Дніпровська міська рада

офіційний Інтернет-портал

Понеділок, Січ 23


Ви тут: Головна

Перелік об’єктів топоніміки м. Дніпропетровська, що підпадають під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»

Відповідно листа Українського інституту національної пам'яті від 23.09.2015 № 01/1200 наводиться
 
Перелік об’єктів топоніміки м. Дніпропетровська,
що підпадають під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»

1.  Вулиця (провулок) 40 років комсомолу– названо на честь організації, яка у своїй повній назві «Всесоюзный Ленинский коммунистический союз молодёжи» містить похідну від СРСР та пов’язана з Леніним (псевдонім, справжнє прізвище Ульянов) Володимиром Іллічем (1870–1924) – особою, яка причетна до здійснення Жовтневого перевороту 1917 р., діяльності комуністичної партії та яка обіймала керівну посаду у вищих органах влади та управління СРСР (у 1923–1924 рр. – Голова Ради Народних Комісарів СРСР),зі встановленням радянської влади та діяльністю комуністичної партії(відповідно до статуту організації «Весь смысл своей деятельности комсомол видит в осуществлении решений партии и Советского правительства, претворении в жизнь великой Программы построения коммунистического общества в СССР»).
2.  Вулиця 55 років ВЛКСМ– див. п. 1.
3.  Вулиця 60-річчя Жовтня– назва пов’язана з річницею Жовтневого перевороту (25 жовтня за старим стилем) 1917 року.
4.  Площа 80-річчя Дніпропетровської області– назва пов’язана з м. Дніпропетровськ, названим на честь Петровського Григорія Івановича (1878–1958) – особи, яка причетна до здійснення Жовтневого перевороту 1917 р., діяльності комуністичної партії та радянських органів влади, організації Голодомору 1932–1933 рр. в Україні (нарком внутрішніх справ РРФСР, організатор ВНК (ВЧК), Голова Ради Народних Комісарів УРСР, у 1922 р. – підписав від УСРР Договір про утворення СРСР, Голова Президії Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету у 1922–1938 рр.).
5.  Вулиця 80-річчя Дніпропетровщини– див. п. 4.
6.  Сквер 80-річчя створення Дніпропетровської області– див. п.4.
7.  Вулиця ХІХ партз’їзду– назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди).
8.  Вулиця ХХІІ партз’їзду– див. п. 7.
9.  Вулиця ХХVпартз’їзду– див. п. 7.
10.  Вулиця Аверіна– названа на честь Аверіна Василя Кузьмича (1884–1945) –особи, яка причетна до встановлення радянської влади в Україні збройним шляхом (у 1918 р. – член Тимчасового Робітничо-Селянського уряду України, керівник Політвідділу Групи військ курського напрямку, з січня 1919 р. – комісар внутрішніх справ Української СРР, у 1920–1923 рр. – член ЦК КП(б)У, голова Катеринославського, Волинського, Харківського та Одеського губвиконкомів. Член ВУЦВК і ЦВК СРСР).
11.  Вулиця Аврори– названа на честь крейсера Балтійського флоту, який є одним із символів більшовицького Жовтневого перевороту (25 жовтня за старим стилем) 1917 року та встановлення радянської влади.
12.  Вулиця Арсеничева– названа на честь Арсеничева Михайла Івановича (1894–1919)– особи, яка причетна до встановлення радянської влади в Україні збройним шляхом (у 1917–1919 рр. – член Кам’янського (м. Дніпродзержинськ) ревкому, керівник місцевого осередку партії більшовиків).
13.  Вулиця Артема– названа на честь Артема (псевдонім, справжнє прізвище Сергєєв) Федора Андрійовича (1883–1921) – особи, яка пов’язана зі встановленням радянської влади в Україні, діяльністю комуністичної партії та радянських органів влади (голова Раднаркому т. зв. Донецько-Криворізької Радянської Республіки, заступник голови і нарком радянської пропаганди Тимчасового робітничо-селянського уряду України, член ЦК РКП(б)).
14.  Вулиця Бабушкіна– названа на честь Бабушкіна Івана Васильовича (1873–1906) – особи, яка пов’язана з діяльністю комуністичної партії (більшовицький діяч, соратник В.І. Леніна).
