЇ ЧЛЕНІВ НА УЧАСТЬ У МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ

РОЗДІЛ III
ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА м. ДНІПРА
ТА ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА ЇЇ ЧЛЕНІВ НА УЧАСТЬ У МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ

Стаття 14. Територіальна громада м. Дніпропетровська

1. Територіальну громаду м. Дніпропетровська (далі - територіальну громаду) складають жителі, які проживають на території м. Дніпропетровська.

2. Територіальна громада є первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій та повноважень, які здійснюються нею як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

3. Територіальна громада має права й обов’язки в межах наданих їй повноважень та виділених ресурсів вирішувати під свою повну відповідальність усі справи місцевого значення, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

4. Територіальна громада є суб’єктом права комунальної власності.

5. Пріоритети розвитку територіальної громади щорічно визначаються міською радою під час затвердження бюджету міста.

Пропонується змінити нумерацію статті з «14» на «15»; номери наступних статтей також відповідно змінити.

Стаття 15. Територіальна громада м. Дніпра

1. Територіальну громаду м. Дніпра (далі - територіальну громаду) складають жителі, які проживають на території м. Дніпра.

2. Територіальна громада є первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій та повноважень, які здійснюються нею як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

3. Територіальна громада має права й обов’язки в межах наданих їй повноважень та виділених ресурсів вирішувати самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування усі справи місцевого значення, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

4. Територіальна громада є суб’єктом права комунальної власності.

5. Пріоритети розвитку територіальної громади щорічно визначаються міською радою під час затвердження бюджету міста.

Стаття 15. Форми та гарантії реалізації права членів територіальної громади на участь у здійсненні місцевого самоврядування

1. Члени територіальної громади здійснюють своє право на участь у місцевому самоврядуванні як безпосередньо, так і через відповідні органи місцевого самоврядування міста.

2. Формами участі членів територіальної громади в місцевому самоврядуванні є:

- місцеві вибори;

- місцевий референдум;

- загальні збори громадян за місцем проживання;

- місцеві ініціативи;

- громадські слухання;

- звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування міста;

- участь у роботі органів місцевого самоврядування та робота на виборних посадах місцевого самоврядування міста;

- участь у діяльності громадських організацій, професійних і творчих спілок;

- інші форми участі громадян у місцевому самоврядуванні міста.

3. Будь-які обмеження права членів територіальної громади на участь у місцевому самоврядуванні міста залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання в місті, за мовними або іншими ознаками забороняються.

Стаття 16. Форми та гарантії реалізації права членів територіальної громади на участь у здійсненні місцевого самоврядування

1. Члени територіальної громади здійснюють своє право на участь у місцевому самоврядуванні як безпосередньо, так і через відповідні органи місцевого самоврядування міста.

2. Формами участі членів територіальної громади в місцевому самоврядуванні є:

- місцеві вибори;

- місцевий референдум;

- загальні збори громадян за місцем проживання;

- місцеві ініціативи;

- громадські слухання;

- звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування міста;

- участь у роботі органів місцевого самоврядування та робота на виборних посадах місцевого самоврядування міста;

- участь у діяльності громадських організацій, професійних і творчих спілок;

- інші форми участі громадян у місцевому самоврядуванні міста.

3. Будь-які обмеження права членів територіальної громади на участь у місцевому самоврядуванні міста залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання в місті, за мовними або іншими ознаками забороняються.

Пропонується додати статтю 17

Стаття 17 Партиципаторне бюджетування

1. Мешканці міста Дніпра, громадські обєднання та дніпровські міські осередки всеукраїнських громадських обєднань, які здійснюють свою діяльність у місті Дніпрі мають право брати часть у процесі партиципаторного бюджетування міста.

Партиципаторне бюджетуваня міста Дніпра – процес взаємодії органів місцевого самоврядування з громадськістю, направленний на включення жителів, які постійно проживають у межах міста Дніпра, до прийняття рішень щодо розподілу бюджету, залучення їх до участі у бюджетному процесі та надання можливості для вільного доступу до інформації, а також забезпечення відкритості та прозорості діяльності Дніпровської міської ради та їх виконавчих органів.

2. Фінансування бюджету участі міста Дніпра здійснюється за рахунок коштів дохідної частини міського бюджету у межах, встановленних міською радою.

Стаття 16. Місцеві вибори

1. Місцеві вибори - це обрання депутатів міської та районних у місті рад, Таромської селищної ради, міського голови, Таромського селищного голови на основі гарантованого Конституцією України та Законом України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

2. Участь у місцевих виборах є особистою справою кожного члена територіальної громади. Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у місцевих виборах.

3. Право голосу на місцевих виборах мають громадяни України, яким на день проведення виборів виповнилося 18 років і які проживають на території міста.

4. Депутатом міської, районної у місті, Таромської селищної ради, міським головою, Таромським селищним головою може бути обраний громадянин України, який має право голосу і на день виборів досяг 18 років.

5. Депутатом міської, районної у місті, Таромської селищної ради, а також міським головою, Таромським селищним головою не може бути обраний громадянин України, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.

6. Особи, які займають посади, що відповідно до закону є несумісними зі статусом депутата ради, міського голови, Таромського селищного голови, зобов’язані в разі їх обрання залишити посаду (припинити діяльність), яка є несумісною зі статусом депутата, міського голови, Таромського селищного голови, та в передбачених законом випадках припинити будь-яку підприємницьку діяльність.

7. Депутати міської та районних у місті рад, Таромської селищної ради, міський голова, Таромський селищний голова обираються строком на 4 роки.

8. Рішення про загальний склад (кількість депутатських мандатів) міської ради, що має обиратися, приймається міською радою поточного скликання не пізніше як за 75 днів до дня виборів.

9. Порядок призначення і проведення місцевих виборів встановлюється Законом України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".

Пропонується змінити нумерацію статті з «17» на «18»; номери наступних статтей також відповідно змінити.

Стаття 18. Місцеві вибори

1. Місцеві вибори - це обрання депутатів міської та районних у місті рад, міського голови на основі гарантованого Конституцією України та Законом України "Про місцеві вибори" загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

2. Участь у місцевих виборах є особистою справою кожного члена територіальної громади. Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у місцевих виборах.

3. Право голосу на місцевих виборах мають громадяни України, яким на день проведення виборів виповнилося 18 років і які проживають на території міста.

4. Депутатом міської ради, районної у місті ради, міським головою може бути обраний громадянин України, який має право голосу і на день виборів досяг 18 років.

5. Депутатом міської ради, районної у місті ради, а також міським головою не може бути обраний громадянин України, який має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, злочину проти виборчих прав громадян чи корупційного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.

6. Особи, які займають посади, що відповідно до закону є несумісними зі статусом депутата ради, міського голови, зобов’язані в разі їх обрання звільнитися з роботи (посади), несумісної зі статусом депутата, посадою міського голови, та в передбачених законом випадках припинити будь-яку підприємницьку діяльність.

7. Депутати міської та районних у місті рад, міський голова, обираються строком на 5 років.

8. Рішення про загальний склад (кількість депутатських мандатів) міської ради, що має обиратися, приймається у порядку, визначеному законодавством.

9. Порядок призначення і проведення місцевих виборів встановлюється Законом України "Про місцеві вибори".

Стаття 17. Місцевий референдум

1. Місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення.

2. Місцевий референдум - це міський або районний у місті, Таромський селищний референдуми.

3. Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, законами України до відання місцевого самоврядування.

4. На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади.

5. Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов’язковими для виконання на відповідній території.

6. Порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються законом про референдуми.

7. За рішенням міського, районного в місті, Таромського селищного референдуму можуть бути достроково припинені повноваження відповідно міської ради, міського голови, районної ради, Таромської селищної ради та Таромського селищного голови відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

8. Порядок фінансування підготовки і проведення місцевих референдумів визначається міською радою.

9. Усі рішення, що стосуються місцевого референдуму, а також проекти рішень, які виносяться на місцевий референдум, підлягають опублікуванню в місцевих засобах масової інформації.

Стаття 19. Місцевий референдум

1. Місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення.

2. Місцевий референдум - це міський або районний у місті референдуми.

3. Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, законами України до відання місцевого самоврядування.

4. На місцевий референдум не можуть бути внесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади.

5. Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов’язковими для виконання на відповідній території.

6. Порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються законом про референдуми.

7. За рішенням міського, районного у місті референдуму можуть бути достроково припинені повноваження відповідно міської ради, міського голови, районної у місті ради відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

8. Порядок фінансування підготовки і проведення місцевих референдумів визначається міською радою.

9. Усі рішення, що стосуються місцевого референдуму, а також проекти рішень, які вносяться на місцевий референдум, підлягають опублікуванню в місцевих засобах масової інформації.

Стаття 18. Загальні збори громадян за місцем проживання

1. Загальні збори громадян за місцем проживання - це збори членів територіальної громади, які проводяться в межах міста або його окремих частин - будинків, вулиць, кварталів, житлових комплексів, мікрорайонів, районів міста, сел.Таромське або інших внутрішньоміських територіальних утворень.

2. До компетенції загальних зборів громадян належить:

- розгляд будь-яких питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, в межах Конституції України та законів України, внесення пропозицій відповідним органам і організаціям;

- обговорення проектів рішень міської та районних у місті рад та їх органів з питань міського життя;

- внесення пропозицій з питань порядку денного сесій міської і районних у місті рад та їх органів;

- заслуховування інформації міського голови, посадових осіб місцевого самоврядування міста, звітів керівників підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади, порушення в разі необхідності перед відповідною радою питання про притягнення посадових осіб до відповідальності;

- інформування населення про прийняті радами та їх виконавчими органами рішення, хід їх виконання, про закони України, укази Президента України, інші акти органів законодавчої і виконавчої влади з питань, що зачіпають інтереси територіальної громади;

- утворення органів самоорганізації населення; затвердження їх положень, внесення змін і доповнень до них, вирішення питань про дострокове припинення повноважень (розпуск) органів самоорганізації населення, а також про відставку окремих їх членів;

- надання згоди на включення до складу комунальної власності об’єктів, які створені в результаті трудової участі громадян або придбані на їх добровільні внески, на продаж або безоплатну передачу цих майнових об’єктів іншим суб’єктам власності;

- внесення пропозицій щодо передачі або продажу в комунальну власність підприємств, організацій, їх структурних підрозділів та інших об’єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають особливо важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальної громади;

- розгляд питань про надання допомоги інвалідам, ветеранам війни і праці, одиноким громадянам похилого віку, багатодітним сім’ям та іншим категоріям громадян; внесення відповідних пропозицій на розгляд міської ради та її органів;

- внесення пропозицій щодо встановлення міською радою місцевих податків і зборів, оголошення місцевих добровільних позик;

- розгляд питань про найменування, перейменування вулиць, провулків, проспектів, площ, скверів, парків; внесення пропозицій з цих питань;

- обговорення питань, по’язаних із залученням населення до ліквідації наслідків аварій і стихійного лиха, сприяння органам місцевого самоврядування, державним органам у проведенні робіт щодо ліквідації наслідків аварій; заслуховування інформації виконавчих органів міської ради про екологічно небезпечні аварії та ситуації і стан навколишнього природного середовища, а також про заходи, що вживаються з метою його поліпшення;

- розгляд питань про висування претендентів на кандидата в Президенти України, кандидатів у народні депутати України і депутати міської ради та районних у місті рад, міського голову, представників до складу виборчих комісій по виборах Президента України, народних депутатів України і депутатів міської ради та районних у місті рад, з всеукраїнського та місцевих референдумів;

- розгляд питань про відкликання народних депутатів України і депутатів міської ради та районних у місті рад;

- розгляд питань про внесення на розгляд міської ради пропозицій про проведення місцевого референдуму;

- розгляд питань про утворення ініціативних груп всеукраїнського і місцевих референдумів;

- обговорення інших питань, що зачіпають інтереси територіальної громади.

3. Загальні збори громадян мають право звертатися з пропозиціями до міської та районних у місті рад, державних органів, інших органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, організацій і установ, які зобов’язані розглянути ці пропозиції та інформувати в місячний термін про результати розгляду осіб або органи, за рішенням яких було скликано збори.

4. У роботі загальних зборів громадян беруть участь члени територіальної громади, які мають право голосу на місцевих виборах та які проживають на відповідній території (будинок, вулиця, квартал, житловий комплекс, мікрорайон, район в місті, сел.Таромське).

У роботі загальних зборів з правом дорадчого голосу можуть брати участь міський голова, Таромський селищний голова, народні депутати України, депутати обласної, міської ради та відповідних районних у місті рад, Таромської селищної ради, посадові особи органів місцевого самоврядування, представники органів державної влади, об’єднань громадян, установ, організацій та підприємств, які заінтересовані у вирішенні питань, що розглядаються на зборах.

5. Загальні збори громадян за місцем проживання скликає міський голова за власною ініціативою, за ініціативою депутата міської ради відповідного округу, за ініціативою не менше 10 громадян, що проживають на відповідній території. Він може доручити скликати загальні збори головам відповідних районних у місті рад, Таромському селищному голові.

6. Рішення про скликання загальних зборів доводиться до відома громадян, які проживають на відповідній території, не пізніше як за сім днів до їх проведення із зазначенням часу скликання, місця проведення та переліку питань, які передбачається винести на обговорення зборів.

7. У випадках, коли об’єктивно неможливо провести загальні збори громадян, за рішенням міського голови можуть скликатися збори представників громадян за місцем проживання - будинків, вулиць, мікрорайонів тощо.

Представники громадян для участі в таких зборах обираються загальними зборами громадян, які проживають на території менших територіальних утворень. Норми представництва на зборах представників громадян встановлюються міським головою.

Порядок скликання, проведення, а також компетенція зборів представників громадян за місцем проживання визначаються такими ж, як і для загальних зборів громадян за місцем проживання.

8. Загальні збори громадян є правомочними за умови присутності на них не менше третини членів територіальної громади, які проживають на відповідній території.

Збори представників громадян є правомочними за умови присутності на них не менше половини обраних або призначених представників.

9. На загальних зборах громадян головує особа, що визначена міським головою або органом, який скликав загальні збори громадян. Для ведення протоколу загальних зборів обирається секретар загальних зборів.

10. Порядок денний загальних зборів громадян затверджується за поданням органу, який їх скликав.

11. Під час проведення загальних зборів громадян складається протокол, який підписується головою і секретарем загальних зборів громадян. До протоколу додається список учасників зборів із зазначенням місця їх проживання.

12. Загальні збори громадян приймають рішення з розглянутих питань. Рішення загальних зборів громадян приймаються відкритим або таємним голосуванням більшістю голосів від кількості присутніх на них громадян, які проживають на відповідній території.

13. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами та посадовими особами місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ і організацій, яких ці рішення стосуються.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування, до яких звернулися з пропозиціями загальні збори громадян, повинні розглянути такі пропозиції в 30-ти денний термін та повідомити в 10-ти денний термін про результати їх розгляду міського голову та суб’єктів, за ініціативою яких було скликано збори.

14. Витрати, пов’язані з підготовкою та проведенням загальних зборів громадян, здійснюються за рахунок бюджету міста або за рахунок добровільних внесків відповідних жителів міста.

Стаття 19. Місцеві ініціативи

1. Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд обласною, міською, районними в місті, Таромською селищною радами будь-якого питання, віднесеного Конституцією і законами України до відання місцевого самоврядування.

2. З місцевою ініціативою можуть виступити:

- до міської ради - ініціативні групи, сформовані з членів територіальної громади чисельністю не менше 250 осіб;

- до районної у місті або Таромської селищної ради - ініціативні групи з членів територіальної громади, які проживають на території відповідного району або сел.Таромське, чисельністю не менше 150 осіб.

3. Місцева ініціатива вноситься не пізніше, ніж через 10 днів після прийняття рішення ініціативною групою до міської, районної в місті, Таромської селищної ради в письмовому вигляді та оформлюється відповідно до Регламенту відповідної ради.

4. Міська рада, районні в місті ради, Таромська селищна рада розглядають питання, внесені в порядку місцевої ініціативи на чергових пленарних засіданнях рад з обов’язковою участю членів ініціативної групи.

5. Рішення, що прийняті міською, районними в місті, Таромською селищною радами з питань, які внесені в порядку місцевої ініціативи, доводяться до відома територіальної громади не пізніше ніж через 25 днів після прийняття рішення.

Стаття 20. Загальні збори громадян за місцем проживання

1. Загальні збори громадян за місцем проживання - це збори членів територіальної громади, які проводяться в межах міста або його окремих частин - будинків, вулиць, кварталів, житлових комплексів, мікрорайонів, районів міста або інших внутрішньоміських територіальних утворень.

