Кабінет мешканця
У Дніпрі археологи показали розкопки на території Новобогородицької фортеці. Кілька місяців дослідники вивчали залишки житла, збудованого у першій половині XVII сторіччя.
«Оскільки це побутова пам’ятка, ми можемо зробити висновки про повсякденне життя заможного мешканця Старої Самарі. Цей дім був не землянкою, а наземною спорудою. Їі стіни були глинобитними. В печі ми знайшли перегорілі залишки пшоняної каші. Але тут не збереглося жодного знаряддя праці. Загалом це житло проіснувало до 1688 року і було зруйноване з початком будівництва Новобогородицької фортеці. Такий висновок ми робимо на основі того, що тут немає жодного матеріалу, датованого пізнішим періодом», – зазначив керівник археологічної експедиції на території Новобогородицької фортеці Дмитро Тесленко.
Як стверджують науковці, в цій хаті мешкали заможні чоловік і жінка. Про це свідчать російські, турецькі, шведські, польські монети, прикраси, хрести, імпортний посуд зі скла та глини, срібний ґудзик, перстні з коралевими вставками. Піч була оздоблена кахлями. Крім того, археологи дізналися, що наші предки харчувалися свійськими тваринами, дичиною та рибою. До речі, на дослідницькому майданчику знайшли залишки вирезуба – виду риб, які раніше водилися у Самарі, а наразі майже зникли і занесені до Червоної книги України.
«Тут мешкала непересічна особистість, в якої водилися гроші. Ця родина жила настільки заможно, що з деяких монет зробили намисто і на нитці носили його на шиї. А ще тут ходили фальшиві гроші. Ми знайшли підробний голландський дукат. Справжній виливали з чистого золота, а це – позолочений дублікат із бронзи. Очевидно, хтось виявив підробку, і тому цю монету використовували як прикрасу», – розповів Дмитро Тесленко. Розкопки на території Новобогородицької фортеці проводяться вже понад 10 років.
Але особливу увагу їм почали приділяти цьогоріч. Завдяки меру Дніпра Борису Філатову археологи отримали фінансування на здійснення робіт.
«Вважається, що саме з цієї території постає наше місто. Наразі міська рада займається розробкою цих земель, а метою є розбудова історико-культурного центру. За ініціативи Бориса Філатова ці роботи вже почалися. В бюджет наступного року ми закладаємо кошти на проведення ще масштабніших розкопок», – зазначив директор комунального підприємства «Етнографічні парки Дніпра» Дмитро Каюк.
Нагадаємо, на території селища Шевченко, яке є частиною міста Дніпра, було стародавнє поселення Стара Самарь, а пізніше – Новобогородицька фортеця. Тому ця місцевість надзвичайно багата на археологічні знахідки. Найдавніша з них – пломба, датована 1524 роком. Завдяки знайденим артефактам вчені простежують постійне проживання людей на території нинішнього міста Дніпра, починаючи з 1524 року. Це дає змогу науковцям зробити висновок, що наше місто було засноване задовго до прибуття Катерини ІІ на ці землі. Наступного року на території Новобогородицької фортеці планують збудувати історико-культурний центр, де демонструватимуться всі знайдені артефакти.
