Розподіл житла

Розподіл житла

 

І. Загальні положення

 

1.1. Відповідно до Конституції України, Житлового кодексу Української РСР, Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР (далі – Правила), кожен має право на житло.

З метою забезпечення єдиного та комплексного підходу до розподілу житла у м. Дніпрі, встановлення контролю та спрощення процедури надання житла, шляхом її централізації рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 24.07.2013 № 23/37 «Про врегулювання деяких питань, пов’язаних з комунальною власністю територіальної громади міста» (зі змінами) затверджений Порядок розподілу та надання житлових приміщень у м. Дніпрі (далі – Порядок).

 

1.2. Житловий фонд.

 

Житловий фонд, який підлягає розподілу та наданню громадянам, відповідно до затвердженого Порядку формується з житлових приміщень, які надходять у власність територіальної громади м. Дніпра, житлових приміщень повторного заселення комунальної власності та житлових приміщень державної форми власності, які підлягають розподілу.

 

1.3 Суб’єкти житлових відносин.

 

Рішення про розподіл та надання жилих приміщень у м. Дніпрі відповідно до чинного законодавства та Порядку приймається виконавчим комітетом Дніпровської міської ради за погодженням з комісією при виконавчому комітеті міської ради з питань розподілу жилих приміщень, які надходять у власність територіальної громади міста Дніпра.

Уповноваженою особою щодо здійснення дій стосовно розподілу та надання відповідно до чинного законодавства житлових приміщень є департамент житлового господарства Дніпровської міської ради (далі – Департамент).

Комунальне підприємство «Реформжитло» Дніпровської міської ради є виконавцем технічних дій, спрямованих на забезпечення здійснення Департаментом владних повноважень в частині розподілу та надання відповідно до чинного законодавства житлових приміщень.

 

1.4. Способи розподілу жилих приміщень

 

Жилі приміщення розподіляються:

  • згідно з чергою;
  • в порядку відселення громадян з аварійного житлового фонду міста;
  • відповідно до переліку осіб, які мають право на виділення службового житла, у разі зміни статусу житлового приміщення на службове;
  • у інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

 

ІІ. Розподіл та надання житлових приміщень

 

2.1. Житлові приміщення розподіляються та надаються відповідно до чинного законодавства України тільки громадянам що перебувають на квартиному обліку, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Громадянам, що перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються в порядку загальної черги, окрім осіб, які мають право першочергового та позачергового отримання жилих приміщень, осіб, які користуються перевагами у строках отримання житлових приміщень.

Громадянам, працюючим на підприємствах, установах, організаціях, які не ведуть квартирний облік та які перебувають на обліку у районних у місті Дніпрі радах, у тих випадках, коли вони забезпечуються житловими приміщеннями зазначеними підприємствами, установами, організаціями, житлові приміщення надаються згідно з контрольним списком, який ведеться за місцем їх роботи.

Питання надання жилої площі громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, розглядаються комісією при виконавчому комітеті міської ради з питань розподілу жилих приміщень, які надходять у власність територіальної громади міста Дніпра, з подальшим затвердженням рішень з зазначеного питання виконавчим комітетом міської ради.

 

2.2. Норма жилої площі

 

Відповідно до Постанови виконкому Дніпропетровської обласної Ради народних депутатів і президії обласної ради профспілок від 24.05.1990 № 199 «Об определении уровня обеспеченности жилой площадью для признания нуждаемости в улучшении жилищных условий и установления длительности проживания в населенных пунктах области, необходимых для принятия на квартирный учет» рівень забезпеченості жилою площею для визнання потреби в поліпшені житлових умов з 01.07.1990 становить 6,7 кв. м на кожного члена сім’ї.

Житловим кодексом Української РСР (ст. 47) та Постановою Дніпропетровської обласної ради народних депутатів і президії обласної ради профспілок від 27.12.1984 № 711 «Об утверждении Правил учета граждан, нуждающихся в улучшении жилищных условий, и предоставления им жилых помещений в Украинской ССР» встановлено максимальний та середній рівень забезпеченості громадян жилою площею для України та населених пунктів Дніпропетровської області, відповідно 13,65 кв.м та 9, 0 кв. м. на кожного члена сім’ї.

 

2.3. Категорії громадян, яким надається жила площа

 

Згідно зі ст. 45 Житлового кодексу Української РСР та п. 44 Правил у першу чергу жилі приміщення надаються тим, що перебувають на квартирному обліку:

 

{ Підпункт перший пункту 44 виключено на підставі Постанови КМ N 467 ( 467-94-п ) від 08.07.94 }

2) Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, а також особам, нагородженим орденами Слави, Трудової Слави, "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів;

3) особам, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, перелічених у списку захворювань, затвердженому Міністерством охорони здоров'я СРСР за погодженням з Державним комітетом СРСР по праці і соціальних питаннях та ВЦРПС;

3-1) особам, зараженим вірусом імунодефіциту людини внаслідок виконання медичних маніпуляцій;

3-2) медичним працівникам, зараженим вірусом імунодефіциту людини внаслідок виконання службових обов'язків;

4) учасникам бойових дій та учасникам війни. Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи виконання обов'язків військової служби, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік;

5) інвалідам праці I і II груп та інвалідам I і II груп з числа військовослужбовців;

6) особам, які стали інвалідами I і II груп у зв'язку з виконанням державних або громадських обов'язків, виконанням обов'язку громадянина СРСР по рятуванню життя людини, по охороні соціалістичної власності і правопорядку;

7) сім'ям осіб, які загинули при виконанні державних або громадських обов'язків, виконанні обов'язку громадянина СРСР по рятуванню життя людини, по охороні соціалістичної власності і правопорядку;

8) сім'ям осіб, які загинули на виробництві внаслідок нещасного випадку.

