Кабінет мешканця 15 лютого о 14.00 у Будинку мистецтв (вул. Філософська,23, приміщення колишнього кінотеатру «Червоногвардієць») відбудеться новий захід проекту Будинку мистецтв «Мости дружби», заснованого у 2015 році.Проект "Мости дружби” є соціально-культурним проектом, що сприяє розвитку та укріпленню дружніх стосунків і культурного обміну між народами. У цьому році спрямованість проекту направлена на вивчення та встановлення зв’язків між Україною та Грузією. Для багатьох грузинів, що проживають у Дніпрі, Україна стала другою батьківщиною. Захід підготовлено спільно з обласним центром грузинської культури «Сакартвело».
Культурні зв’язки українського та грузинського народів сягають глибокої давнини. Перші кроки до спільних контактів було здійсненомайже 1000 роківтому, коли розписували будівлі Києво-Печерськоїлаври. В цій роботі брали участь і грузинські іконописці із Іверського монастиря в Афоні. Неможливо забути слова Великого Кобзаря про Грузію: “Як багато спільного у цього народу з нашим народом” після зустріч Тараса Шевченка з молодим поетом Акакієм Церетелі. Українці цінують, вивчають поетичні твори Давида Гурамішвілііз циклу автобіографічної лірики «Давітіані», на творчість якого вплинули український фольклор і спілкування з Григорієм Сковородою. Грузинський народ зберігає пам’ять про всесвітньовідому українську письменницю, культурного діяча Лесю Українку, що певний час жила в різних містах Грузії (Тифлісі, Телаві, Кутаїсі, Хоні, Сурамі) та написала там цілий ряд відомих поетичних драм.
Палко цікавилися Грузією та її культурою український вчений і педагог Микола Гулак, поети Олександр Навроцький, Павло Тичина, Іван Драч. Микола Бажан присвятив декілька років перекладу «Витязя в тигровій шкурі» Шота Руставелі.
Яскравим прикладом мистецького взаємозбагачення є творча робота відомого грузинського та водночас українського письменника, перекладача, доктора філологічних наук, професора Рауля Чілачави, що представив три нові книги: «Тарас Шевченко. Думи мої.»(Вірші та поеми українською та грузинською мовами), «На Майдані біля церкви.»(Хроніка-репортаж з Києва),«Сад божественних пісень.»(авторська онтологія Рауля Чілачави, в якій представлено роботи ста українських поетів різних літературних течії, стилів та художньо-естетичних поглядів).
Митці України і Грузії продовжують знайомство з народними традиціями та історію наших держав, культурний обмін і сьогодні. Шанувальники кіно нашого міста пам’ятають фестиваль нового грузинського кіно, що позаминулого року відкрився показом фільму «Мандарини» відомого грузинського режисера Зази Урушадзе. Про те, що в Дніпрі інтерес до грузинської культури та традицій зростає, і свідчить наш вечір «Мости дужби: Україна-Грузія».
Презентація проекту відбудеться на фоні виставки художників Михайла Кублика та Миколи Мироненка, які у своїх роботах відобразили природу грузинської Сванетії, її гордих та роботящих мешканців. Виставка народилась після пленеру в Грузії, що відбувся восени 2016 року. Крім того, в експозиції виставки представлені роботи майстрів петриківського розпису Галини Назаренко та Олени Ярмолюк, які відвідали із своєю виставкою у 2014 році Тбілісі. Під час поїздки майстрині презентували виставку яскравих робіт петриківського розпису, проводили майстер-класи, розписали фасад бізнес- коледжу міста Батумі, в якому навчаються грузинські діти.
Культурні зв’язки українського та грузинського народів сягають глибокої давнини. Перші кроки до спільних контактів було здійсненомайже 1000 роківтому, коли розписували будівлі Києво-Печерськоїлаври. В цій роботі брали участь і грузинські іконописці із Іверського монастиря в Афоні. Неможливо забути слова Великого Кобзаря про Грузію: “Як багато спільного у цього народу з нашим народом” після зустріч Тараса Шевченка з молодим поетом Акакієм Церетелі. Українці цінують, вивчають поетичні твори Давида Гурамішвілііз циклу автобіографічної лірики «Давітіані», на творчість якого вплинули український фольклор і спілкування з Григорієм Сковородою. Грузинський народ зберігає пам’ять про всесвітньовідому українську письменницю, культурного діяча Лесю Українку, що певний час жила в різних містах Грузії (Тифлісі, Телаві, Кутаїсі, Хоні, Сурамі) та написала там цілий ряд відомих поетичних драм.
Палко цікавилися Грузією та її культурою український вчений і педагог Микола Гулак, поети Олександр Навроцький, Павло Тичина, Іван Драч. Микола Бажан присвятив декілька років перекладу «Витязя в тигровій шкурі» Шота Руставелі.
Яскравим прикладом мистецького взаємозбагачення є творча робота відомого грузинського та водночас українського письменника, перекладача, доктора філологічних наук, професора Рауля Чілачави, що представив три нові книги: «Тарас Шевченко. Думи мої.»(Вірші та поеми українською та грузинською мовами), «На Майдані біля церкви.»(Хроніка-репортаж з Києва),«Сад божественних пісень.»(авторська онтологія Рауля Чілачави, в якій представлено роботи ста українських поетів різних літературних течії, стилів та художньо-естетичних поглядів).
Митці України і Грузії продовжують знайомство з народними традиціями та історію наших держав, культурний обмін і сьогодні. Шанувальники кіно нашого міста пам’ятають фестиваль нового грузинського кіно, що позаминулого року відкрився показом фільму «Мандарини» відомого грузинського режисера Зази Урушадзе. Про те, що в Дніпрі інтерес до грузинської культури та традицій зростає, і свідчить наш вечір «Мости дужби: Україна-Грузія».
Презентація проекту відбудеться на фоні виставки художників Михайла Кублика та Миколи Мироненка, які у своїх роботах відобразили природу грузинської Сванетії, її гордих та роботящих мешканців. Виставка народилась після пленеру в Грузії, що відбувся восени 2016 року. Крім того, в експозиції виставки представлені роботи майстрів петриківського розпису Галини Назаренко та Олени Ярмолюк, які відвідали із своєю виставкою у 2014 році Тбілісі. Під час поїздки майстрині презентували виставку яскравих робіт петриківського розпису, проводили майстер-класи, розписали фасад бізнес- коледжу міста Батумі, в якому навчаються грузинські діти.