2. До компетенції загальних зборів громадян належить:

- розгляд будь-яких питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, в межах Конституції України та законів України, внесення пропозицій відповідним органам і організаціям;

- обговорення проектів рішень міської та районних у місті рад та їх органів з питань міського життя;

- внесення пропозицій з питань порядку денного сесій міської і районних у місті рад та їх органів;

- заслуховування інформації міського голови, посадових осіб місцевого самоврядування міста, звітів керівників підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади, порушення в разі необхідності перед відповідною радою питання про притягнення посадових осіб до відповідальності;

- інформування населення про прийняті радами та їх виконавчими органами рішення, хід їх виконання, про закони України, укази Президента України, інші акти органів законодавчої і виконавчої влади з питань, що зачіпають інтереси територіальної громади;

- утворення органів самоорганізації населення; затвердження їх положень, внесення змін і доповнень до них, вирішення питань про дострокове припинення повноважень (розпуск) органів самоорганізації населення, а також про відставку окремих їх членів;

- надання згоди на включення до складу комунальної власності об’єктів, які створені в результаті трудової участі громадян або придбані на їх добровільні внески, на продаж або безоплатну передачу цих майнових об’єктів іншим суб’єктам власності;

- внесення пропозицій щодо передачі або продажу в комунальну власність підприємств, організацій, їх структурних підрозділів та інших об’єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають особливо важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальної громади;

- розгляд питань про надання допомоги особам з інвалідністю, ветеранам війни і праці, одиноким громадянам похилого віку, багатодітним сім’ям та іншим категоріям громадян; внесення відповідних пропозицій на розгляд міської ради та її органів;

- внесення пропозицій щодо встановлення міською радою місцевих податків і зборів, оголошення місцевих добровільних позик;

- розгляд питань про найменування, перейменування вулиць, провулків, проспектів, площ, скверів, парків; внесення пропозицій з цих питань;

- обговорення питань, пов’язаних із залученням населення до ліквідації наслідків аварій і стихійного лиха, сприяння органам місцевого самоврядування, державним органам у проведенні робіт щодо ліквідації наслідків аварій; заслуховування інформації виконавчих органів міської ради про екологічно небезпечні аварії та ситуації і стан навколишнього природного середовища, а також про заходи, що вживаються з метою його поліпшення;

- розгляд питань про висування претендентів на кандидата в Президенти України, кандидатів у народні депутати України і депутати міської ради та районних у місті рад, міського голову, представників до складу виборчих комісій по виборах Президента України, народних депутатів України і депутатів міської ради та районних у місті рад, з всеукраїнського та місцевих референдумів;

- розгляд питань про відкликання народних депутатів України і депутатів міської ради та районних у місті рад;

- розгляд питань про внесення на розгляд міської ради пропозицій про проведення місцевого референдуму;

- розгляд питань про утворення ініціативних груп всеукраїнського і місцевих референдумів;

- обговорення інших питань, що зачіпають інтереси територіальної громади.

3. Загальні збори громадян мають право звертатися з пропозиціями до міської та районних у місті рад, державних органів, інших органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, організацій і установ, які зобов’язані розглянути ці пропозиції та інформувати в місячний термін про результати розгляду осіб або органи, за рішенням яких було скликано збори.

4. У роботі загальних зборів громадян беруть участь члени територіальної громади, які мають право голосу на місцевих виборах та які проживають на відповідній території (будинок, вулиця, квартал, житловий комплекс, мікрорайон, район у місті).

У роботі загальних зборів з правом дорадчого голосу можуть брати участь міський голова, народні депутати України, депутати обласної, міської ради та відповідних районних у місті рад, посадові особи органів місцевого самоврядування, представники органів державної влади, об’єднань громадян, установ, організацій та підприємств, які зацікавлені у вирішенні питань, що розглядаються на зборах.

5. Загальні збори громадян за місцем проживання скликає міський голова за власною ініціативою, за ініціативою депутата міської ради відповідного округу, за ініціативою не менше 10 громадян, що проживають на відповідній території. Він може доручити скликати загальні збори головам відповідних районних у місті рад.

6. Рішення про скликання загальних зборів доводиться до відома громадян, які проживають на відповідній території, не пізніше як за сім днів до їх проведення із зазначенням часу скликання, місця проведення та переліку питань, які передбачається внести на обговорення зборів.

7. У випадках, коли об’єктивно неможливо провести загальні збори громадян, за рішенням міського голови можуть скликатися збори представників громадян за місцем проживання - будинків, вулиць, мікрорайонів, тощо.

Представники громадян для участі в таких зборах обираються загальними зборами громадян, які проживають на території менших територіальних утворень. Норми представництва на зборах представників громадян встановлюються міським головою.

Порядок скликання, проведення, а також компетенція зборів представників громадян за місцем проживання визначаються такими ж, як і для загальних зборів громадян за місцем проживання.

8. Загальні збори громадян є правомочними за умови присутності на них не менше третини членів територіальної громади, які проживають на відповідній території.

Збори представників громадян є правомочними за умови присутності на них не менше половини обраних або призначених представників.

9. На загальних зборах громадян головує особа, що визначена міським головою або органом, який скликав загальні збори громадян. Для ведення протоколу загальних зборів обирається секретар загальних зборів.

10. Порядок денний загальних зборів громадян затверджується за поданням органу, який їх скликав.

11. Під час проведення загальних зборів громадян складається протокол, який підписується головою і секретарем загальних зборів громадян. До протоколу додається список учасників зборів із зазначенням місця їх проживання.

12. Загальні збори громадян приймають рішення з розглянутих питань. Рішення загальних зборів громадян приймаються відкритим або таємним голосуванням більшістю голосів від кількості присутніх на них громадян, які проживають на відповідній території.

13. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами та посадовими особами місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ і організацій, яких ці рішення стосуються.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування, до яких звернулися з пропозиціями загальні збори громадян, повинні розглянути такі пропозиції в 30-ти денний термін та повідомити в 10-ти денний термін про результати їх розгляду міського голову та суб’єктів, за ініціативою яких було скликано збори.

14. Витрати, пов’язані з підготовкою та проведенням загальних зборів громадян, здійснюються за рахунок бюджету міста або за рахунок добровільних внесків відповідних жителів міста.

Стаття 21. Місцеві ініціативи

1. Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд в обласній, міській, районних у місті радах будь-якого питання, віднесеного Конституцією і законами України до відання місцевого самоврядування.

2. З місцевою ініціативою можуть виступити:

- до міської ради - ініціативні групи, сформовані з членів територіальної громади чисельністю не менше 250 осіб;

- до районної у місті ради - ініціативні групи з членів територіальної громади, які проживають на території відповідного району, чисельністю не менше 150 осіб.

3. Місцева ініціатива вноситься не пізніше, ніж через 10 днів після прийняття рішення ініціативною групою до міської, районної у місті ради в письмовому вигляді та оформлюється відповідно до Регламнту відповідної ради.

4. Міська рада, районні у місті ради розглядають питання, внесені в порядку місцевої ініціативи на чергових пленарних засіданнях рад з обов’язковою участю членів ініціативної групи.

5. Рішення, прийняті міською, районними у місті радами з питань, які внесені в порядку місцевої ініціативи, доводяться до відома територіальної громади та оприлюднюються не відкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа.

Стаття 20. Громадські слухання

1. Громадськими слуханнями є зустрічі членів територіальної громади з міським головою, Таромським селищним головою, депутатами міської ради, районних у місті рад, Таромської селищної ради, посадовими особами виконавчих органів міської ради, районних у місті рад, Таромської селищної ради, під час яких:

- заслуховується інформація про вирішення окремих питань, які зачіпають інтереси всіх членів територіальної громади або її окремих частин;

- порушуються питання та вносяться пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування;

- обговорюються та вносяться пропозиції до проектів рішень міської, районних у місті рад, селищної ради сел.Таромське, їх виконавчих комітетів, розпоряджень міського голови, Таромського селищного голови.

2. У громадських слуханнях на добровільних засадах беруть участь всі члени територіальної громади.

3. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.

4. Громадські слухання скликаються міським головою за власною ініціативою або ініціативою міської ради, районних у місті рад, Таромського селищного голови, Таромської селищної ради, органів самоорганізації населення, членів територіальної громади у кількості не менше, ніж 250 осіб.

5. На громадські слухання запрошуються посадові особи органів місцевого самоврядування, депутати міської, районних у місті рад, Таромської селищної ради, керівники органів самоорганізації населення, представники місцевих осередків політичних партій та громадських організацій, керівники підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов’язана з питаннями, що обговорюються.

6. Міський голова визначає місце та час проведення громадських слухань. Виконавчий комітет міської ради забезпечує організацію громадських слухань та доведення до членів територіальної громади не пізніше, ніж за 10 днів інформації про місце та час їх проведення.

7. На громадських слуханнях головує міський голова або призначена ним особа. Для ведення протоколу громадських слухань обирається секретар громадських слухань. На громадських слуханнях ведеться протокол. Протокол громадського слухання підписується особою, яка його проводить, та особою, яка веде протокол, і передається міському голові.

8. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду відповідними органами місцевого самоврядування. Про результати їх розгляду міський голова або визначена ним особа доводить до відома територіальної громади.

9. Витрати, пов’язані з підготовкою та проведенням громадських слухань, здійснюються за рахунок міського бюджету.

Стаття 22. Громадські слухання

1. Громадськими слуханнями є зустрічі членів територіальної громади з міським головою, депутатами міської ради, районних у місті рад, посадовими особами виконавчих органів міської ради, районних у місті рад, під час яких:

- заслуховується інформація про вирішення окремих питань, які зачіпають інтереси всіх членів територіальної громади або її окремих частин;

- порушуються питання та вносяться пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування;

- обговорюються та вносяться пропозиції до проектів рішень міської, районних у місті рад, їх виконавчих комітетів, розпоряджень міського голови.

2. У громадських слуханнях на добровільних засадах беруть участь всі члени територіальної громади.

3. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.

4. Громадські слухання можуть проводитися з ініціативи міського голови, міської ради, районних у місті рад (у разі їх утворення), органів самоорганізації населення, членів територіальної громади у кількості не менше, ніж 250 осіб.

Громадські слухання скликаються міським головою.

5. На громадські слухання запрошуються посадові особи органів місцевого самоврядування, депутати міської, районних у місті рад, керівники органів самоорганізації населення, представники місцевих осередків політичних партій та громадських організацій, керівники підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов’язана з питаннями, що обговорюються.

6. Міський голова визначає місце та час проведення громадських слухань. Виконавчий комітет міської ради забезпечує організацію громадських слухань та доведення до членів територіальної громади не пізніш як за 10 днів, а у виняткових випдаках – не пізніш як за день до громадських слухань, інформації про місце та час їх проведення.

7. На громадських слуханнях головує міський голова або призначена ним особа. Для ведення протоколу громадських слухань обирається секретар громадських слухань. На громадських слуханнях ведеться протокол. Протокол громадського слухання підписується особою, яка його проводить, та особою, яка веде протокол, і передається міському голові.

8. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду відповідними органами місцевого самоврядування. Результати їх розгляду міський голова або визначена ним особа доводить до відома територіальної громади.

9. Витрати, пов’язані з підготовкою та проведенням громадських слухань, здійснюються за рахунок міського бюджету.

10. Члени територіальної громади, які беруть участь у громадських слуханнях, реєструються до їх початку у списку учасників слухань.

У вказаному списку обов’язково зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, адреса або контактні дані та підпис членів територіальної громади.

Стаття 21. Звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування

1. Члени територіальної громади міста мають право особисто звертатися до органів і посадових осіб місцевого самоврядування із зауваженнями, скаргами, пропозиціями з питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, а також із заявами або клопотаннями щодо реалізації своїх законних прав та інтересів і скаргами про їх порушення у межах повноважень, визначених законодавством для органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані приймати до розгляду заяви громадян і відповідати на них згідно з Законом України "Про звернення громадян".

3. Звернення може бути індивідуальним, якщо подане окремим громадянином, або колективним, якщо подане групою громадян.

4. Індивідуальне звернення може бути усним, викладеним громадянином на особистому прийомі, або письмовим, яке надсилається поштою або передається (реєструється) в установленому порядку до відповідного органу чи посадової особи місцевого самоврядування міста.

Стаття 23. Звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування

1. Члени територіальної громади міста мають право особисто звертатися до органів і посадових осіб місцевого самоврядування із зауваженнями, скаргами, пропозиціями з питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, а також із заявами або клопотаннями щодо реалізації своїх законних прав та інтересів і скаргами про їх порушення у межах повноважень, визначених законодавством для органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані приймати до розгляду заяви громадян і відповідати на них згідно з Законом України "Про звернення громадян".

3. Звернення може бути індивідуальним, якщо подане окремим громадянином, або колективним, якщо подане групою громадян.

4. Особливою формою колективного звернення громадян до органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається у порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян».

Для розгляду електронної петиції органом або посадовою особою міської ради, якій вона адресована, необхідно зібрати на її підтримку не менше 900 підписів протягом не більше 30 календарних днів з дня оприлюднення петиції.

5. Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

Стаття 22. Участь у роботі органів місцевого самоврядування та робота на виборних посадах місцевого самоврядування

1. Члени територіальної громади можуть бути присутніми на відкритих засіданнях міської, районних у місті рад, Таромської селищної ради.

2. Відмова членам територіальної громади у відвідуванні сесії відповідної ради, яка не пов’язана з організаційними чи технічними причинами, оформлюється відповідним рішенням ради і повідомляється особі не пізніше, ніж за один день до відкриття сесії.

3. Члени територіальної громади мають право брати участь у засіданнях відповідного органу самоорганізації населення.

4. Члени територіальної громади, які мають право голосу на місцевих виборах, можуть бути обраними депутатами міської ради, районних у місті рад (у разі їх утворення), Таромської селищної ради, міським головою, Таромським селищним головою.

5. Члени територіальної громади, які мають право голосу на місцевих виборах, можуть бути обраними посадовими особами органів самоорганізації населення.

Стаття 24. Участь у роботі органів місцевого самоврядування та робота на виборних посадах місцевого самоврядування

1. Члени територіальної громади, які мають право голосу на місцевих виборах та проживають на відповідній території, можуть обирати та бути обраними до органів самоорганізації населення.

2. Члени територіальної громади, які проживають на території дії органу самоорганізації населення, мають право знайомитися з його рішеннями, а також отримувати засвідчені секретарем цього органу копії рішень, прийняті органом самоорганізації населення.

3. Члени територіальної громади, які мають право голосу на місцевих виборах, можуть бути обраними депутатами міської ради, районних у місті рад (у разі їх утворення), міським головою.

Стаття 23. Участь у здійсненні місцевого самоврядування міських, районних у місті осередків політичних партій, громадських організацій, професійних і творчих спілок

1. Члени територіальної громади можуть брати участь у здійсненні місцевого самоврядування через участь у діяльності зареєстрованих в установленому законом порядку місцевих осередків політичних партій, громадських організацій, професійних і творчих спілок.

2. Місцеві осередки політичних партій, громадських організацій відповідно до законодавства:

- беруть участь у місцевих виборах;

- через своїх депутатів у міській та районних радах беруть участь у виробленні та здійсненні міської політики;

- сприяють залученню членів територіальної громади до обговорення важливих питань соціально-економічного та культурного розвитку міста;

- через своїх представників беруть участь у роботі громадської ради та інших консультативних органів при міському голові.

3. Місцеві осередки політичних партій відповідно до Закону України "Про політичні партії в Україні" можуть вносити до органів місцевого самоврядування пропозиції, які обов’язкові для розгляду відповідними органами в установленому порядку.

4. Не допускається створення і діяльність структурних осередків політичних партій у виконавчих органах місцевого самоврядування.

5. Органам та посадовим особам місцевого самоврядування заборонено відокремлювати у своєму ставленні певні політичні партії чи надавати їм привілеї, а також сприяти політичним партіям, якщо інше не передбачено законом, у провадженні їх діяльності.

6. Об’єднання профспілок міста, підприємців та промисловців разом з виконавчим комітетом міської ради утворюють раду соціального партнерства міста та щорічно укладають регіональну угоду для здійснення співробітництва у процесі формування та реалізації соціально-економічної політики, узгодженого вирішення питань, що виникають у соціально-трудовій сфері.

7. Виконавчий комітет міської ради за пропозицією об’єднання профспілок міста розглядає на своїх засіданнях хід укладання і виконання колективних договорів на підприємствах, установах і організаціях міста.

Стаття 25. Участь у здійсненні місцевого самоврядування міських, районних у місті осередків політичних партій, громадських організацій, професійних і творчих спілок

1. Члени територіальної громади можуть брати участь у здійсненні місцевого самоврядування через участь у діяльності зареєстрованих в установленому законом порядку місцевих осередків політичних партій, громадських організацій, професійних і творчих спілок.

2. Місцеві осередки політичних партій, громадських організацій відповідно до законодавства:

- беруть участь у місцевих виборах;

- через своїх депутатів у міській та районних у місті радах беруть участь у виробленні та здійсненні міської політики;

- сприяють залученню членів територіальної громади до обговорення важливих питань соціально-економічного та культурного розвитку міста;

- через своїх представників беруть участь у роботі громадської ради та інших консультативних органів при міському голові.

3. Місцеві осередки політичних партій відповідно до Закону України "Про політичні партії в Україні" можуть вносити до органів місцевого самоврядування пропозиції, які обов’язкові для розгляду відповідними органами в установленому порядку.

4. Не допускається створення і діяльність структурних осередків політичних партій у виконавчих органах місцевого самоврядування.

5. Органам та посадовим особам місцевого самоврядування заборонено відокремлювати у своєму ставленні певні політичні партії чи надавати їм привілеї, а також сприяти політичним партіям, якщо інше не передбачено законом, у провадженні їх діяльності.