15.  Провулок Бабушкіна– див. п. 14.
16.  Район Бабушкінський– див. п. 14.
17.  Вулиця Баглія– названа на честь Баглія Гаврили Миколайовича (1887–1920) – особи, яка брала активну участь у встановленні радянської влади в Україні збройним шляхом (у 1917–1918 рр. – член виконкому Катерининської залізниці (на Дніпропетровщині)та голова її Військово-революційного штабу, у 1919 р.– голова Військово-революційного комітету, з червня1919 р. – комісар Південно-Західної залізниці).
18.  Вулиця Балка колгоспна– назва пов’язана зі встановленням радянської влади та організацією Голодомору 1932-1933 рр. в Україні.
19.  Вулиця Барбюса– названа на честь Анрі Барбюса (1873–1935) –французького письменника, комуніста, палкого прихильника СРСР та «сталінської моделі соціалізму» (заперечував Голодомор 1932–1933 рр. в Україні; автор афоризму «Сталін – це Ленін сьогодні»).
20.  Вулиця Баумана – названа на честь Баумана Миколи Ернестовича (1873–1905) –російського революціонера, більшовика(керівник Московської організації більшовицького крила РСДРП, член Північного бюро РСДРП(б)).
21.  Провулок Білостоцького– названо на честь Білостоцького Івана Степановича (1881–1968) – особи, яка причетна до більшовицького Жовтневого перевороту та встановлення радянської влади (організатор загонів Червоної гвардії на Уралі, член ЦК РСДРП(б)).
22.  Вулиця Бібікова– названа на честь Бібікова Олександра Андрійовича – особи, яка брала активну участь у встановленні радянської влади на Катеринославщині та організації комсомолу м. Катеринослава.
23.  Провулок Більшовицький– назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії.
24.  Вулиця Блюхера– названа на честь Блюхера Василя Костянтиновича (1890–1938) – особи, яка пов’язана зі встановленням радянської влади, діяльністю комуністичної партії та радянських органів влади (у 1921–1922 рр.– головнокомандувач, військовий міністр і голова Військової ради Далекосхідної республіки, у 1922–1924 рр. – заступник командувача військами Українського військового округу, у 1924–1927 рр. – головний військовий радник революційного уряду в Кантоні(Китай), у 1929 р. – командувач Особливою Червонопрапорною Далекосхідною армією).
25.  Вулиця Боженка– названа на честь Боженка Василя Назаровича (1871–1919) – особи, яка брала активну участь у встановленні радянської влади в Україні збройним шляхом(на чолі Деміївського червоногвардійського загону брав участь у боях проти військ Центральної Ради, а на чолі Таращанського полку– противійськ Директорії УНР).
26.  Вулиця Большунова– названа на честь Большунова Олександра Яковича (1883–1961) – особи, яка брала активну участь у встановленні радянської влади в Україні збройним шляхом.
27.  Вулиця Бонч-Бруєвича– названа на честь Бонч-Бруєвича Володимира Дмитровича(1873–1955) – особи, яка причетна до Жовтневого перевороту1917 р. та яка обіймала керівну посаду у вищих органах влади та управління (у 1917–1920 рр. – керуючий справами Ради Народних Комісарів).
28.  Вулиця Братів Каменських– названа на честь братів Каменських – осіб, причетних до встановлення радянської влади в Україні(перші комсомольці на Катеринославщині).
29.  Вулиця Братів Ковальчуків– названа на честь братів Георгія та Тимофія Ковальчуків –осіб, причетних до встановлення радянської влади в Україні збройним шляхом.
30.  Вулиця Братів Міллерів– названа на честь братів Миколи, Макарія та Опанаса Міллерів – осіб, причетних до діяльності комуністичної партії на Катеринославщині.
31.  Вулиця Братів Трофімових–названа на честь братів Трофімових – осіб, причетних до встановлення радянської влади на Катеринославщині.
32.  Вулиця Будьонного– названа на честь Будьонного Семена Михайловича (1883–1973) – особи, яка пов’язана зі встановленням радянської влади в Україні (учасник збройної інтервенції в Україну, в 1917–1921 рр. – командувач Першої кінної армії).