До членів сімей осіб, вказаних у підпунктах 7 і 8 цього пункту, належать ті, хто перебував разом з ними на квартирному обліку. Якщо ці особи на обліку не перебували, членами їх сімей визнаються ті, хто проживав разом з ними на день загибелі: подружжя, що вдруге не одружилося; діти, які не мають своєї сім'ї, або хоч і мають свою сім'ю, але стали інвалідами до досягнення повноліття; батьки; утриманці загиблого, яким призначена пенсія у зв'язку з втратою годувальника;

9) робітникам і службовцям, які тривалий час сумлінно пропрацювали у сфері виробництва. Тривалість часу сумлінної роботи на даному підприємстві, в організації, що дає право на одержання жилих приміщень у першу чергу, встановлюється (залежно від місця перебування на квартирному обліку) трудовим колективом підприємства, організації або спільним рішенням виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів і ради профспілок, але не може бути менше 20 років.

У колективному договорі може бути передбачено надання жилих приміщень у першочерговому порядку новаторам і передовикам виробництва, вказаним у пункті 14 цих Правил;

10) матерям, яким присвоєно звання "Мати-героїня";

11) багатодітним сім'ям (які мають у своєму складі трьох і більше дітей) і одиноким матерям. Вказані сім'ї не втрачають права першочергового одержання жилих приміщень і у випадку, коли після взяття сім'ї на квартирний облік діти досягнуть повноліття;

12) сім'ям при народженні близнят;

13) учителям та іншим педагогічним працівникам загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних учбових закладів;

14) особам, які проживають у ветхих будинках, що не підлягають капітальному ремонту;

15) іншим громадянам у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

 

Згіно зі ст. 46 Житлового кодексу Української РСР та п. 46 Правил поза чергою жилі приміщення надаються:

 

1) громадянам, житло яких внаслідок стихійного лиха стало непридатним для проживання;

2) особам, направленим у порядку розподілу на роботу в іншу місцевість.

Жилі приміщення вказаним особам надаються підприємствами, установами, організаціями, до яких вони направлені на роботу, а у випадках, передбачених законодавством, - виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів;

3) дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після завершення терміну перебування у сім'ї опікуначи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також особам з їх числа у разі відсутності житла або неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення;

4) дітям-інвалідам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які проживають у сім'ях піклувальників, прийомних сім'ях та дитячих будинках сімейного типу, державних або інших соціальних установах, після досягнення повноліття, у разі коли за висновком медико-соціальної експертизи вони можуть здійснювати самообслуговування і вести самостійний спосіб життя;

5) громадянам, незаконно засудженим і згодом реабілітованим, за неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення;

5-1) особам, які належать до інвалідів війни. Особи, зазначені у цьому підпункті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а інваліди 1 групи з числа учасників бойових дій на території інших країн – протягом року;

5-2) особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (стаття 10).

Жилі приміщення вказаним громадянам надаються виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів, підприємством, установою, організацією, у віданні яких перебувало займане раніше приміщення, а при відсутності у підприємства, установи, організації жилої площі - виконавчим комітетом Ради народних депутатів за місцем проживання цих громадян до засудження;

6) особам, обраним на виборну посаду, коли це зв'язано з переїздом в іншу місцевість;

6-1) членам сім'ї народного депутата України у разі його смерті в період виконання депутатських обов'язків у Верховній Раді України на постійній основі;

7) в інших випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

 

ІІІ. Розподіл службового житла

 

Розподіл служового житла здійснюється згідно зі ст. 118-126? Кодексу та Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 № 37.

Жиле приміщення включається до службового житлового фонду підприємства, організації, установи та виключається з нього рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради за клопотанням адміністрації підприємства, організації, установи. Виключення жилого приміщення із службового житлового фонду проводиться, якщо відпала потреба в такому його використанні, або коли воно виключено з числа жилих.

Перелік категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 № 1006 (зі змінами).

Розподіл службового житла здійснюється за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, з подальшим його затвердженням рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради.

Підписка на розсилку Дніпровської міської ради
Розсилка матеріалів виконується за допомогою сервісу Google FeedBurner.
Дніпровська міська рада не несе відповідальності за роботу сервісу.
Підписка на електронну газету Дніпровської міської ради
Розсилка матеріалів виконується за допомогою сервісу Google FeedBurner.
Дніпровська міська рада не несе відповідальності за роботу сервісу.