6. Посадовій особі місцевого самоврядування заборонено у будь-який спосіб використовувати своє службове становище в політичних цілях, у тому числі для залучення посадових осіб місцевого самоврядування, працівників бюджетної сфери та інших осіб до участі у передвиборній агітації, акціях та заходах, що організовуються політичними партіями.

7. Об’єднання профспілок міста, підприємців та промисловців разом з виконавчим комітетом міської ради утворюють раду соціального партнерства міста та щорічно укладають регіональну угоду для здійснення співробітництва у процесі формування та реалізації соціально-економічної політики, узгодженого вирішення питань, що виникають у соціально-трудовій сфері.

8. Виконавчий комітет міської ради за пропозицією об’єднання профспілок міста розглядає на своїх засіданнях хід укладання і виконання колективних договорів на підприємствах, установах і організаціях міста.

Стаття 24. Інші форми участі членів територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування

1. Перелік форм участі жителів міста у здійсненні місцевого самоврядування, визначений цим Статутом, не є вичерпним.

2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування сприяють становленню нових форм участі жителів міста у здійсненні місцевого самоврядування.

3. Можуть бути використані, зокрема, такі форми участі жителів міста у здійсненні місцевого самоврядування:

- участь на громадських засадах у роботі комісій, які утворюються при органах місцевого самоврядування, перелік та положення про які визначаються рішенням відповідного органу місцевого самоврядування;

- участь у роботі консультативно-дорадчих рад, які утворюються при органах та посадових особах місцевого самоврядування міста з метою вивчення і організації забезпечення потреб членів територіальної громади міста різними формами соціальної допомоги, залучення їх до здійснення місцевого самоврядування міста. Положення про кожну таку раду розробляється окремо і затверджується відповідним органом місцевого самоврядування міста;

- участь у проведенні громадських експертиз проектів рішень органів місцевого самоврядування міста з питань, які мають суттєве значення для членів територіальної громади, визначають напрями соціально-економічного та культурного розвитку міста;

- виконання громадських робіт з благоустрою міста, надання послуг соціально незахищеним жителям міста;

- надання матеріальної і фінансової допомоги місцевому самоврядуванню у формі добровільних пожертвувань (внесків до фондів, що утворюються органами місцевого самоврядування, внесків до фондів, утворених з метою надання допомоги соціально незахищеним жителям міста; з метою підтримання в належному стані пам’яток історії, культури і архітектури, природних пам’яток; з метою підтримки вітчизняної науки та місцевих учених тощо).

Стаття 26. Інші форми участі членів територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування

По тексту без змін

Стаття 25. Масові заходи жителів міста

1. Жителі міста відповідно до Конституції України мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи, демонстрації й інші масові заходи.

2. Питання проведення масових заходів на території міста визначається виконавчим комітетом міської ради відповідно до чинного законодавства.

Стаття 27. Масові заходи жителів міста

1. Жителі міста відповідно до Конституції України мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи, демонстрації й інші масові заходи, про проведення яких завчасно сповіщають міську раду.

Строк завчасного сповіщення має бути достатнім як для надання можливості органам місцевого самоврядування вжиття заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей, так і для перевірки на відповідність закону проведення таких зібрань та в разі потреби, звернення до суду згідно з частиною другою статті 39 Конституції України для вирішення спірних питань.

2. Питання проведення масових заходів на території міста визначається виконавчим комітетом міської ради відповідно до чинного законодавства.

Стаття 26. Соціально-політичні конфлікти і шляхи їх подолання

1. Органи місцевого самоврядування дотримуються у своїй діяльності принципів громадянського миру та злагоди між членами територіальної громади, захисту прав, поваги гідності й інтересів різноманітних соціальних, етнічних і релігійних груп громадян.

2. У разі виникнення конфлікту передбачається погоджувальна процедура, порядок проведення якої затверджується виконавчим комітетом міської ради.

3. У передбачених законодавством випадках конфлікти вирішуються в судовому порядку.

Стаття 28. Соціально-політичні конфлікти і шляхи їх подолання

По тексту без змін

Стаття 27. Право членів територіальної громади на інформацію. Оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування

1. Члени територіальної громади мають право на одержання достовірної, об’єктивної і повної інформації з питань роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

2. Оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування відбувається шляхом їх опублікування у місцевих засобах масової інформації та спеціальному виданні міської ради не пізніше 25 діб з часу їх прийняття.

3. Члени територіальної громади мають право ознайомитися з будь-яким рішенням органів місцевого самоврядування, крім тих, які становлять державну або комерційну таємницю.

4. Доведення до відома членів територіальної громади рішень органів місцевого самоврядування здійснюється також через мережу Інтернет та інші електронні засоби масової комунікації.

Стаття 29. Право членів територіальної громади на інформацію. Оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування

1. Члени територіальної громади мають право на одержання достовірної, об’єктивної і повної інформації з питань роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

2. Рішення міської ради, її виконавчого комітету, розпорядження міського голови підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

3. Нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті міською радою, її виконавчим комітетом, міським головою, підлягають обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. На офіційному веб-сайті міської ради вони оприлюднюються із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

4. Проекти рішень міської ради, її виконавчого комітету, розпоряджень міського голови оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

5. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

6. Результати поіменного голосування, яким приймаються рішення міської ради, підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті міської ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід’ємною частиною протоколу сесії ради.

7. Члени територіальної громади мають право ознайомитися з будь-яким рішенням органів місцевого самоврядування, крім тих, які містять інформацію з обмеженим доступом. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

РОЗДІЛ ІV
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА ТА ІНШІ ПОСАДОВІ ОСОБИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

РОЗДІЛ ІV
ДНІПРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА ТА ІНШІ ПОСАДОВІ ОСОБИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 28. Статус міського голови

1. Міський голова є головною посадовою особою територіальної громади м. Дніпропетровська та здійснює свої повноваження на постійній основі.

2. Міський голова головує на засіданнях міської ради, очолює її виконавчий комітет та організує його роботу.

3. Міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою міста, відповідальним перед міською радою, а з питань здійснення виконавчим комітетом міської ради повноважень органів виконавчої влади - підконтрольним органам виконавчої влади.

4. Посада міського голови має таку назву: "Дніпропетровський міський голова".

Стаття 30. Статус міського голови

Текст без змін, крім п. 4.

4. Посада міського голови має таку назву: «Дніпровський міський голова».

Стаття 29. Обрання і вступ на посаду міського голови

1. Міський голова обирається членами територіальної громади, які мають право голосу, шляхом загального, рівного, прямого, вільного і таємного голосування терміном на 4 роки відповідно до Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".

2. Обраний міський голова приймає присягу такого змісту: "Я, (прізвище, ім’я, по батькові), вступаючи на посаду Дніпропетровського міського голови, зобов’язуюся дотримуватися Конституції України, її законів, а також Статуту територіальної громади міста Дніпропетровська, поважати і захищати права і свободи жителів міста, відстоювати інтереси міської громади, всіляко сприяти розвитку міста і підвищенню добробуту його жителів".

3. Під час вступу на посаду міський голова одержує відзнаки і символи його влади.

Стаття 31. Обрання і вступ на посаду міського голови

1. Міський голова обирається членами територіальної громади, які мають право голосу, шляхом загального, рівного, прямого, вільного і таємного голосування на строк, встановленний Конституцією України, відповідно до Закону України «Про місцеві вибори».

2. Обраний міський голова приймає присягу такого змісту: "Я, (прізвище, ім’я, по батькові), вступаючи на посаду Дніпровського міського голови, зобов’язуюсь дотримуватися Конституції України, її законів, а також Статуту територіальної громади міста Дніпра, поважати і захищати права і свободи жителів міста, відстоювати інтереси міської громади, всіляко сприяти розвитку міста і підвищенню добробуту його жителів".

3. Під час вступу на посаду міський голова одержує відзнаки і символи його влади.

Стаття 30. Повноваження міського голови

1. Міський голова представляє територіальну громаду з усіх питань її діяльності.

2. Повноваження міського голови починаються з моменту оголошення міською виборчою комісією на пленарному засіданні міської ради рішення про його обрання і закінчуються в момент вступу на цю посаду іншої особи, обраної відповідно до закону, крім випадків дострокового припинення його повноважень.

3. Міський голова здійснює повноваження:

- забезпечує здійснення повноважень органів виконавчої влади на території міста, наданих їм законами України;

- забезпечує додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України, Кабінету Міністрів України, Дніпропетровської обласної державної адміністрації;

- організує роботу міської ради та її виконавчого комітету;

- підписує рішення міської ради та її виконавчого комітету;

- вносить на розгляд міської ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря міської ради;

- вносить на розгляд міської ради пропозиції щодо кандидатур голів постійних комісій;

- вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету міської ради;

- вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури і штатів виконавчих органів міської ради, апарату міської ради та її виконавчого комітету;

- здійснює керівництво апаратом міської ради та її виконавчого комітету;

- скликає сесії міської ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій міської ради і головує на пленарних засіданнях міської ради;

- забезпечує підготовку на розгляд міської ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку міста, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень міської ради з інших питань, що належать до її відання;

- оприлюднює затверджені міською радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;

- призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів міської ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади міста, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів;

- скликає загальні збори громадян за місцем проживання;

- забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, міської ради, її виконавчого комітету;

- є розпорядником бюджетних, позабюджетних цільових (у тому числі валютних) коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним міською радою;

- звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження міської ради та її органів;

- укладає від імені територіальної громади, міської ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції міської ради, подає їх на затвердження міської ради;

- веде особистий прийом громадян;

- забезпечує на території міста дотримання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об’єднань;

- здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим Статутом та законами України, якщо вони не віднесені до виключних повноважень міської ради або не віднесені міською радою до відання її виконавчих органів;

- видає розпорядження у межах своїх повноважень.

4. Міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Стаття 32. Повноваження міського голови

1. Міський голова представляє територіальну громаду з усіх питань її діяльності.

2. Повноваження новообраного міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на пленарному засіданні міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації.

3. Повноваження міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до України «Про місцеве самоврядування в Україні».

4. Міський голова:

- забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;

- організує в межах, визначених Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;

- підписує рішення ради та її виконавчого комітету;

- вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради;

- вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради;

- вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України;

- здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;

- скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради;

- забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;

- призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів;

- скликає загальні збори громадян за місцем проживання;

- вносить на розгляд ради пропозиції про утворення спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правової допомоги;

- вносить на розгляд ради пропозиції щодо кандидатури на посаду керівника установи з надання безоплатної первинної правової допомоги;

- забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету;

- є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою;

- представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;

- звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів;

- укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради;

- веде особистий прийом громадян;

- забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань;

- бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";

- здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів;

- видає розпорядження у межах своїх повноважень;

- міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

- при здійсненні наданих повноважень міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

- міський голова щорічно звітує міській раді про здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами відповідної ради.

- міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів відповідної ради сільський, селищний, міський голова зобов'язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін.

Стаття 31. Секретар міської ради

1. За пропозицією міського голови міська рада обирає таємним голосуванням секретаря міської ради

2. Секретар міської ради обирається з числа депутатів міської ради на строк повноважень міської ради та працює в ній на постійній основі.

3. Секретар міської ради:

- скликає сесії ради у випадках, передбачених законодавством;

- повідомляє депутатам і доводить до відома членів територіальної громади інформацію про час і місце проведення сесії міської ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради;

- веде засідання міської ради та підписує її рішення у випадках, передбачених законодавством;

- організує підготовку сесій міської ради, питань, що вносяться на її розгляд;

- забезпечує своєчасне доведення рішень міської ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням;

- за дорученням міського голови координує діяльність постійних та інших комісій міської ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;

- сприяє депутатам міської ради у здійсненні їх повноважень;

- за дорученням міської ради відповідно до законодавства організовує заходи, пов’язані з підготовкою і проведенням референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування;

- забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування офіційного тексту цього Статуту й інших офіційних документів, пов’язаних з місцевим самоврядуванням територіальної громади міста;

- вирішує за дорученням міського голови або міської ради інші питання, пов’язані з діяльністю міської ради та її органів.

4. У випадку відсутності міського голови його обов’язки з питань діяльності міської ради виконує секретар міської ради.

Стаття 33. Секретар міської ради

1. Секретар міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією міського голови. Пропозиція щодо кандидатури секретаря ради може вноситися на розгляд ради не менш як половиною депутатів від загального складу міської ради у випадках, передбаченних законодавством.

2. Секретар міської ради

- у випадку, передбаченому чинним законодавством здійснює повноваження міського голови;

- скликає сесії ради у випадках, передбачених чинним законодавством; повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради;

- веде засідання ради та підписує її рішення у випадках, передбачених чинним законодавством;

- організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" та інших законів;

- забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності;

- за дорученням міського голови координує діяльність постійних та інших комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;

- сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень;

- організує за дорученням ради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов'язаних з підготовкою і проведенням референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування;

- забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування офіційних документів, пов'язаних з місцевим самоврядуванням територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;

- вирішує за дорученням міського голови або відповідної ради інші питання, пов'язані з діяльністю ради та її органів.

- повноваження секретаря міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.

Стаття 32. Заступники міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради

1. Заступники міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради затверджуються міською радою за поданням міського голови, як правило, у складі виконавчого комітету міської ради.

2. Розподіл обов’язків між заступниками міського голови, секретарем міської ради та керуючим справами визначається розпорядженням міського голови.

3. У випадку відсутності міського голови його обов’язки з питань діяльності виконавчого комітету міської ради виконує перший заступник міського голови.

Стаття 34. Заступники міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради

Пункти 1, 2 без змін

3. У випадку відсутності міського голови його обов’язки з питань діяльності виконавчого комітету міської ради організовує виконуючий обов’язки.

РОЗДІЛ V
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МІСЬКА РАДА, РАЙОННІ В МІСТІ РАДИ, ТАРОМСЬКА СЕЛИЩНА РАДА

РОЗДІЛ V
ДНІПРОВСЬКА МІСЬКА РАДА, РАЙОННІ В МІСТІ РАДИ

Стаття 33. Міська, селищна та районні в місті ради

1. Міська рада представляє територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування.

2. Питання про утворення (неутворення) районних у місті рад вирішує відповідно до законодавства України міська рада.

3. Таромська селищна рада є складовою частиною місцевого самоврядування в м. Дніпропетровську.

4. Порядок формування міської, селищної та районних у місті рад визначається Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Стаття 35. Міська та районні в місті ради

1. Міська рада представляє територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування.

2. Питання про утворення (неутворення) районних у місті рад вирішує відповідно до законодавства України міська рада.

Пропонується пункт 3 виключити.

3. Порядок формування міської та районних у місті рад визначається Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Стаття 34. Депутати міської ради

1. Депутати міської ради обираються членами територіальної громади з правом голосу шляхом загальних, прямих, вільних, рівних та таємних виборів терміном на чотири роки відповідно до Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".

2. Загальний склад міської ради встановлюється в межах, що визначені законодавством, рішенням міської ради, яке приймається перед кожними черговими виборами депутатів міської ради.

3. Депутати міської ради працюють на громадських засадах. На час сесій, засідань постійних комісій міської ради, а також для здійснення депутатських повноважень в інших, передбачених законом випадках, депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов’язків з відшкодуванням йому середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов’язаних з депутатською діяльністю, за рахунок бюджету міста.

4. Депутати міської ради виконують свої депутатські обов’язки відповідно до законів України та цього Статуту, а також керуючись власними переконаннями щодо необхідності своєї діяльності на благо територіальної громади.

5. На першому пленарному засіданні новообраної міської ради депутати складають присягу такого змісту: "Вступаючи в права депутата Дніпропетровської міської ради, зобов’язуюсь усіма своїми діями дбати про благо міста Дніпропетровська та добробут його жителів, гідно представляти своїх виборців, відстоювати їх права і свободи. Присягаю дотримуватися Конституції України, законів України, Статуту територіальної громади міста Дніпропетровська, виконувати свої обов’язки в інтересах територіальної громади міста Дніпропетровська".

Текст присяги підписується особисто кожним депутатом і зберігається до припинення повноважень депутата в апараті міської ради.

6. Депутати міської ради зобов’язані брати участь у роботі сесії міської ради, засідань постійної та інших комісій міської ради, до складу яких їх обрано.

Стаття 36. Депутати міської ради

1. Депутат міської ради є представником інтересів територіальної громади міста, який обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.

2. Загальний склад міської ради встановлюється в межах, визначених законодавством.

3. Депутати міської ради працюють на громадських засадах. На час сесій, засідань постійних комісій міської ради, а також для здійснення депутатських повноважень в інших, передбачених законом випадках, депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов’язків з відшкодуванням йому середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов’язаних з депутатською діяльністю, за рахунок бюджету міста.

4. Депутати міської ради виконують свої депутатські обов’язки відповідно до законів України та цього Статуту, а також керуючись власними переконаннями щодо необхідності своєї діяльності на благо територіальної громади.