33.  Вулиця Булата– названа на честь Булата Івана Лазаровича(1896–1938) – особи, яка брала активну участь у встановленні радянської влади на Катеринославщині та яка обіймала керівні посади в комуністичній партії, вищихорганах влади та управління СРСР(у 1917 р. – член Катеринославського комітету РСДРП(б), одночасно командир загонуЧервоної Гвардії, у 1922–1925 рр.– на партійній роботі,у 1925–1926 рр.– заступник голови Раднаркому УРСР, у 1930–1934 рр. – кандидат у члени ЦК ВКП(б),у 1936–1937 рр. – нарком юстиції РРФСР і одночасно голова Верховного Суду РРФСР.Член ЦВК СРСР і ВУЦВК).
34.  Вулиця Булигіна– названа на честь Булигіна Андрія Яковича (1884–1906) – особи, яка брала активну участь у російському революційному русі, причетна до встановлення радянської влади в Україні (організатор рад робітничих депутатів у Катеринославі).
35.  Вулиця Валявки– названа на честь Валявки Василя Антоновича (1885–1930) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади в Україні та яка обіймала керівні посади в комуністичній партії, вищихорганах влади та управлінняУРСР(у 1917–1919 рр. – командир більшовицьких революційних загонів, у 1919 р. – голова Катеринославської ЧК, у 1926 р. – співробітник торгпредства СРСР в Німеччині, у 1927 р. –голова Маріупольського окружного виконкому, у 1927–1928 рр. – член колегії НК РСІ УРСР, член ЦКК КП(б)).
36.  Вулиця Варейкіса– названа на честь Варейкіса Йосипа Михайловича (1884–1937) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади в Україні та діяльності комуністичної партії ( у 1917 р. – член Катеринославського міського осередку РСДРП(б), з січня 1918 р.– секретар т. зв. Донецько-Криворізького обкому РКП(б) у Харкові та народний комісар соціального забезпечення т. зв. Донецько-Криворізької республіки, протягом 1921–1937 рр. – на партійній та радянській роботі у різних республіках СРСР, член ЦК ВКПБ).
37.  Вулиця Вахрушева– названа на честь Вахрушева Василя Васильовича(1902–1947) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади та яка обіймала керівні посади в комуністичній партії, вищихорганах влади та управлінняСРСР(у 1937–1938 рр.– народний комісар місцевої промисловості РРФСР, у 1938 р. – заступник Голови Ради народних комісарів РРФСР, а з червня 1939 р.– Голова РНК РРФСР. З жовтня 1939 р.– народний комісар вугільної промисловості СРСР, член ЦК ВКП(б)).
38.  Вулиця Винокурова– названа на честь Винокурова Олександра Миколайовича (1869–1944) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади та яка обіймала керівні посади у вищихорганах влади та управлінняСРСР(у 1917 р. – член колегії Народного комісаріату праці РСФРР, у 1918–1921 рр. – народний комісар соціального забезпечення РСФРР, у 1919 р. – народний комісар охорони здоров’я УСРР, у 1921–1924 рр. – член Комісії по боротьбі з голодом; у 1924–1938 рр. – голова Верховного суду СРСР).
39.  Вулиця Войкова– названа на честь Войкова (справжнє ім’я Пінхус Лазарович Вайнер) Петра Лазаровича (1888–1927) – особи, яка пов’язана зі встановленням радянської влади, діяльністю комуністичної партії та радянських органів влади; один із організаторів вбивства царської сім’ї (у 1920 р. – член колегії Наркомату зовнішньої торгівлі РРФСР, у 1924 р. – повпред СРСР у Польській Республіці).
40.  Вулиця Войцеховича– названа на честь Войцеховича Альберта Казимировича (1877–1957) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади в Україні (член Катеринославської ради робітничих депутатів).
41.  Проїзд Войцеховський– див. п. 40.
42.  Вулиця Володарського– названа на честь Володарського(псевдонім, справжнє ім’я – Мойсей Маркович Гольдштейн) Володимира (1891–1918) – особи, яка причетна до здійснення Жовтневого перевороту у 1917 р. (у 1918 р. – комісар друку, пропаганди та агітації Союзу комун Північної області).
 