5. На першому пленарному засіданні новообраної міської ради депутати складають присягу такого змісту: "Вступаючи в права депутата Дніпровської міської ради, зобов’язуюсь усіма своїми діями дбати про благо міста Дніпра та добробут його жителів, гідно представляти своїх виборців, відстоювати їх права і свободи. Присягаю дотримуватися Конституції України, законів України, Статуту територіальної громади міста Дніпра, виконувати свої обов’язки в інтересах територіальної громади міста Дніпра".

Текст присяги підписується особисто кожним депутатом і зберігається до припинення повноважень депутата.

6. Депутат міської ради зобов'язаний брати участь у роботі сесій ради, засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

7. Депутат міської ради зобов’язаний щороку до дати, встановленої законодавством України, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.

8. Депутат міської ради зобов’язаний вживати заходів щодо недопущення виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів, здійснювати заходи щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів, відповідно до чинного законодавства.

Стаття 35. Компетенція міської ради

1. Міська рада правомочна розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами до її відання.

2. До компетенції міської ради належать питання:

- затвердження регламенту ради;

- утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій;

- утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск;

- обрання за пропозицією міського голови на посаду та звільнення з посади секретаря ради;

- затвердження за пропозицією міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання;

- затвердження плану роботи ради та заслуховування звіту про його виконання;

- заснування засобів масової інформації ради, призначення і звільнення їх керівників;

- заслуховування звіту міського голови про діяльність виконавчих органів ради;

- заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує;

- заслуховування повідомлень депутатів про роботу в раді, виконання ними доручень ради;

- розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по запитах;

- прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законом;

- скасування актів виконавчих органів міської ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням міської ради, прийнятим у межах її повноважень;

- прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень міського голови у випадках, передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні";

- визначення відповідно до закону кількісного складу ради;

- прийняття рішення про проведення місцевого референдуму;

- прийняття відповідно до законодавства рішень щодо організації проведення референдумів та виборів місцевого самоврядування та міського голови;

- прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення;

- прийняття рішень про об’єднання в асоціації або вступ до асоціацій, інших форм добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування та про вихід з них;

- затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку міста, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування;

- затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання бюджету;

- встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом;

- утворення позабюджетних цільових (у тому числі валютних) коштів, затвердження положень про ці кошти; затвердження звітів про використання зазначених коштів;

- прийняття рішень щодо випуску місцевих позик;

- прийняття рішень щодо отримання позик з інших місцевих бюджетів та джерел їх отримання, а також щодо передачі коштів з місцевого бюджету;

- прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах;

- встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету після сплати передбачених законодавством податків;

- прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об’єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об’єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об’єктів комунальної власності майна, відчуженого в процесі приватизації, договір про купівлю-продаж якого розірвано в установленому порядку або визнано недійсним, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності територіальної громади;

- прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;

- створення у разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб’єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів (служб);

- вирішення відповідно до законодавства питань про створення підприємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями;

- вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;

- затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності територіальної громади;

- вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу;

- прийняття рішень про організацію територій і об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об’єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам’ятками природи, історії або культури, які охороняються законом;

- надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території міста нових об’єктів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію;

- створення відповідно до законодавства муніципальної міліції, яка утримується за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету; затвердження і звільнення керівників та дільничних інспекторів цієї міліції;

- заслуховування повідомлень керівників органів внутрішніх справ про їх діяльність щодо охорони громадського порядку на території міста, порушення перед відповідними органами вищого рівня питання про звільнення з посади керівників цих органів у разі визнання їх діяльності незадовільною;

- прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених чинним законодавством;

- затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови міста, іншої містобудівної документації;

- затвердження договорів, укладених міським головою від імені міської ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції;

- встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території міста, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, дотримання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;

- прийняття визначених законом рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;

- прийняття рішень, пов’язаних із створенням спеціальних вільних та інших зон, змінами в статусі цих зон, внесення до відповідних органів пропозицій з цих питань; надання згоди на створення таких зон за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України;

- прийняття рішення про дострокове припинення повноважень органів територіальної самоорганізації населення у випадках, передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні";

- прийняття Статуту територіальної громади м. Дніпропетровська, змін та доповнень до нього;

- затвердження відповідно до закону Положення про зміст, опис та порядок використання символіки територіальної громади м. Дніпропетровська;

- вирішення відповідно до закону питання про мову (мови), якою користуються у своїй роботі рада, її виконавчий орган та яка використовується в офіційних оголошеннях;

- прийняття рішень про утворення районних у місті рад, визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні в місті ради та їх виконавчі органи;

- встановлення нормативів централізації коштів від земельного податку на спеціальних бюджетних рахунках районів міста.

Стаття 37. Компетенція міської ради

Міська рада правомочна розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами до її відання.

Виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються такі питання:

- затвердження регламенту міської ради;

- утворення і ліквідація постійних та інших комісій міської ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій;

- утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск;

- обрання на посаду та звільнення з посади секретаря міської ради у порядку, передбаченому законом;

- затвердження за пропозицією міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання;

- утворення за поданням міського голови інших виконавчих органів ради;

- затвердження плану роботи ради та заслуховування звіту про його виконання з урахуванням вимог чинного законодавства.

- заснування аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації міської ради, призначення і звільнення їх керівників;

- заслуховування звіту міського голови про діяльність виконавчих органів ради, у тому числі щорічного звіту про здійснення державної регуляторної політики виконавчими органами відповідної ради;

- прийняття рішення про недовіру міському голові;

- заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує;

- заслуховування повідомлень депутатів про роботу в раді, виконання ними доручень ради;

- розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по запитах;

- прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законом;

- скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень;

- прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень міського голови у випадках, передбачених Законом;

- прийняття рішення про проведення місцевого референдуму;

- прийняття відповідно до законодавства рішень щодо організації проведення референдумів та виборів органів державної влади, місцевого самоврядування та міського голови;

- прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення;

- прийняття рішень про об'єднання в асоціації або вступ до асоціацій, інших форм добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування та про вихід з них;

- затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування;

- затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету;

- встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України;

- утворення цільових фондів, затвердження положень про ці фонди;

- прийняття рішень щодо здійснення місцевих запозичень;

- прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету;

- прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах, а також земельному податку;

- встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;

- прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади. Реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради;

- прийняття рішень про визначення критеріїв, відповідно до яких утворення наглядової ради є обов’язковим у комунальних унітарних підприємствах та у господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді; про затвердження порядку утворення наглядової ради, порядку призначення членів наглядової ради комунального унітарного підприємства; про визначення кола питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради комунального унітарного підприємства; про встановлення вимог до незалежних членів наглядової ради комунальних унітарних підприємств і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді;

- визначення критеріїв відбору незалежного аудитора та критеріїв віднесення комунальних унітарних підприємств і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, до таких, фінансова звітність яких (у тому числі консолідована) підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором, та затвердження порядку такої перевірки і порядку залучення незалежного аудитора;

- прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;

- створення у разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб'єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів (служб);

- вирішення відповідно до законодавства питань про створення підприємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями;

- прийняття рішень щодо надання згоди на організацію співробітництва територіальних громад, суб’єктом якого є територіальна громада міста, у формах, визначених статтею 4 Закону України "Про співробітництво територіальних громад", щодо схвалення проекту договору про співробітництво та інших рішень, пов’язаних із здійсненням відповідно до Закону України "Про співробітництво територіальних громад";

- заслуховування звітів, пов’язаних із здійсненням відповідно до Закону України "Про співробітництво територіальних громад" співробітництва територіальних громад, суб’єктом якого є територіальна громада міста;

- вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;

- затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України;

- вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу;

- прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом, прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами "сезону тиші" з обмеженням господарської діяльності та добуванням об’єктів тваринного світу;

- надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об'єктів, у тому числі місць чи об'єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію;

- створення відповідно до закону за рахунок коштів місцевого бюджету установ з надання безоплатної первинної правової допомоги, призначення і звільнення керівників цих установ, залучення в установленому законом порядку фізичних чи юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги;

- заслуховування інформації прокурорів та керівників органів Національної поліції про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території;

- прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами;

- затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації;

- затвердження договорів, укладених міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції;

- встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;

- прийняття у межах, визначених законом, рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;

- визначення територій, на яких можуть проводитися потенційно небезпечні заходи в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки;

- прийняття рішень, пов'язаних із створенням спеціальних вільних та інших зон, змінами в статусі цих зон, внесення до відповідних органів пропозицій з цих питань; надання згоди на створення таких зон за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України;

- прийняття рішення про дострокове припинення повноважень органів територіальної самоорганізації населення у випадках, передбачених цим Законом;

- затвердження статуту територіальної громади;

- затвердження відповідно до закону Положення про зміст, опис та порядок використання символіки територіальної громади;

- надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності;

- створення відповідно до законодавства комунальної аварійно-рятувальної служби;

- створення відповідно до законодавства муніципальної міліції, яка утримується за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету; затвердження і звільнення керівників та дільничних інспекторів цієї міліції;

- затвердження відповідно до закону Положення про помічника-консультанта депутата ради та опису посвідчення помічника-консультанта депутата ради.

- вирішення питань у сфері поводження з небезпечними відходами відповідно до законодавства;

- визначення на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють у межах певної території збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами;

- затвердження порядку переміщення на штрафні майданчики транспортних засобів, припаркованих не у спеціально відведених місцях для паркування транспортних засобів.

- встановлення плати за доступ до об’єкта будівництва, транспорту, енергетики, кабельної каналізації електрозв’язку, будинкової розподільної мережі комунальної власності відповідно до Закону України "Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж".

- визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах;

- встановлення нормативів централізації коштів від земельного податку на спеціальних бюджетних рахунках районів міста.

Стаття 36. Скликання сесії міської ради

1. Міська рада збирається не пізніше як через місяць після виборів, що відбулися, на своє пленарне установче засідання. Скликання здійснюється територіальною виборчою комісією, у компетенції якої є це питання. Голова цієї комісії відкриває та веде засідання. Він представляє всіх обраних депутатів ради, а також обраного міського голову і здійснює процедуру вступу на посаду депутатів і міського голови.

2. Сесії міської ради скликаються відповідно до Регламенту міської ради.

3. Рішення про скликання сесії міської ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніше, як за 10 днів до сесії.

Стаття 38. Скликання сесії міської ради

1. Перша сесія новообраної міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного міського голови головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.

Далі по тексту.

Стаття 37. Порядок денний та гласність засідань міської ради

1. Порядок денний сесії міської ради формує міський голова. Порядок денний може бути розширений рішенням ради на її засіданні, якщо йдеться про питання, що є невідкладними або потребують якомога скорішого вирішення.

2. Засідання міської ради є гласними. Регламент міської ради може передбачати закритий режим обговорення питань певного характеру. За поданням міського голови або депутата міської ради окремі питання порядку денного можуть заслуховуватися без участі представників громадськості.

Стаття 39. Порядок денний та гласність у роботі міської ради

1. Порядок денний сесії міської ради формує міський голова. Порядок денний може бути розширений рішенням ради на її засіданні, якщо йдеться про питання, що є невідкладними або потребують якомога скорішого вирішення.

2. Пленарні засідання сесій міської ради, засідання постійних комісій, а також тимчасових контрльних та інших комісій ради, є відкритими і гласними.

3. Відкритість засідань реалізується шляхом вільного доступу представників засобів масової інформації, а також присутності запрошених осіб, почесних гостей і членів територіальної громади міста Дніпра у порядку, встановленому Регламентом Дніпровської міської ради.

4. Члени територіальної громади, інші громадяни, що є представниками громадських організацій або політичних партій, можуть бути присутніми після реєстрації, що проводиться безпосередньо перед початком засідання за пред’явленням документа, що посвідчує особу.

5. Гласність у роботі міської ради забезпечується шляхом проведення громадянами України та представниками засобів масової інформації фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису, а також за рішенням ради може здійснюватися відео- та аудіотрансляція засідань через Інтернет, радіо, телебачення тощо.

6. Регламент міської ради може передбачати закритий режим обговорення питань певного характеру. За поданням міського голови або депутата міської ради окремі питання порядку денного можуть заслуховуватися без участі представників громадськості.

Стаття 38. Регламент міської ради

1. Регламент міської ради, Положення про постійні комісії міської ради затверджуються не пізніш як на другій сесії новообраної міської ради.

2. Регламент міської ради, зміни та доповнення до нього затверджуються рішенням міської ради виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Стаття 40. Регламент міської ради

Без змін.

Стаття 39. Комісії міської ради

1. З метою підготовки рішень, контролю за виконанням рішень міської ради та її виконавчого комітету з числа депутатів обираються постійні комісії міської ради чи тимчасові контрольні комісії.

2. Діяльність постійних комісій міської ради регламентується положеннями Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Регламентом міської ради та Положенням про постійні комісії, що затверджується міською радою.

3. Порядок формування, функції та організація роботи тимчасових контрольних комісій міської ради регламентується положеннями Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Регламентом міської ради та Положенням про тимчасові контрольні комісії, що затверджується міською радою.

Стаття 41. Комісії міської ради

Без змін.

Пропонується додати статтю 42

Стаття 42 Депутатські фракції міської ради

1. Депутатські фракції формуються на основі єдності поглядів або партійного членства депутатами міської ради, які були обрані від партії або за згодою партії, яку мають намір представляти у міській раді.

2. Депутат може входити до складу лише однієї депутатської фракції.

3. Діяльність депутатських фракцій регулюється Регламентом міської ради.

Стаття 40. Депутатські групи міської ради

1. Для вироблення спільних позицій, формування узгоджених поглядів з питань діяльності міської ради депутати міської ради можуть за взаємною згодою створювати депутатські групи.

2. Депутатські групи утворюються на зборах депутатів міської ради, на яких обирається керівник групи, який організує її роботу та представляє її у відносинах з іншими групами, міським головою та міською радою.

3. Створення депутатської групи оформляється протоколом, у якому зазначаються списки депутатів, що входять до її складу, і який передається в апарат міської ради.

4. Депутат міської ради може бути членом тільки однієї депутатської групи.

5. Секретар міської ради інформує міську раду та членів територіальної громади про створення депутатських груп та їх склад. Інформація заноситься до протоколу відповідної сесії міської ради.

Стаття 43. Депутатські групи міської ради

1. Для вироблення спільних позицій, формування узгоджених поглядів з питань діяльності міської ради депутати міської ради можуть за взаємною згодою створювати депутатські групи.

2. Депутатські групи утворюються на зборах депутатів міської ради, на яких обирається керівник групи, який організує її роботу та представляє її у відносинах з іншими групами, міським головою та міською радою.

3. Діяльність депутатських груп регулюється Регламентом міської ради.

Стаття 41. Повноваження районних у місті рад і Таромської селищної ради

1. Районні у місті ради, якщо вони утворені за рішенням міської ради, правомочні розглядати і вирішувати будь-які питання, віднесені Конституцією України та законами України до відання районних у місті рад, у обсягах і межах, що визначаються міською радою.

2. Правовий статус та повноваження Таромської селищної ради, її виконавчих органів та посадових осіб визначаються Конституцією України та законодавством України.

3. У разі неутворення районних у місті рад міська рада за пропозицією міського голови визначає порядок утворення та повноваження районних у місті адміністрацій.

Стаття 44. Повноваження районних у місті рад (у разі їх утворення)

1. Районні у місті ради (у разі їх утворення) правомочні розглядати і вирішувати будь-які питання, віднесені Конституцією України та законами України до відання районних у місті рад, у обсягах і межах, що визначаються міською радою.

РОЗДІЛ VI
ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ТА ІНШІ ВИКОНАВЧІ ОРГАНИ МІСЬКОЇ РАДИ

РОЗДІЛ VI
ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ТА ІНШІ ВИКОНАВЧІ ОРГАНИ МІСЬКОЇ РАДИ

Стаття 42. Формування та склад виконавчого комітету міської ради

1. Виконавчий комітет міської ради (далі - виконавчий комітет) є виконавчим органом міської ради, який утворюється міською радою на строк її повноважень.

2. Після закінчення повноважень міської ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

3. Виконавчий комітет міської ради очолює міський голова. У разі відсутності міського голови або неможливості виконання ним своїх обов’язків, роботу виконавчого комітету організовує перший заступник міського голови.

4. Міська рада за пропозицією міського голови визначає чисельність та затверджує персональний склад виконавчого комітету міської ради.

5. Під час добору кандидатур до складу виконавчого комітету міської ради міський голова враховує пропозиції постійних комісій міської ради та найбільш впливових громадських формувань міста.

Стаття 45. Формування та склад виконавчого комітету міської ради

Пункти 1, 2, 4 без змін

3. Виконавчий комітет міської ради очолює міський голова. У разі відсутності міського голови, роботу виконавчого комітету організовує виконуючий обов’язки.

Стаття 43. Повноваження виконавчого комітету міської ради

1. Виконавчий комітет може розглядати і вирішувати питання, віднесені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів міської ради.

2. Виконавчий комітет:

- попередньо розглядає проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд ради;

- координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів міської ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;

- має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів міської ради, а також їх посадових осіб.

3. Виконавчий комітет підзвітний і підконтрольний міській раді, а з питань здійснення ним делегованих повноважень - також відповідним органам виконавчої влади.

Стаття 46. Повноваження виконавчого комітету міської ради

По тексту без змін.

Стаття 44. Рішення виконавчого комітету

1. Виконавчий комітет приймає рішення на своїх засіданнях, які є правомочними за умови присутності більше половини загального складу виконавчого комітету.

2. Засідання виконавчого комітету скликаються міським головою за необхідністю, але не рідше одного разу на місяць.

3. Рішення виконавчого комітету, прийняті в межах його компетенції, обов’язкові для виконання всіма розташованими та території м. Дніпропетровська підприємствами й установами незалежно від їх організаційно-правових форм, а також органами місцевого самоврядування і громадянами.

Стаття 47. Рішення виконавчого комітету

Пункти 1, 2 без змін

3. Рішення виконавчого комітету, прийняті в межах його компетенції, обов’язкові для виконання всіма розташованими та території м. Дніпра підприємствами й установами незалежно від їх організаційно-правових форм, а також органами місцевого самоврядування і громадянами.

РОЗДІЛ VII
ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

РОЗДІЛ VII
ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

Стаття 46. Система органів самоорганiзацiї населення

1. Органи самоорганiзацiї населення - це представницькі органи, що створюються частиною жителiв, якi проживають на вiдповiднiй територiї у межах мiста.

2. Орган самоорганiзацiї населення створюється за територiальною ознакою.

3. Органи самоорганізації населення мають такі види:

- будинкові комітети, які діють у межах одного або кількох будинків;

- вуличні комітети, які діють у межах однієї або кількох вулиць;

- квартальні комітети, які діють у межах одного або кількох кварталів житлової забудови;

- територіальні комітети, які діють у межах певних мікрорайонів, житлових масивів, колишніх селищ чи поселень у межах міста.

Мiнiстрiв України, Статуту територiальної громади м. Дніпропетровська, розпоряджень мiського голови, голови районної в мiстi ради, виданих у межах своїх повноважень, рiшеннями мiської ради та її виконавчого органу рiшень зборiв громадян за мiсцем проживання, якi його обрали, та положення про цей орган.

Стаття 48. Система органів самоорганiзацiї населення

1. Органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються жителями,  які на  законних  підставах  проживають  на території міста або його частини, для вирішення завдань, передбачених Законом України «Про органи самоорганізації населення».

2. Орган самоорганiзацiї населення створюється за територiальною ознакою.

3. Органи самоорганізації населення мають такі види:

- будинкові комітети, які діють у межах одного або кількох будинків;

- вуличні комітети, які діють у межах однієї або кількох вулиць;

- квартальні комітети, які діють у межах одного або кількох кварталів житлової забудови;

- територіальні комітети, які діють у межах певних мікрорайонів, житлових масивів, колишніх селищ чи поселень у межах міста.

4. Органи самоорганiзацiї населення дiють на пiдставi Конституцiї України, актiв Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України, законів України, Статуту територiальної громади м. Дніпра, розпоряджень мiського голови, голови районної у мiстi ради (у разі їх утворення), виданих у межах своїх повноважень, рiшень мiської ради та її виконавчого органу, рiшень зборiв громадян за мiсцем проживання, якi його обрали, та положення про цей орган.

5. Обирати та бути обраними до органу самоорганiзацiї населення можуть громадяни України, якi мають право голосу на виборах та референдумах і проживають на вiдповiднiй територiї.

Стаття 47. Порядок створення та діяльності органів самоорганiзацiї населення

1. Правовий статус, порядок створення та діяльності органів самоорганізації населення визначається законодавством України.

Стаття 49. Порядок створення та діяльності органів самоорганiзацiї населення

Стаття 48. Територiя, в межах якої дiє орган самоорганiзацiї населення

1. Територiя, в межах якої дiє орган самоорганiзацiї населення, визначається рiшенням міської ради, виходячи з пропозиції жителів, з урахуванням територіальної доцільності, соціально-економічної цілісності, спільності інтересів певних груп населення тощо.

Стаття 50. Територiя, в межах якої дiє орган самоорганiзацiї населення

1. Територія, в межах якої діє орган самоорганізації населення, визначається рішенням ради, до компетенції якої віднесено надання дозволу на його створення, виходячи з пропозиції жителів, з урахуванням територіальної доцільності, соціально-економічної цілісності, спільності інтересів певних груп населення тощо.

Стаття 49. Порядок створення органу самоорганiзацiї населення

1. Створення органу самоорганiзацiї населення може ініціюватися міським головою, міською радою, депутатом міської ради відповідного виборчого округу, районною в місті радою або за ініціативою не менше, ніж 5 відсотків від загальної кількості членів територіальної громади, які проживають на відповідній території та мають право голосу на місцевих виборах.

2. Положення про орган самоорганiзацiї населення приймається зборами громадян за місцем проживання та затверджується мiською радою.

3. Питання про створення органу самоорганiзацiї населення, внесене на розгляд мiської ради, розглядається на найближчому засiданнi міської ради за участю представників iнiцiаторів створення органу самоорганізації населення.

4. Рiшення мiської ради про створення органу самоорганiзацiї населення доводиться до вiдома територіальної громади міста.

5. Загальні збори громадян щодо створення органу самоорганізації населення скликаються міським головою за ініціативою міської ради, депутата міської ради відповідного округу, районної в місті ради.

Стаття 51. Порядок створення органу самоорганiзацiї населення

1. Створення органу самоорганiзацiї населення може ініціюватися міським головою, міською радою, депутатом міської ради відповідного виборчого округу, районною у місті радою або за ініціативою не  менш як трьох членів територіальної громади, що проживають на відповідній території та мають право голосу на місцевих виборах.

2. Положення про орган самоорганiзацiї населення приймається зборами громадян за місцем проживання та затверджується радою, до компетенції якої віднесено надання дозволу на його створення,.

3. Питання про створення органу самоорганiзацiї населення, внесене на розгляд мiської ради, розглядається на найближчому засiданнi відповідної ради за участю представників iнiцiаторів створення органу самоорганізації населення.

4. Рiшення  ради, до компетенції якої віднесено надання дозволу на його створення, про створення органу самоорганiзацiї населення доводиться до вiдома територіальної громади міста.

5. Загальні збори громадян щодо створення органу самоорганізації населення скликаються  за ініціативою міського голови, депутата міської ради відповідного округу, районної у місті ради або ініціативної групи не менш як трьох членів територіальної громади, що проживають на відповідній території  та мають право голосу на місцевих виборах.

Стаття 50. Фінансова та матеріальна основа органів самоорганiзацiї населення

1. Фiнансовою основою дiяльностi органу самоорганiзацiї населення є кошти вiдповiдного мiсцевого бюджету, якi перерахованi йому районною в мiстi радою для здiйснення делегованих нею повноважень, а також власнi кошти, якi формуються з:

- добровiльних внескiв фiзичних i юридичних осiб;

- iнших надходжень, не заборонених законодавством.

2. Орган самоорганiзацiї населення самостiйно використовує фiнансовi ресурси, отриманi з мiсцевого бюджету, для виконання делегованих повноважень на цiлi i в межах, визначених радою, а також добровiльнi внески фiзичних i юридичних осiб та iншi надходження, не забороненi законодавством.

3. Матерiальною основою дiяльностi органу самоорганiзацiї населення є майно, передане йому радою в оперативне управлiння, та його власне майно, яке складається з:

- добровiльних майнових внескiв фiзичних i юридичних осiб;

- майна, придбаного органом самоорганiзацiї населення за власнi кошти.

Стаття 52. Фінансова та матеріальна основа органів самоорганiзацiї населення

1. Фiнансовою основою дiяльностi органу самоорганiзацiї населення є кошти вiдповiдного мiсцевого бюджету, якi перерахованi йому місцевою радою, яка надала делеговані повноваження, а також власнi кошти, якi формуються з:

- добровiльних внескiв фiзичних i юридичних осiб;

- iнших надходжень, не заборонених законодавством.

2. Орган самоорганiзацiї населення самостiйно використовує фiнансовi ресурси, отриманi з мiсцевого бюджету, для виконання делегованих повноважень на цiлi i в межах, визначених положенням про орган самоорганізації населення, а також добровiльнi внески фiзичних i юридичних осiб та iншi надходження, не забороненi законодавством.

3. Матерiальною основою дiяльностi органу самоорганiзацiї населення є майно, передане йому радою в оперативне управлiння, та його власне майно, яке складається з:

- добровiльних майнових внескiв фiзичних i юридичних осiб;

- майна, придбаного органом самоорганiзацiї населення за власнi кошти.

Стаття 51. Органiзацiя роботи органу самоорганiзацiї населення

1. Формою роботи органу самоорганiзацiї населення є засiдання.

2. Засiдання органу самоорганiзацiї населення скликаються його керiвником або заступником керiвника за необхiдністю, але не менше одного разу на квартал.

3. Порядок позачергового скликання засiдання органу самоорганiзацiї населення визначається Положенням про цей орган.

4. Засiдання органу самоорганiзацiї населення є правомочним, якщо в ньому бере участь бiльше половини його загального складу.

5. Для забезпечення роботи орган самоорганiзацiї населення може утворювати комiсiї, робочi групи, iншi свої органи в порядку, визначеному Положенням про цей орган.

6. Орган самоорганiзацiї населення з питань, вiднесених до його повноважень, може приймати рiшення органiзацiйно-розпорядчого характеру.

7. Рiшення органу самоорганiзацiї населення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало бiльше половини загального складу цього органу.

Стаття 53. Органiзацiя роботи органу самоорганiзацiї населення

Пункт 1-7 без змін.

Стаття 52. Правовий статус членiв органу самоорганiзацiї населення

1. Правовий статус членiв органу самоорганiзацiї населення визначається Положенням про цей орган.

2. Члени органу самоорганiзацiї населення виконують свої обов’язки на громадських засадах.

3. За рiшенням зборiв громадян за мiсцем проживання керiвник i секретар цього органу можуть працювати в ньому на постiйнiй основi з оплатою їхньої працi за рахунок власних коштiв органу самоорганiзацiї населення.

Стаття 54. Правовий статус членiв органу самоорганiзацiї населення

Стаття 53. Порядок припинення дiяльностi органу самоорганiзацiї населення

1. Порядок припинення дiяльностi органу самоорганiзацiї населення визначається Положенням про орган самоорганiзацiї населення.

2. У разi припинення дiяльностi органу самоорганiзацiї населення майновi питання вирiшуються вiдповiдно до Положення про цей орган та чинного законодавства:

- майно, надане органу самоорганiзацiї населення у користування пiдприємствами, установами, об’єднаннями громадян або громадянами, повертається його колишньому власнику;

- фiнансовi ресурси та майно, що були передані мiською радою в оперативне управлiння органу самоорганiзацiї населення, що припинив свою дiяльнiсть, передаються мiській радi;

- власнi фiнансовi ресурси органу самоорганiзацiї населення, що припинив свою дiяльнiсть, використовуються на цiлi та в порядку, встановленому зборами громадян за мiсцем проживання, що створили цей орган.

3. Повноваження органу самоорганiзацiї населення можуть бути достроково припиненi у разi:

- невиконання рiшень районної в мiстi ради, її виконавчого комiтету - за рiшенням вiдповiдної районної в мiстi ради, яка дала дозвiл на його створення;

- невиконання своїх повноважень, а також саморозпуску - за рiшенням загальних зборiв громадян за мiсцем проживання.

Стаття 55. Порядок припинення дiяльностi органу самоорганiзацiї населення

1. Порядок припинення дiяльностi органу самоорганiзацiї населення визначається Положенням про орган самоорганiзацiї населення.

2. У разi припинення дiяльностi органу самоорганiзацiї населення майновi питання вирiшуються вiдповiдно до Положення про цей орган та чинного законодавства:

- майно, надане органу самоорганiзацiї населення у користування пiдприємствами, установами, об’єднаннями громадян або громадянами, повертається його колишньому власнику;

- фiнансовi ресурси та майно, що були передані мiською радою в оперативне управлiння органу самоорганiзацiї населення, що припинив свою дiяльнiсть, передаються мiській радi;

- власнi фiнансовi ресурси органу самоорганiзацiї населення, що припинив свою дiяльнiсть, передаються одній або кільком неприбутковим організаціям, правонаступникам відповідного виду або зарахувуються до доходу місцевого бюджету.

3. Повноваження органу самоорганiзацiї населення можуть бути достроково припиненi у разi:

- невиконання рiшень районної в мiстi ради, її виконавчого комiтету - за рiшенням вiдповiдної районної в мiстi ради, яка дала дозвiл на його створення;

- невиконання своїх повноважень, а також саморозпуску - за рiшенням загальних зборiв громадян за мiсцем проживання.

РОЗДІЛ VIII
СТРАТЕГІЯ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ МІСТА

Стаття 54. Система сталого розвитку міста

1. Стратегія та основні напрями розвитку міста базуються на концепції сталого розвитку всіх сфер соціально-економічного, політичного та культурного життя міста.

2. Сталий розвиток грунтується на принципах:

- вирівнювання якості та стандартів життя жителів усіх територій та районів міста;

- стабілізації і поліпшення економічної, соціальної, екологічної ситуації на території міста;

- розробки та запровадження механізмів пом’якшення впливу економічної кон’юнктури на розвиток територіальної громади;

- оперативного реагування на виникнення елементів соціальної кризи;

- забезпечення участі міської територіальної громади у процесах регіонального та державного планування;

- збільшення потенціалу для вирішення міських проблем шляхом запровадження функціональної реформи, застосування механізмів децентралізації процесів прийняття та реалізації рішень;

- поступового пристосування до ринкових умов системи міського комунального господарства, реформування його структури та запровадження сучасних механізмів управління та розвитку об’єктів комунальної власності;

- запровадження сучасних механізмів фінансового менеджменту;

- застосування нових підходів формування системи соціального захисту жителів міста;

- розширення обсягів залучення наукової інформації та консультативної допомоги з визначених напрямів розвитку територіальної громади;

- розробки перспективних планів розвитку міста;

- розбудови на території міста сучасної ринкової інфраструктури, системи інформаційних потоків;

- встановлення тісних ділових та культурних стосунків з іншими територіальними громадами, зарубіжними муніципальними утвореннями, використання досвіду партнерів та здійснення спільних проектів.

3. Сталий розвиток міста забезпечується шляхом розробки програми стратегічного розвитку міста, а також щорічних планів соціально-економічного розвитку міста.

4. Міська рада кожного скликання не пізніше, ніж на другій сесії, приймає програму розвитку міста на період скликання міської ради.

РОЗДІЛ VIII
СТРАТЕГІЯ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ МІСТА

Стаття 56. Система сталого розвитку міста

Стаття 55. Міське планування

1. Завдання міського планування полягає в ефективній координації процесів землекористування, приватного та громадського будівництва.

2. Органи місцевого самоврядування визначають порядок використання земельних ділянок під забудову в процесі складення та затвердження планів землекористування.

3. Органи місцевого самоврядування контролюють процеси будівництва та виконання власних планів перспективного розвитку через використання наданого законом права щодо надання дозволів та координації діяльності суб’єктів будівництва на території міста.

4. Міська рада має надане законом право стосовно відведення землі, що належить територіальній громаді, а також право щодо визначення особливих умов у разі забудови важливих для життєдіяльності територіальної громади земельних ділянок.

5. З метою розвитку окремих територій міста міська рада може прийняти рішення щодо використання капіталовкладень на будівництво мереж транспорту, електро- та водопостачання, а також стимулювати залучення приватних коштів.

6. Міська рада визначає форми кооперації між територіальною громадою та приватними інвесторами, що дозволяють більш ефективно вирішувати реалізацію елементів міського планування.

7. Планування будівництва здійснюється в два етапи: складення відповідно до встановленого порядку плану землекористування та складення плану забудови.

8. План землекористування, затверджений рішенням ради, є актом нормативно-правового характеру, що є обов’язковим для виконання органами та посадовими особами місцевого самоврядування, які повинні погоджувати з ним у процесі подальшого планування всі інші рішення.

9. Затверджений план забудови міста є обов’язковим для виконання на території міста всіма громадянами, їх об’єднаннями, установами, юридичними особами та іншими територіальними громадами.

10. Органи місцевого самоврядування можуть залучати до розробки плану забудови представників громадськості, виносити це питання на громадське обговорення та загальні збори. Проект плану забудови оприлюднюється і вноситься на затвердження лише після обговорення пропозицій та зауважень, що надійшли до органів місцевого самоврядування.

Стаття 57. Міське планування

П. 10 викласти у новій редакції

«10. Органи місцевого самоврядування можуть залучати до розробки плану забудови представників громадськості, виносити це питання на громадське обговорення та загальні збори. Проект плану забудови оприлюднюється і вноситься на затвердження в порядку, визначеному чинним законодавством.»                  

(По тексту без змін).

Стаття 56. Економічний розвиток міста

1. Економічний розвиток міста спрямований на укріплення та зростання промислової інфраструктури міста, розширення і підвищення якості товарів і послуг, активізацію участі жителів у фінансово-господарській діяльності в місті.