43.  Вулиця Володимира Ошка– названа на честь Ошка Володимира Петровича (1930–2008)– особи, яка причетна до діяльності комуністичної партії (перший секретар Дніпропетровського міського комітету компартії).
44.  Вулиця Воровського– названа на честь Воровського Вацлава Вацлавовича (1881–1923) – особи, яка пов’язана зі встановленням радянської влади, діяльністю комуністичної партії та радянських органів влади (у 1919 р. – завідувач Державним видавництвом, у 1921 р. – повпред в Італії)
45.  Проспект Воронцова – названо на честь Воронцова Петра Опанасовича (1893–1919) – особи, яка пов’язана зі встановленням радянської влади в Україні.
46.  Житловий масив Воронцовський– див. п. 45.
47.  Вулиця Ворошилова– названа на честь Ворошилова Климента Єфремовича (1881–1969) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади в Україні та яка обіймала керівні посади у вищихорганах влади та управлінняСРСР(у 1925–1940 рр. – нарком з військових і морських справ і нарком оборони СРСР, у 1953–1960 рр. – номінальний глава Радянської держави – Голова Президії Верховної Ради СРСР).
48.  Вулиця Ворошиловградська– назва вулиці пов’язана з м. Ворошиловград, названим на честь Ворошилова К.Є. – див. п. 47.
49.  Вулиця Газети «Правда»–названа на честь центрального друкованого органу ЦККПРС– газети «Правда».
50.  Вулиця Галана– названа на честь Галана Ярослава Олександровича (1902–1949) – радянського письменника, активного пропагандиста радянського режиму та комуністичної ідеології в УРСР(засуджував ідею української державності, боровся проти українського визвольного руху та Української греко-католицької церкви, яку він звинувачував у пособництві нацистам під час ІІ-ї Світової війни).
51.  Вулиця Генерала Грушевого– названа на честь Грушевого Костянтина Степановича (1906–1982) – особи, яка пов’язана з діяльністю комуністичної партії(у 1938–1939 рр. – 1-й секретар Дніпродзержинського міського комітету КП(б)У Дніпропетровської області, у 1939–1941 рр. – 2-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У, у липні – жовтні 1941 р. – виконуючий обов’язки 1-го секретаря Дніпропетровського обкому КП(б)У, у 1940–1949 рр. – член Ревізійної комісії КП(б)У, у 1949–1952 рр. – член ЦК КП(б)У, у 1966–1982 рр. – кандидат у члени ЦК КПРС).
52.  Вулиця Героїв Громадянської війни– назва пов’язана зі встановленням радянської влади в Україні.
53.  Вулиця Гопнер– названа на честь Гопнер Серафими Іллівни (1880–1966) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади в Україні та діяльності комуністичної партії (у 1917 р. – член Катеринославського комітету РСДРП(б), у 1918 р. – секретар ЦК КП(б)У, у 1920–1925 рр. – член бюро і завідувачка агітпропом Катеринославського, Московського, Донецького, Харківського губкомів партії, у 1927–1929 рр. – редактор харківської газети «Всеукраїнський пролетар», заступник редактора газети «Комуніст», у 1928–1938 рр. – на відповідальній роботі в Комінтерні, з 1945р. – старший науковий співробітник Інституту Марксизму-Ленінізму при ЦК КПРС).
54.  Вулиця Губанова– названа на честь Губанова Михайла Костянтиновича (1892–1959) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади на Катеринославщині.
 