2. Участь жителів міста в економічному розвитку:

- можливість вносити пропозиції під час підготовки проектів планів і програм соціально-економічного розвитку міста, бюджету;

- давати необхідні зведення про проекти своїх планів і заходів, що мають екологічні, демографічні й інші наслідки, що зачіпають інтереси населення міста;

- сприяти органам державної статистики, подавати їм і одержувати від них необхідні статистичні дані;

- брати участь у приватизації муніципального майна, одержувати інформацію щодо списків підприємств і організацій, умов приватизації;

- вносити пропозиції з контролю за правильністю цін, тарифів, націнок, знижок у межах повноважень місцевого самоврядування;

- право на матеріально-технічне забезпечення заходів і програм, передбачених планом економічного і соціального розвитку міста;

- право на ознайомлення з генеральним планом міста і проектами планування і забудови міста, право на оренду земельних ділянок у межах міської зони, а також з інших земель, переданих у ведення міста, за винятком випадків, передбачених законодавством;

- право на ознайомлення з земельним кадастром;

- вносити пропозиції з організації і підвищення ефективності роботи ринків і ярмарків; дотримання цін і правил торгівлі, санітарного стану місць торгівлі;

- вносити пропозиції з удосконалення роботи міських комунальних служб, утримання в належному стані місць поховання;

- право експлуатації житлового фонду, об’єктів комунального господарства, торгівлі, громадського харчування і побутового, комунального обслуговування, водо-, газо-, енергопостачання.

3. Міська рада щорічно до прийняття бюджету на наступний рік визначає основні напрями сприяння зростанню промислового виробництва, розвитку транспорту, будівництва, зв’язку та паливно-енергетичного комплексу.

Стаття 58. Економічний розвиток міста

1. Економічний розвиток міста спрямований на укріплення та зростання промислової інфраструктури міста, розширення і підвищення якості товарів і послуг, активізацію участі жителів у фінансово-господарській діяльності в місті.

2. Участь жителів міста в економічному розвитку:

- можливість давати необхідні зведення про проекти своїх планів і заходів, що мають екологічні, демографічні й інші наслідки, що зачіпають інтереси населення міста;

- брати участь у приватизації муніципального майна, одержувати інформацію щодо списків підприємств і організацій, умов приватизації;

- право на ознайомлення з генеральним планом міста і проектами планування і забудови міста, право на оренду земельних ділянок у межах міської зони, а також з інших земель, переданих у ведення міста, за винятком випадків, передбачених законодавством;

- право на ознайомлення з земельним кадастром;

- вносити пропозиції з організації і підвищення ефективності роботи ринків і ярмарків; дотримання цін і правил торгівлі, санітарного стану місць торгівлі;

- вносити пропозиції з удосконалення роботи міських комунальних служб, утримання в належному стані місць поховання;

- право експлуатації житлового фонду, об’єктів комунального господарства, торгівлі, громадського харчування і побутового, комунального обслуговування, водо-, газо-, енергопостачання.

3. Органи місцевого самоврядування всебічно сприяють нарощуванню обсягів виробництва продукції місцевих товаровиробників, створенню нових робочих місць, надають підтримку сільгосппідприємствам, які постачають продукцію жителям міста.

Стаття 57. Діяльність з вирішення екологічних питань міста

1. Діяльність з вирішення екологічних питань міста орієнтована на вироблення екологічних норм, підготовку екологічних проектів і їх реалізації в інтересах громадян з метою рекреації територій міста, підтримку на них нормального екологічного балансу, створення сприятливих екологічних умов для праці і життя людей, а також формування системи контролю за станом навколишнього середовища та налагодження системи відповідного інформування органів місцевого самоврядування, підвищення якості навколишнього середовища, формування здорового способу життя людей.

2. Діяльність з вирішення екологічних питань міста реалізується за допомогою складання спеціальних програм екологічного розвитку міста і його територій, розробки екологічних розділів у комплексних програмах міського розвитку, обліку екологічної ініціативи городян, виділення бюджетного фінансування екологічних проблем, вироблення санкцій до порушників екологічних норм, розробки і реалізації екологічних проектів.

3. Міська рада не рідше одного разу на рік розглядає на своїх засіданнях питання щодо екологічної ситуації та контролю за ходом виконання запланованих заходів з її поліпшення.

Стаття 59. Діяльність із захисту та збереження довкілля міста.

1. Діяльність із захисту та збереження довкілля міста має на меті комплексне вирішення екологічних питань міста, поступове впровадження принципів сталого розвитку на території міста шляхом вироблення і затвердження відповідних екологічних норм, контролі розробки та впровадження заходів з охорони довкілля підприємствами-забруднювачами, затвердженні міською радою спеціальних (комплексних)  програм  екологічного розвитку міста, здійсненні контролю дотримання відповідних норм та правил суб’єктами господарювання, створенні екологічних проектів і їх реалізації в інтересах всієї територіальної громади.

2. Діяльність із захисту та збереження довкілля міста орієнтована на здійснення заходів з рекреації територій міста, підтримку на них нормального екологічного балансу, створення сприятливих умов для життєдіяльності людей, сприяння формуванню здорового способу життя у мешканців міста, впровадження ефективної системи контролю стану навколишнього середовища з метою відповідного реагування міської влади та інформування громади міста.

3. Охорона навколишнього середовища в межах території міста також передбачає врахування пропозицій городян та підтримку міською владою їх екологічних ініціатив, здійснення бюджетного фінансування вирішення екологічних проблем, попередження правопорушень та застосування санкцій до порушників природоохоронних норм відповідно до вимог чинного законодавства.

Стаття 58. Розвиток науки і освіти, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту, культури і мистецтва

   1. Виконавчий комітет міської ради в рамках своїх повноважень забезпечує розвиток соціально-гуманітарної сфери життєдіяльності міста - науки і освіти, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту, культури і мистецтва та ін.

    2. Пріоритети соціально-гуманітарного розвитку міста визначаються міською радою щорічно на першій сесії міської ради наступного року.

    3. Органи місцевого самоврядування всебічно підтримують розвиток науки та вищої школи в місті, на договірній основі здійснюють фінансову підтримку передових досліджень.

    4. Міський голова особисто контролює забезпечення діяльності освіти та охорони здоров’я, надає сприяння розвитку фізкультури і спорту, підтримує заклади та діячів культури та мистецтва.

    5. Особи, організації, підприємства та установи, що найбільше сприяли охороні здоров’я, розвитку науки і освіти, фізичної культури і спорту, культури і мистецтва, щороку під час святкування Дня міста відзначаються міським головою за поданням міської ради та її виконавчого комітету.

Стаття 60. Розвиток науки і освіти, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту, культури і мистецтва

Пункти 1, 2, 3, 4, 5 без змін

Додати п. 6

На органи місцевого самоврядування покладено відповідальність за реалізацію державної політики у сфері освіти, розвитку мережі закладів освіти.

Стаття 59. Забезпечення громадського порядку та громадської безпеки

1. Органи місцевого самоврядування, в межах наданих їм законодавством повноважень, розробляють та впроваджують заходи з охорони громадського порядку та громадської безпеки з таких основних напрямів:

- запобігання вчиненню злочинів та правопорушень шляхом здійснення правоохоронцями регулярних профілактичних заходів на території міста;

- запобігання підлітковій злочинності;

- врегулювання виконавчим комітетом міської ради питань щодо проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням громадського порядку під час їх проведення;

- налагодження системи постійно діючого взаємозв’язку та обміну інформацією з відповідних питань між виконавчими органами міської ради, членами територіальної громади та правоохоронними органами;

- організація патрулювання міста у вечірній та нічний час та забезпечення відповідного освітлення міста в цей період;

- організація безпеки дорожнього руху;

- сприяння органам внутрішніх справ у забезпеченні додержання правил паспортної системи.

1. Міський голова вносить на розгляд виконавчого комітету міської ради питання щодо створення належних умов служби та відпочинку особового складу правоохоронних органів.

3. Міський голова запрошує на засідання міської ради та її виконавчого комітету керівників правоохоронних органів з метою узгодження спільних заходів та заслуховування повідомлень їхніх керівників щодо їх виконання.

4. Виконавчі органи міської ради розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені законом до їх відання; утворюють адміністративні комісії та комісії з питань боротьби зі злочинністю, спрямовують їх діяльність.

5. Міська рада відповідно до чинного законодавства з метою підвищення рівня роботи міліції, захисту життя, здоров’я, прав і свобод громадян, їх власності, охорони громадського порядку в місті, запобігання правопорушенням, посилення боротьби зі злочинністю, своєчасного виявлення фактів недодержання законодавства та необхідності більш тісного співробітництва міліції з населенням за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України та поданням виконавчого комітету міської ради може створити муніципальну міліцію, яка утримується за рахунок коштів бюджету міста.

6. Органи місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства надають всіляку допомогу та підтримку у створенні та діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку.

7. Громадські формування з охорони громадського порядку створюються на засадах громадської самодіяльності як зведені загони громадських формувань, спеціалізовані загони (групи) сприяння міліції, народні дружини, молодіжні оперативні загони.

8. Виконавчі органи міської ради відповідно до законодавства надають підтримку організаціям захисту прав споживачів та громадського контролю за діяльністю підприємств торгівлі, побутових послуг, громадського харчування.

Стаття 61. Забезпечення громадського порядку та громадської безпеки

1. Органи місцевого самоврядування, в межах наданих їм законодавством повноважень, розробляють та впроваджують заходи з охорони громадського порядку та громадської безпеки з таких основних напрямів:

- запобігання вчиненню злочинів та правопорушень шляхом здійснення правоохоронцями регулярних профілактичних заходів на території міста;

- запобігання ювенальній злочинності;

- вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку;

- налагодження системи постійно діючого взаємозв’язку та обміну інформацією з відповідних питань між виконавчими органами міської ради, членами територіальної громади та правоохоронними органами;

- організація безпеки дорожнього руху;

- сприяння у забезпеченні додержання правил паспортної системи.

2. Поліція забезпечує постійне інформування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також громадськості про свою діяльність у сфері охорони та захисту прав і свобод людини, протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки і порядку.

3. Міський голова вносить на розгляд виконавчого комітету міської ради питання щодо створення належних умов служби та відпочинку особового складу правоохоронних органів.

4. На пленарних засіданнях міська рада має право заслуховувати інформації прокурорів та керівників органів Національної поліції про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території

5. Виконавчі органи міської ради розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені законом до їх відання; утворюють адміністративні комісії та комісії з питань боротьби зі злочинністю, спрямовують їх діяльність.

6. Міська рада має право за результатами оцінки діяльності органу поліції своїм рішенням прийняти резолюцію недовіри керівнику відповідного органу (підрозділу) поліції, що є підставою для звільнення його із займаної посад.

7. Міська рада відповідно до чинного законодавства з метою захисту життя, здоров’я, прав і свобод громадян, їх власності, охорони громадського порядку в місті, запобігання правопорушенням, посилення боротьби зі злочинністю, своєчасного виявлення фактів недодержання законодавства за поданням виконавчого органу міської ради в порядку, визначеному чинним законодавством, може створити муніципальну міліцію, яка утримується за рахунок коштів бюджету міста.

8. Органи місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства організовують та координують діяльність громадських формувань з охорони громадського порядку, надають всіляку допомогу та підтримку.

9. Громадські формування з охорони громадського порядку створюються на засадах громадської самодіяльності як зведені загони громадських формувань, спеціалізовані загони (групи) сприяння міліції, народні дружини, молодіжні оперативні загони.

Пункт 8 виключено

Пропонується доповнити Статут статтею 62

Стаття 62 Право на охорону здоров’я та медичну допомогу

Кожен член територіальної громади має право на охорону здоров’я, медичну допомогу. Охорона здоров’я мешканців міста забезпечується фінансуванням з державного та міського бюджету, державних та міських соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. У комунальних закладах охорони здоров’я міста медична допомога надається безоплатно в межах визначених законодавством.

Виконавчий орган міської ради в межах повноважень забезпечує розвиток мережі підпорядкованих лікувально-профілактичних закладів міста, відповідно до потреб населення у медичному обслуговувані та чинного законодавтсва України. 

Стаття 60. Соціальний захист населення

1. Соціальний захист населення вважається найважливішим пріоритетом діяльності органів місцевого самоврядування, здійснюється відповідно до законодавства України.

2. Соціальний захист будується на принципах гуманізму, адресності, соціальної справедливості.

3. Міська рада може здійснювати додаткові заходи соціального захисту тих чи інших груп населення, що повинні бути підтверджені бюджетним фінансуванням.

4. Соціальний захист жителів міста забезпечується бюджетним фінансуванням, необхідною соціальною інфраструктурою, підготовкою спеціалістів, широким використанням передового досвіду соціальної роботи.

Стаття 63. Соціальний захист населення

По тексту без змін

Стаття 61. Пільги, гарантії і порядок їх встановлення і зняття

1. На території міста чинні всі пільги і компенсації, встановлені законодавством України.

2. Основними принципами встановлення і зняття пільг є їх обгрунтованість, перевага грошової форми, рівність усіх членів територіальної громади пільгової категорії, систематичність.

3. Розміри, порядок установлення додаткових пільг і гарантій та їх зняття визначається рішенням міської ради.

4. Пільги можуть передбачати: грошові виплати, безкоштовне користування послугами, одержання гарантій.

Стаття 64. Пільги, гарантії і порядок їх встановлення і зняття

По тексту без змін

Стаття 62. Підтримка благодійництва, меценатства та спонсорства

1. Під благодійництвом, меценатством та спонсорством слід розуміти:

- благодійництво - добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги;

- меценатство - добровільна безкорислива діяльність фізичних осіб у матеріальній, фінансовій та іншій підтримці набувачів благодійної допомоги;

- спонсорство - добровільна безприбуткова участь фізичних та юридичних осіб у матеріальній підтримці благодійної діяльності з метою популяризації винятково свого імені, торгової марки, назви.

2. Підтримка благодійності, меценатства та спонсорства припускає:

- доведення фактів цієї діяльності до жителів міста через засоби масової інформації;

- заохочення благодійників, меценатів та спонсорів спеціальними нагородами міського голови і міської ради;

- зниженням ставок місцевих податків.

Стаття 65. Підтримка благодійництва, меценатства та спонсорства

По тексту без змін

Стаття 63. Міжнародна діяльність

1. Міська рада самостійно здійснює міжнародну діяльність, окрім випадків, коли згідно з чинним законодавством відповідні заходи мають погоджуватися з Міністерством закордонних справ України.

2. Пріоритетними в міжнародній діяльності визначаються такі напрями:

- участь у русі міст-побратимів;

- укладення щорічних протоколів стосовно здійснення конкретних заходів у рамках укладених угод про співробітництво з зарубіжними суб’єктами місцевого самоврядування;

- участь в об’єднаннях зарубіжних суб’єктів місцевого самоврядування з проблематики, що має пріоритетне значення для територіальної громади;

- участь у заходах, що мають представницький характер для територіальної громади;

- участь у заходах міжнародного плану, що мають на меті отримання конкретної допомоги для територіальної громади;

- участь у заходах, що сприяють залученню інвестицій на розвиток територіальної громади, підприємництва міста, або передбачають здійснення спільних проектів;

Стаття 66. Міжнародна діяльність

По тексту без змін

ІХ. ФІНАНСИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МІСТА

Стаття 65. Загальні принципи фінансової діяльності територіальної громади

1. Фінансова діяльність територіальної громади має на меті:

- створення відповідних механізмів регулювання процесів економічного та соціального розвитку, що відіграватимуть у них стимулюючу та координуючу роль;

- запровадження відповідних інструментів, що дозволятимуть створювати механізми щодо формування надійної бази власних надходжень та сприятимуть розвиткові економічних процесів на території міста;

- забезпечення процесів надання громадських послуг у соціальній та житлово-комунальній сферах; формування системи соціального захисту населення, притаманної ринковій економіці;

- сприяння розвиткові інвестиційних процесів, спрямованих на формування сучасної інфраструктури комунального господарства;

- якісне виконання повноважень, делегованих органами місцевого самоврядування.

2. Фінансова діяльність територіальної громади міста відбувається на засадах:

- планування фінансових ресурсів;

- першочергово забезпечення потреб, які мають важливе значення для розвитку територіальної громади та соціально-економічного благополуччя її членів;

- врахування загальнодержавних інтересів;

- прозорості, регулярного інформування, винесення на обговорення питань фінансового планування, інвестиційної діяльності, проектів міського бюджету та забезпечення доступу до здійснення контролю з боку громадськості;

Стаття 67. Загальні принципи фінансової діяльності територіальної громади

1. Фінансова діяльність територіальної громади має на меті:

- створення відповідних механізмів регулювання процесів економічного та соціального розвитку, що відіграватимуть у них стимулюючу та координуючу роль;

- запровадження відповідних інструментів, що дозволятимуть створювати механізми щодо формування надійної бази власних надходжень та сприятимуть розвиткові економічних процесів на території міста;

- забезпечення процесів надання громадських послуг у соціальній та житлово-комунальній сферах; формування системи соціального захисту населення, притаманної ринковій економіці;

- сприяння розвиткові інвестиційних процесів, спрямованих на формування сучасної інфраструктури комунального господарства;

- якісне виконання повноважень, делегованих органами місцевого самоврядування.

2. Фінансова діяльність територіальної громади міста відбувається на засадах:

- планування фінансових ресурсів;

- першочергово забезпечення потреб, які мають важливе значення для розвитку територіальної громади та соціально-економічного благополуччя її членів;

- врахування загальнодержавних інтересів;

- прозорості, регулярного інформування, винесення на обговорення питань фінансового планування, інвестиційної діяльності, проектів міського бюджету та забезпечення доступу до здійснення контролю з боку громадськості;

- застосування новітніх технологій у здійсненні фінансового менеджменту та використання широкого спектру фінансових інструментів, притаманних ринковій економіці.

Стаття 66. Планування фінансових ресурсів

1. З метою оптимального вирішення питань, що належать до відання місцевого самоврядування та закладення чітких бюджетних орієнтирів, органами місцевого самоврядування запроваджують систему середньострокового фінансового планування, що передбачає фінансовий розвиток громади протягом п’яти років.

2. Фінансовий план містить прогнозовані бюджетні видатки та надходження, а також запропоновані заходи щодо забезпечення бюджетної збалансованості у наступних роках.

Основою для планування фінансових ресурсів має бути інвестиційна програма, що складається виконавчими органами. Фінансовий план та інвестиційна програма щороку коригуються відповідно до потреб розвитку територіальної громади.

3. Фінансове планування відбувається на таких засадах:

- виявлення визначальних факторів перспективного розвитку;

- обґрунтування рішень та програм, що впливатимуть на визначення перспективних завдань та планування видатків.

Стаття 68. Фінансові ресурси територіальної громади м. Дніпра

До складу фінансових ресурсів територіальної громади м. Дніпра (місцеві фінанси) входять:

- бюджет міста;

- фінансові ресурси підприємств, організацій та установ комунальної форми власності;

- інші фінансові ресурси не заборонені законодавством.

Стаття 67. Позики територіальної громади

1. Позики територіальної громади є важливим інструментом щодо формування інвестиційних джерел на відновлення соціальної інфраструктури та інфраструктури комунального господарства територіальної громади.
2. Позики територіальної громади оформлюються в цінні папери, емісія яких реєструється державними органами в порядку, встановленому законом.
3. Міська рада визначає формати економічного обґрунтування та планування емісії, умови проведення передплати на зазначені цінні папери, а також порядок їх обігу на біржовому ринку.
4. Міська рада затверджує положення про тендерну раду з питань розміщення міських позик, а також регламентує процеси обрання радників.
5. Випуск позик територіальної громади має базуватися на таких засадах:

- створення системи надійних гарантій щодо повернення позик;

- орієнтації на випуск довгострокових боргових зобов’язань;

- диверсифікації розміщення цінних паперів;

- цільового спрямування залучених коштів на реалізацію затверджених міською радою інвестиційних проектів, що мають відповідне технічне обґрунтування, терміни самоокупності або визначені джерела відшкодування коштів;

- встановлення граничного обсягу емісії позик територіальної громади;

Стаття 67. Позики територіальної громади

Стаття 68. Повноваження щодо фінансових зобов’язань

1. Органи місцевого самоврядування беруть на себе зобов’язання щодо виплати коштів на здійснення інвестицій та заходів, спрямованих на їх залучення, лише в тому випадку, якщо це передбачено положеннями бюджетного планування.

2. Обсяги фінансових зобов’язань розраховуються відповідно до передбачених бюджетних можливостей наступних трьох років.

3. У виняткових випадках калькуляція зобов’язань може здійснюватися на весь період реалізації інвестиційного проекту. Органи місцевого самоврядування беруть на себе такі зобов’язання лише за умов наявності виважених та переконливих розрахунків, які свідчать про те, що обсяги зазначених зобов’язань не несуть загрози щодо розбалансування бюджетів наступних років.

4. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо надання зобов’язань діють до затвердження бюджету наступного року. 

Стаття 69. Повноваження щодо фінансових зобов’язань

1. Органи місцевого самоврядування беруть на себе зобов’язання щодо виплати коштів на здійснення інвестицій та заходів, спрямованих на їх залучення, лише в тому випадку, якщо це передбачено положеннями Бюджетного кодексу України.

2. Обсяги фінансових зобов’язань розраховуються відповідно до бюджетного законодавства.

3. У виняткових випадках розрахунок зобов’язань може здійснюватися на весь період реалізації інвестиційного проекту. Органи місцевого самоврядування беруть на себе такі зобов’язання лише за умов наявності виважених та переконливих розрахунків, які свідчать про те, що обсяги зазначених зобов’язань не несуть загрози щодо розбалансування бюджетів наступних років.

Стаття 69. Кредитно-фінансові установи

1. З метою забезпечення процесів розвитку територіальної громади органи місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства можуть утворювати кредитно-фінансові установи та координувати діяльність місцевих кредитно-фінансових систем.

Стаття 70. Кредитно-фінансові установи

Стаття 70. Регулювання обсягів застави та запозичень

1. Міська рада встановлює граничні обсяги застави та запозичень, враховуючи загальноекономічну ситуацію, перспективи розвитку економіки міста, рівень платоспроможності суб’єктів господарювання та населення міста, терміни здійснення виплат, а також важливість здійснення відповідних інвестицій для розвитку територіальної громади.

2. Загальні обсяги застави та запозичень не можуть перевищувати сорока відсотків від розміру бюджету поточного року, якщо інше не встановлено чинним законодавством.

Стаття 70. Регулювання обсягів застави та запозичень

Стаття 71. Місцеві податки і збори

1. Органи місцевого самоврядування запроваджують місцеві податки і збори в інтересах територіальної громади та несуть відповідальність перед нею за ефективне використання отриманих коштів.

2. Рішення щодо запровадження органами місцевого самоврядування місцевих податків, зборів або визначення ставки оподаткування приймає міська рада відповідно до чинного законодавства.

3. Рішення міської ради стосовно фіскальних форматів базуються на дотриманні таких принципів:

- податки та збори мають сприяти процесам надання громадських послуг;

- запровадження податків не може заважати розвиткові підприємництва, звуженню бази оподаткування, спричиняти розбалансування у сфері споживання;

- введення пільгових режимів не може порушувати економічну ситуацію в місті, відбуватися в режимі виключної вибірковості, або сприяти проведенню операцій, пов’язаних з ухиленням від податків;

Стаття 71. Місцеві податки і збори

Стаття 72. Порядок та обсяги надання гарантій органами місцевого самоврядування

1. Органи місцевого самоврядування можуть виступати гарантами по зобов’язаннях підприємств, установ та організацій.

Стаття 71. Місцеві запозичення та гарантії

Місцеві запозичення – операції пов’язані з отриманням бюджетом м. Дніпра коштів на умовах повернення, платності та строковості, за якими виникають боргові зобов’язання Дніпровської міської ради.

Місцеві запозичення здійснюються через укладання договорів щодо отримання позик, кредитів; випуск облігацій внутрішніх та зовнішніх місцевих позик.

Рішення щодо отримання кредиту чи випуску облігацій місцевої позики приймає Дніпровська міська рада щодо кожного випадку окремо.

Місцеві гарантії надаються за рішенням Дніпровської міської ради для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання – резидентів України, що належать до комунального сектору економіки, розташованого на території м. Дніпра та здійснюють на цій території реалізацію інвестиційних проектів, метою яких є розвиток комунальної інфраструктури або впровадження ресурсозберігаючих технологій.

Місцеві гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов’язань у спосіб, передбачений законом.

Стаття 73. Фінанси комунальних підприємств

1. Фінанси підприємств, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, є складовою частиною її фінансової системи.

2. Комунальні підприємства мають самостійні фінансові баланси, їх рахунки не об’єднуються з бюджетними рахунками органів місцевого самоврядування.

3. До фінансової системи територіальної громади входять також дочірні підприємства, засновані підприємствами, що перебувають у власності територіальної громади.

4. Органи місцевого самоврядування запроваджують передові принципи та технології з управління фінансами комунальних підприємств, а також налагоджувати надійні механізми контролю та координації діяльності всіх суб’єктів, засновниками яких вони виступають. Діяльність комунальних підприємств та суб’єктів господарської діяльності з майновою часткою, що належить цим підприємствам, повинна спрямовуватися на забезпечення інтересів та задоволення потреб територіальної громади.

5. Підприємства комунального сектора перебувають у рівних, зокрема фінансових, умовах щодо інших господарюючих суб’єктів.

6. Фінанси підприємств комунальної власності як важливий інструмент розвитку комунальної інфраструктури міста не можуть вилучатися до бюджету міста на поточні потреби.

7. У процесі підготовки бюджету наступного року органи місцевого самоврядування повинні визначати найбільш оптимальні форми поєднання механізмів рентабельного функціонування підприємств комунального сектора із соціальною політикою, що впроваджується міською владою.

Стаття 72. Фінанси комунальних підприємств

1. Фінанси підприємств, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, є складовою частиною її фінансової системи.

2. Комунальні підприємства мають самостійні фінансові баланси, їх рахунки не об’єднуються з бюджетними рахунками органів місцевого самоврядування.

3. До фінансової системи територіальної громади входять також дочірні підприємства, засновані підприємствами, що перебувають у власності територіальної громади.

4. Органи місцевого самоврядування запроваджують передові принципи та технології з управління фінансами комунальних підприємств, а також налагоджувати надійні механізми контролю та координації діяльності всіх суб’єктів, засновниками яких вони виступають. Діяльність комунальних підприємств та суб’єктів господарської діяльності з майновою часткою, що належить цим підприємствам, повинна спрямовуватися на забезпечення інтересів та задоволення потреб територіальної громади.

5. Підприємства комунального сектора перебувають у рівних, зокрема фінансових, умовах щодо інших господарюючих суб’єктів.

6. Фінанси підприємств комунальної власності як важливий інструмент розвитку комунальної інфраструктури міста не можуть вилучатися до бюджету міста на поточні потреби.

7. У процесі підготовки бюджету наступного року органи місцевого самоврядування повинні визначати найбільш оптимальні форми поєднання механізмів рентабельного функціонування підприємств комунального сектора із соціальною політикою, що впроваджується міською владою.

8. Органи місцевого самоврядування планують фінансову діяльність суб’єктів комунальної власності з урахуванням заходів з бюджетної підтримки міських систем охорони здоров’я, освіти, культури, громадського транспорту та інших важливих напрямів соціальної сфери.

Стаття 74. Загальні засади формування бюджету міста

1. Міська рада самостійно розробляє, затверджує і виконує бюджет міста згідно з чинним законодавством.

2. Самостійність бюджету міста гарантується власними та закріпленими за ним на стабільній основі закону загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів бюджету міста відповідно до закону.

Стаття 73. Загальні засади формування бюджету міста

Бюджет міста Дніпра – це основний фінансовий план формування та використання фінансових ресурсів міста для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються виконавчими органами міської та районних у місті рад.

Зведений бюджет міста Дніпра включає показники міського бюджету та 8 бюджетів районів у місті (у разі їх утворення), що входять до його складу. Дніпровська міська рада та районні у місті ради (у разі їх утворення) самостійно розробляють, затверджують та виконують міський бюджет та бюджети районів у місті.

Самостійність міського бюджету та бюджетів районів у місті забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України.

Склад доходів та видатків районних у місті бюджетів визначається Дніпровською міською радою відповідно до повноважень, переданих районним у місті радам (у разі їх утворення). 

Бюджет міста формується на засадах та принципах Бюджетного кодексу України, відповідно до чинного законодавства України, та складається з надходжень до бюджету міста і видатків бюджету для забезпечення завдань і функцій органів місцевого самоврядування, для виконання власних і делегованих повноважень.

Територіальна громада міста не відповідає за бюджетні зобов’язання інших територіальних громад, а також за бюджетні зобов’язання держави коштами бюджету міста.

Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання бюджету міста не допускається, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.

Стаття 75. Принципи формування доходів

1. Органи місцевого самоврядування відповідно до закону можуть встановлювати місцеві податки і збори.

2. Доходи бюджету міста формуються за рахунок визначених законом джерел та закріплених у встановленому порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

3. Міська рада має право встановлювати пільги щодо місцевих податків і зборів згідно з чинним законодавством.

Стаття 74. Місцеві податки і збори

Міська рада в межах своїх повноважень приймає рішення про встановлення місцевих податків та зборів, у тому числі щодо надання пільг по них відповідно до Податкового кодексу України.

Стаття 76. Збалансування доходів та видатків бюджету

1. Якщо територіальна громада не може забезпечити баланс доходів та видатків, то міською радою приймається рішення щодо збалансування бюджету, яке передбачає термін, протягом якого встановлюється баланс дохідної та витратної частини бюджету міста, а також джерела покриття дефіциту.

Стаття 75. Особливості дохідної та видаткової частин бюджету

Структура бюджету міста передбачає поділ всіх доходів і видатків бюджету на загальний та спеціальний фонди.

Складовою частиною спеціального фонду бюджету є бюджет розвитку, головною метою формування якого є фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності Дніпровської міської ради.

Доходи бюджету міста формуються як за рахунок власних джерел (місцеві податки і збори, відрахування частини прибутку комунальних підприємств, доходи від управління майном, що належить територіальній громаді міста Дніпра), так і за рахунок закріплених у встановленому порядку законодавством України чи розподілених з Державного бюджету України загальнодержавних податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

Видатки бюджету міста формуються на засадах поділу видатків на два напрями – видатки для виконання власних повноважень і видатки для виконання делегованих повноважень.

Кошти бюджету міста спрямовуються на фінансування діяльності виконавчих органів міської та районних у місті рад, установ і закладів, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також на фінансування заходів галузевих програм, що затверджені Дніпровською міською радою та районними у місті радами.

Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програми економічного і соціального розвитку міста; виконання інвестиційних проектів; будівництво і придбання житла окремим категоріям громадян відповідно до законодавства; будівництво та розвиток мережі метрополітену; придбання вагонів для комунального електротранспорту; розвиток дорожнього господарства; придбання автомобілів швидкої медичної допомоги; природоохоронні заходи; інші заходи пов’язані з розширеним відтворенням.

Крім бюджету розвитку до спеціального фонду міського бюджету м. Дніпра включається і цільовий фонд, який створила Дніпровська міська рада. Джерела формування цільового фонду та порядок використання коштів цільового фонду визначаються окремим рішенням Дніпровської міської ради.

Стаття 77. Прийняття бюджету міста

1. Міська рада приймає бюджет міста на кожний календарний рік.

2. Бюджет міста включає в себе бюджетний план, в якому наводиться загальна сума:

- надходжень і видатків протягом року;

- запланованих кредитів під інвестиції та заходи щодо залучення інвестицій;

- повноважень виконавчого комітету міської ради на укладання договорів (зобов’язань), унаслідок яких у наступні роки доведеться вдаватися до додаткових витрат на інвестиції та фінансування заходів щодо їх залучення.

3. Бюджет міста включає в себе також максимальний розмір кредитів, до яких можна вдаватися протягом року на короткий строк.

Стаття 76. Затвердження бюджету міста

Міський бюджет м. Дніпра та бюджети районів у місті затверджуються рішеннями Дніпровської міської ради та районними у місті радами до 25 грудня року, що передує плановому.

Стаття 78. Зміни до бюджету міста

1. До закінчення року зміни до бюджету міста можуть вноситися лише у формі рішення міської ради про внесення змін до рішення міської ради "Про бюджет міста" відповідно до порядку внесення змін до рішень міської ради.

2. Міська рада приймає рішення про внесення змін до рішення міської ради "Про бюджет міста", якщо:

- існують чіткі ознаки дефіциту і його не можна уникнути іншими засобами;

- необхідно здійснити незаплановані чи додаткові витрати з окремих позицій бюджету в значному обсязі порівняно із загальною сумою видатків;

- потрібно здійснити видатки із бюджету міста для незапланованих інвестицій чи заходів щодо їх залучення;

Стаття 77. Внесення змін до бюджету

Стаття 79. Попереднє виконання бюджету до прийняття рішення щодо нього

1. У разі, якщо бюджет міста не прийнято до початку календарного року, органи місцевого самоврядування мають право:

- здійснювати видатки, які передбачені законом або які є невідкладними з огляду продовження виконання необхідних повноважень, у тому числі - продовжувати будівельні роботи, закупляти необхідні матеріали та виконувати інші статті бюджету міста, на які в бюджетному плані минулого року було передбачено виділення певних сум;

- попередньо стягувати податки та збори, керуючись сумами минулого року;

- здійснювати переведення кредитів короткострокового займу в довгостроковий за договором між кредитором та боржником.

2. Якщо для продовження будівельних робіт, закупівлі необхідних матеріалів та виконання інших статей бюджету бракує коштів, то міська рада або за її рішенням інші органи місцевого самоврядування можуть брати кредити під інвестиції та здійснювати заходи щодо їх залучення до 10% середньої суми, дозволеної бюджетом міста двох попередніх років.