55.  Вулиця Гудкова– названа на честь Гудкова Миколи Петровича – особи, яка причетна до встановлення радянської влади на Катеринославщині.
 
56.  Вулиця Дем’яна Бєдного– названа на честь Бідного (псевдонім, справжнє ім’я Юхим Олексійович Придворов) Дем’яна (1883–1945) –особи, яка причетна до діяльності комуністичної партії (у 1929 р. як уповноважений брав участь у проведенні колективізації; радянського письменника, поет; у своїй творчості активно пропагував ідеї більшовицької революції).
 
57.  Площа Дзержинського– названа на честь Дзержинського Фелікса Едмундовича (1877–1926) – особи, яка пов’язана з діяльністю комуністичної партії, Жовтневим переворотом 1917 р. (один із керівників радянського уряду, організатор ВНК (ВЧК) (Всеросійської надзвичайної комісії по боротьбі з контрреволюцією і саботажем).
58.  Вулиця Дзержинського– див. п.57.
59.  Провулок Дзержинського– див. п. 57.
 
60.  Провулок Дибенка– названо на честь Дибенка Павла Юхимовича (1889–1938) – особи, яка причетна до підготовки та проведення Жовтневого перевороту 1917 р., встановлення радянської влади (у 1917–1918 рр.– народний комісар з морських справ Радянської Росії, у 1919 р. – командувач Кримської армії і нарком з військових і морських справ Кримської радянської республіки. Протягом 1920–1938 рр. – на керівних посадах у РСЧА, у 1936–1938рр.брав участь у«чистках» серед керівного складу Ленінградського військового округу, особисто причетний до масових репресій в армії, брав участь у судовому процесі над групою колишніх радянських воєначальників вищого рангу).
61.  Вулиця Димитрова– названа на честь Димитрова Георгія (1882–1949) – особи, яка причетна до діяльності комуністичної партії (у 1934–1943 рр. – голова виконкому Комуністичного інтернаціоналу, у 1943–1945 рр. – завідувач відділом міжнародної (зовнішньої) політики ЦК ВКП (б)).
62.  Вулиця Дундича– названа на честь Дундича Олеко (в літературі Олеко; 1896(1897) – 1920) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади в Україні(революціонер, член РСДРП(б), учасник громадянської війни в Росії. У 1918 р. – командир партизанського загону на Донбасі в районі Бахмута, у 1919 р. – в Особливій Донській кавалерійській дивізії С. М. Будьонного).
63.  Вулиця Енгельса– названа на честь Енгельса Фрідріха (1820–1895) – німецького політичного діяча, філософа, історика, публіциста, одного з основоположників«марксизму» – вчення, що стало підґрунтям комуністичного руху в Європі і світі. Разом з Карлом Марксом склали «Маніфест Комуністичної Партії». Встановлення та подальше утвердження радянської влади супроводжувалися активними комемораціями та меморіалізацією вказаних осіб-засновників комуністичної ідеології з неприхованим політичним підтекстом, а також були складовою частиною ідеології та пропаганди комуністичного тоталітарного режиму. Саме цим пояснюються масштабні перейменування/найменування радянських часів на честь Карла Маркса та Фрідріха Енгельса напередодні та у ході масових відзначень чергових річниць Жовтневого перевороту 1917 року та пов’язаного з ним встановлення радянської влади, зокрема й на території України.
64.  Вулиця Жовтенят– назва пов’язана з Жовтневим переворотом 1917 р. та діяльністю комуністичної партії (походить від назви дитячого шкільного об’єднання Жовтенята (рос. Октябрята), що виникло у 1923–1924 рр., коли у Москві стали формувати групи школярів – ровесників «Жовтневої революції»).
65.  Площа Жовтнева(вулиця Жовтнева) – назва пов’язана з Жовтневим переворотом (25 жовтня за старим стилем) 1917 року та встановленням радянської влади.
66.  Район (сквер, провулок) Жовтневий– див. п. 65.
67.  Вулиця Жуковського– названа на честь Жуковського Йосипа Гавриловича (1890–1930) – особи, яка брала активну участь у встановленні радянської влади на Катеринославщині.
68.  Вулиця Замарайкіна– названа на честь Замарайкіна Льва Федотовича (1886–1959) – особи, яка брала активну участь у встановленні радянської влади на Катеринославщині.