Стаття 78. Особливості формування надходжень та здійснення витрат бюджету у разі несвоєчасного прийняття рішення про бюджет

Якщо до початку нового бюджетного періоду не прийняті рішення про міський бюджет  та бюджети районів у місті виконавчі органи Дніпровської міської ради  та районних у місті рад мають право здійснювати витрати бюджету лише на цілі, визначені у рішенні про бюджет на попередній бюджетний період та одночасно передбачені у проекті рішення про бюджет на наступний бюджетний період, схваленому виконкомами Дніпровської міської ради та районними у місті радами і поданому на розгляд Дніпровській міській раді та районними у місті радами.

При цьому щомісячні бюджетні асигнування міського бюджету сумарно не можуть перевищувати 1/12 обсягу бюджетних призначень, встановлених рішенням про бюджет на попередній бюджетний період.

Стаття 80. Планування фінансових ресурсів

1. Територіальна громада в основу опрацювання та використання свого бюджету кладе п’ятирічний план використання фінансових ресурсів. Першим фінансовим роком при цьому вважається поточний рік.

2. У фінансовому плані наводиться обсяг та характер прогнозованих витрат і можливості їх покриття.

3. Міська рада приймає інвестиційну програму, яка є основою для планування фінансових ресурсів.

4. Фінансовий план та інвестиційна програма щорічно змінюються відповідно до потреб розвитку міста та продовжуються на наступні роки.

5. Фінансовий план разом з інвестиційною програмою подається на розгляд міської ради не пізніше, ніж проект бюджету міста.

Стаття 80. Планування фінансових ресурсів

Стаття 81. Повноваження та фінансові зобов’язання з інвестицій

1. Зобов’язання щодо надання коштів для інвестицій та заходів, спрямованих на їх залучення, протягом наступних років можна брати на себе лише тоді, коли на це є повноваження, які зазначенні в бюджеті міста.

2. Повноваження на укладення фінансових зобов’язань розраховуються з урахуванням трьох років, наступних за поточним роком.

Стаття 81. Повноваження та фінансові зобов’язання з інвестицій

Стаття 82. Кредити

1. Питання щодо отримання кредиту вирішується міською радою кожного разу окремо.

2. Отримання кредитів здійснюється згідно з чинним законодавством України.

Стаття 82. Кредити

Стаття 83. Звіт про виконання бюджету

1. У звіті про виконання бюджету наводяться дані щодо результатів виконання бюджету, включаючи інвентаризацію майна та заборгованість на початку і наприкінці бюджетного року. До звіту про виконання бюджету додається звітна доповідь роз’яснювального змісту.

2. Звіт про виконання бюджету складається протягом 6 місяців після закінчення бюджетного року.

3. Міська рада має затвердити звіт про виконання бюджету не пізніше 31 грудня наступного за бюджетним року.

Стаття 79. Звіт про виконання бюджету

Звіти про виконання міського бюджету м. Дніпра та бюджетів районів у місті затверджуються Дніпровською міською радою та районними у місті радами у двомісячний строк після завершення відповідного бюджетного періоду.

Рішення про звіт про виконання бюджету за відповідний звітний період та пояснювальна записка до нього оприлюднюється не пізніше 1 березня року, що настає за звітним, у друкованому засобі масової інформації, визначеному Дніпровською міською радою, та на офіційному сайті Дніпровської міської ради.

Публічне представлення інформації про бюджет здійснюється щорічно до 20 березня року, що настає за звітним. Інформація про час і місце публічного представлення звітів публікується разом з інформацією про виконання бюджету.

РОЗДІЛ XI
МАЙНО ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

РОЗДІЛ XI
МАЙНО ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Стаття 84. Право комунальної власності

1. До комунальної власності належать рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, визначені відповідно до закону як об’єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

2. Реалізація майнових прав територіальною громадою відбувається на засадах:

- здійснення органами місцевого самоврядування заходів з капіталізації майна;

- використання органами місцевого самоврядування - з метою залучення в обіг майна територіальної громади - усіх видів фінансових інструментів, визначених чинним законодавством;

- переведення на корпоративні засади процесів управління майновими об’єктами;

- запровадження системи контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу, оренди та передачі в користування майна комунальної власності.

3. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб’єктів. Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Стаття 80. Право комунальної власності

Стаття 85. Порядок користування та розпорядження об’єктами нерухомого майна територіальної громади

1. Об’єкти нерухомості комунальної власності, введені в експлуатацію з метою забезпечення конституційних прав та мінімальних соціальних потреб членів територіальної громади, використовуються за призначенням.

2. У разі наявності вільних площ, а також з метою отримання додаткових коштів, органи місцевого самоврядування, уповноважений ними орган або підприємство, засноване міською радою, можуть здати частину приміщень в оренду. Зазначене не стосується випадків, коли йдеться про передання в оренду окремо розташованого приміщення, за умови дотримання інших нормативних та технічних вимог.

3. У випадку, якщо орендодавцем виступають органи місцевого самоврядування, кошти від оренди майна надходять на їх рахунки і використовуються для задоволення потреб територіальної громади.

4. Органи місцевого самоврядування, відповідно до наданих повноважень і в порядку, встановленому законом, здійснюють усі передбачені законодавством майнові операції з розпорядження нерухомим майном.

5. Органи місцевого самоврядування здійснюють облік та регулярну перевірку стану об’єктів нерухомості комунальної власності.

6. Органи місцевого самоврядування повинні запровадити систему ефективного контролю за виконанням угод і договорів купівлі-продажу, оренди, передання у користування та у відповідних випадках своєчасно ініціювати питання повернення майна в комунальну власність.

7. Міська рада регламентує порядок та умови передачі в оренду чи в користування нерухомого майна комунальної власності та затверджує їх окремими Положеннями.

8. Органи місцевого самоврядування забезпечують функціонування та своєчасний ремонт установ комунальної власності.

Стаття 81. Порядок користування та розпорядження об’єктами нерухомого майна територіальної громади

Стаття 86. Комунальні підприємства

1. Комунальними підприємствами вважаються підприємства, засновані на власності територіальної громади.

2. Органи місцевого самоврядування можуть також придбати підприємство або майнову частку (корпоративні права) зазначеного товариства шляхом укладення договору купівлі-продажу з попереднім власником.

3. Комунальні підприємства мають виконувати своє громадське призначення, підтримувати соціальну спрямованість цінової політики, а також стимулювати економічну діяльність підприємств галузі інших форм власності.

4. Діяльність підприємств комунальної власності відбувається відповідно до їх статутів, що затверджуються відповідним виконавчим органом, визначеним міською радою. Дирекція підприємства призначається та звільняється з посади міським головою за поданням заступника голови з відповідних питань та здійснює повноваження на підставі контрактів, складених з виконавчими органами місцевого самоврядування. Усі майнові операції, питання розподілу прибутків та процеси затвердження фінансових звітів цих підприємств врегульовуються за рішенням міської ради, окрім випадків, передбачених їх статутами.

Стаття 82. Комунальні підприємства

1. Комунальними підприємствами вважаються підприємства, засновані на власності територіальної громади.

2. Органи місцевого самоврядування можуть також придбати підприємство або майнову частку (корпоративні права) зазначеного товариства шляхом укладення договору купівлі-продажу з попереднім власником.

3. Комунальні підприємства мають виконувати своє громадське призначення, підтримувати соціальну спрямованість цінової політики, а також стимулювати економічну діяльність підприємств галузі інших форм власності.

4. Діяльність підприємств комунальної власності відбувається відповідно до їх статутів, що затверджуються рішеням міської ради за поданням виконавчого органу, до сфери управління якого входить підприємство.

5. Діяльність підприємств, в яких територіальна громада має майнову частку (корпоративні права), відбувається відповідно до їх статутів, що затверджуються загальними зборами акціонерів (засновників). Це стосується також підприємств, що утворюються згідно з законодавством про господарські товариства (корпоратизовані підприємства), усі майнові частки яких належать міській територіальній громаді. Територіальна громада через органи місцевого самоврядування здійснює управління корпоративними правами, що належать їй у майні цих підприємств. Усі майнові операції, питання розподілу прибутків, затвердження фінансових та інших звітів, призначення та звільнення керівників вирішуються загальними зборами акціонерів (засновників) таких товариств.

Стаття 87. Загальні засади планування та порядок розгляду звітів

1. Діяльність підприємств комунальної власності має базуватися на таких засадах:

- запровадження системи регулярного планування господарської діяльності на короткостроковий період;

- покладення в основу господарської діяльності системи фінансового планування на середньостроковий період;

- регулярного оприлюднення показників господарського та фінансового планування;

- запровадження системи регулярного звітування за підсумками річної діяльності (або іншого, встановленого рішенням міської ради терміну), а також щодо стану справ на підприємстві;

- розгляду та затвердження звітів міською радою.

2. Форма звітування розробляється виконавчими органами. Вона обов’язково повинна містити порівняльні пункти та таблиці щодо господарських і фінансових показників (обсягів), запланованих та виконаних; інших показників, що забезпечують уявлення та прозорість стосовно фінансових і майнових операцій підприємства; обгрунтування причин, за якими виявилося неможливим досягти кращих показників тощо.

3. Міська рада може не затвердити звіт підприємства комунальної власності. У такому випадку виконавчі органи повинні вжити відповідних заходів з доопрацювання звіту та його показників, здійснення незалежної аудиторської оцінки щодо фінансових та майнових операцій підприємства, а також з кадрових питань.

4. Заступники міського голови, відповідно до сфер відання, кожні півроку звітують на пленарному засіданні ради стосовно поточної діяльності підприємств комунальної власності та з майновою часткою, що належить територіальній громаді. Щороку міський голова, або за його дорученням один із заступників, повинен звітувати стосовно управління корпоративними правами територіальної громади.

5. У процесі заслуховування звіту міська рада може ознайомитися із звітом будь-якого з підприємств, в якому є комунальна майнова частка, будь-якої особи, уповноваженої управляти корпоративними правами територіальної громади в конкретно визначеному підприємстві, або компанії з управління корпоративними правами територіальної громади, заснованої міською радою. Міська рада за підсумками звітування може винести в межах чинного законодавства будь-яке рішення, зокрема створити тимчасову контрольну комісію з вивчення питань діяльності підприємства з комунальною майновою часткою або уповноважених осіб.

Стаття 83. Загальні засади планування та порядок розгляду звітів

Стаття 88. Управління корпоративними правами територіальної громади

1. Органи місцевого самоврядування вживають заходів щодо закріплення в статутах підприємств з майновою участю територіальної громади положень, що враховують вимоги цього Статуту.

2. Діяльність осіб, уповноважених органами місцевого самоврядування на здійснення управління корпоративними правами територіальної громади, оплачується за рахунок частини прибутку підприємства, визначеної на зазначені цілі.

3. Особи, що представляють територіальну громаду в органах управління підприємства та працюють у них на постійній основі, можуть отримувати грошову винагороду від підприємства щомісячно та за підсумками фінансового року. Зазначене стосується всіх осіб, уповноважених органами місцевого самоврядування представляти територіальну громаду в органах управління підприємств, якщо чинним законодавством не передбачено інше.

4. Представників територіальної громади в органах управління підприємств, в яких громада має майнову частку, визначає та уповноважує міський голова особисто за поданням відповідного заступника та за умови погодження кандидатури уповноваженої особи профільною постійною комісією ради. Депутатам ради надається інформація стосовно призначення уповноважених осіб та особливостей здійснення ними за дорученням територіальної громади повноважень власника. Також міській раді заздалегідь надається інформація стосовно термінів проведення та порядку денного загальних зборів акціонерів (засновників), а на вимогу депутатів - термінів засідання та порядку денного спостережних рад.

5. Порядок управління корпоративними правами територіальної громади визначається окремим Положенням, яке затверджується рішенням міської ради.

6. Здійснення оцінки корпоративних прав територіальної громади відбувається:

- шляхом використання біржових механізмів, тобто на підставі ринкових котирувань, які надаються цінним паперам емітентів під час проведення торгів на Українській фондовій, муніципальній (міжмуніципальній), інших регіональних біржах та в позабіржових торгівельних системах України;

- на підставі ціни цінних паперів емітента, що склалася на міжнародних біржах;

- на підставі методики оцінки корпоративних прав, що розроблюється й затверджується міською радою;

Стаття 84. Управління корпоративними правами територіальної громади

Стаття 89. Нагромадження майна та майнових прав. Відчуження майна та майнових прав. Новітні форми реалізації майнових прав територіальної громади

1. Виконавчі органи міської ради відстежують процеси переходу прав власності на майнові об’єкти або права, що належали чи згідно з чинним законодавством мали належати територіальній громаді, або якщо з’ясування права власності на ці об’єкти і майнові права остаточно не відбулося.

2. Органи місцевого самоврядування здійснюють придбання майна та майнових прав в обсягах, необхідних для виконання власних повноважень та розвитку територіальної громади.

3. Майнові об’єкти та права можуть відчужуватись у випадках:

- якщо вони не потрібні з огляду на надання громадських послуг;

- якщо необхідно сприяти утворенню приватної власності, процесам розвитку підприємництва та конкуренції;

- якщо існує потреба в отриманні коштів на виконання завдань, що вважаються пріоритетними для потреб територіальної громади міста;

- якщо необхідно забезпечити нагальні потреби територіальної громади або частини жителів міста;

- якщо їх діяльність або їх утримання наносить збитків, або майнові права не забезпечують необхідний вплив на виробничі та підприємницькі процеси;

- якщо необхідно заснувати іншу майнову структуру.

4. Питання щодо нагромадження і відчуження майна та майнових прав регулярно вносяться на розгляд органів місцевого самоврядування.

5. Органи місцевого самоврядування розробляють та запроваджують новітні форми реалізації майнових прав та майнового менеджменту, що базуються на:

- економічному стимулюванні працівників;

- використанні можливостей чинного законодавства з питань діяльності господарських товариств.

Стаття 85. Нагромадження майна та майнових прав. Відчуження майна та майнових прав. Новітні форми реалізації майнових прав територіальної громади

Без змін.

Стаття 90. Механізми запобігання банкрутству суб’єктів комунальної власності територіальної громади

1. Органи місцевого самоврядування розробляють комплекс заходів із запобігання банкрутству та підвищення рівня ліквідності суб’єктів комунальної власності. Для цього може бути утворено відповідний виконавчий орган міської ради, який зобов’язаний:

- регулярно відстежувати фінансовий стан підприємств комунальної власності та суб’єктів, в яких територіальна громада має майнову частку;

- своєчасно реагувати на погіршення фінансового стану підприємств, появу ознак їх неплатоспроможності, здійснювати відповідний аналіз та виявляти причини, за якими це відбувається і вживати заходів до їх усунення;

- здійснювати навчання менеджменту підприємств щодо дій у ситуаціях, притаманних ринковій економіці, зокрема здійсненню антикризового менеджменту; у разі необхідності своєчасно здійснювати кадрові перепризначення;

- сприяти своєчасному проведенню переговорів з кредиторами;

- брати активну участь у процесах, пов’язаних з процедурою банкрутства, санації підприємств та реструктуризації заборгованості, здійснювати аналіз щодо обсягів застави.

2. З метою ефективних дій із запобігання банкрутству та налагодження процесів загального підвищення ліквідності об’єктів комунальної власності органи місцевого самоврядування можуть створити підрозділ, або заснувати чи уповноважити з цих питань спеціалізовану компанію, на яку буде покладено обов’язки:

- навчання керівників (у тому числі з питань антикризового управління);

- відстежування ознак неплатоспроможності та оперативного втручання на рівні менеджменту;

- розроблення та здійснення планів зовнішнього управління;

- відстеження процесів навмисного банкрутства;

- формування професійних антикризових команд;

Стаття 86. Механізми запобігання банкрутству суб’єктів комунальної власності територіальної громади

РОЗДІЛ ХIІ
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 91. Порядок прийняття і реєстрації Статуту

1. Статут приймається на пленарному засіданні міської ради більшістю голосів депутатів від загального складу міської ради.

2. Статут набуває чинності з дня його державної реєстрації в Дніпропетровському обласному управлінні юстиції.

РОЗДІЛ ХIІ
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 87. Порядок прийняття і реєстрації Статуту

1. Статут приймається на пленарному засіданні міської ради більшістю голосів депутатів від загального складу міської ради.

Стаття 92. Порядок внесення змін та доповнень до Статуту

1. Зміни та доповнення до Статуту приймаються міською радою більшістю голосів депутатів від загального складу міської ради.

2. Право внесення проектів змін та доповнень до Статуту мають міський голова, виконавчий комітет міської ради, депутати міської ради, постійні комісії міської ради, загальні збори громадян. Відповідні зміни та доповнення до Статуту вносяться також міською радою за результатами місцевого референдуму.

3. Рішення про внесення змін та доповнень до Статуту приймається міською радою не пізніше 3 місяців після подання проектів змін та доповнень.

4. Про внесення змін до Статуту міський голова у п’ятиденний термін повідомляє орган, що здійснив реєстрацію Статуту.

Стаття 88. Порядок внесення змін та доповнень до Статуту

Стаття 93. Контроль за виконанням Статуту та його зберігання

1. Контроль за виконанням Статуту здійснюють міська рада, міський голова, інші органи і особи в порядку, передбаченому цим Статутом і чинним законодавством України.

Стаття 89. Контроль за виконанням Статуту та його зберігання

По тексту без змін