69.  Вулиця Захаренка– названа на честь Захаренка Івана Юхимовича (1880–1960) – особи, яка брала активну участь у встановленні радянської влади на Катеринославщині.
70.   Провулок та проспект Ілліча – названо на честь Леніна (псевдонім, справжнє прізвище Ульянов) Володимира Ілліча (1870–1924) – особи, яка причетна до здійснення Жовтневого перевороту 1917 р., діяльності комуністичної партії та яка обіймала керівну посаду у вищих органах влади та управління СРСР (у 1923–1924 рр. – Голова Ради Народних Комісарів СРСР).
71.  Проспект Воронцова– названо на честь Воронцова ПетраОпанасовича (1893–1919) – особи, яка брала активну участь у встановленні радянської влади на Катеринославщині.
72.  Вулиця Зінукова– названа на честь Зінукова Івана (роки життя невідомі) – особи, яка брала активну участь у встановленні радянської влади на Катеринославщині.
73.  Парк імені Калініна– названо на честьКалінінаМихайла Івановича (1875–1946) – особи, яка причетна до здійснення Жовтневого перевороту 1917 р., діяльності комуністичної партії та радянських органів влади (у 1938–1946 рр. – голова Президії Верховної Ради СРСР).
74.  Парк імені Кірова– названо на честьКірова (псевдонім, справжнє прізвище Костриков) Сергія Мироновича (1886–1934) – особи яка причетна до встановлення радянської влади та діяльності комуністичної партії (перший секретар Ленінградського міського комітету ВКП(б) і член Політбюро ЦК ВКП(б)).
75.  Затока імені Кірова– див. п. 74.
76.  Сквер імені Леніна– див. п. 70.
77.  Парк імені Ленінського комсомолу– див. п. 1.
78.  Вулиця Іскри– названа на честь друкованого органу партії більшовиків газети «Іскра».
79.  Провулок та узвіз Калініна– див. п. 73.
80.  Вулиця Калінінградська– назва походить від м. Калінінград, названого на честь М.І. Калініна – див. п. 73.
81.  Вулиця Карла Лібкнехта– названа на честьЛібкнехта Карла (1871–1919) – діяча німецького й міжнародного робітничого та комуністичного руху (засновник Комуністичної партії Німеччини, організатор пробільшовицького комуністичного заколоту в Німеччині у 1919 р.).
82.   Проспект Карла Маркса – названа на честь Карла Маркса (1818–1883) – лідера міжнародного комуністичного руху, німецького філософа-матеріаліста, політекономічні дослідження якого, об’єднані у теоретичне суспільствознавче вчення «марксизм» стали підґрунтям комуністичного руху в Європі і світі. Разом з Ф. Енгельсом склали «Маніфест Комуністичної Партії». Додатково див. п. 64.
83.  Вулиця Карпуши– названа на честь Карпуши Омеляна Мартиновича (1881–1937) – особи, яка брала активну участь у встановленні радянської влади на Катеринославщині.
84.  Вулиця Квірінга– названа на честь Квірінга Еммануїла Йоновича (1888–1937) – особи, яка брала активну участь у встановленні радянської влади в Україні (у 1918–1919 рр. – перший секретар ЦК КП(б)У, член Тимчасового Робітничо-селянського уряду України, у 1919 р. – голова Раднаркому України, у 1919–1920 рр. – секретар Катеринославського губкому КП(б)У, у 1921–1923 рр.– секретар Донецького губкому КП(б)У, у 1923–1925 рр. – перший секретар ЦК КП(б)У,у1925–1927 рр. – заступник голови Вищої Ради Народного Господарства СРСР. З 1930 р. очолював Економічний інститут червоної професури, у 1932–1936 рр. – директор Економічного інституту Комуністичної академії. Член ЦК ВКП(б)).
85.  Вулиця КІМа– назва походить від абревіатури КІМ (Комуністичний інтернаціонал молоді) і пов’язана з діяльністю комуністичної партії.
86.  Проспект, вулиця, провулок, стадіон Кірова– див. п. 74.
87.  Вулиця Кіровоградська– назва походить від міста Кіровоград, названого на честь Кірова С.М., див. п. 74.
88.  Провулок Кіровоградський– див. п. 74 та п. 87.
89.  Район Кіровський– див. п. 74.
90.  Вулиця Клари Цеткін– названа на честь Цеткін Клари (1857–1933) – особи, яка пов’язана з діяльністю комуністичної партії (засновниця комуністичної партії Німеччини, член виконкому Комінтерну).
91.  Вулиця Клочка– названа на честь Клочка Володимира Юрійовича (1889–1918) – особи, яка брала активну участь у встановленні радянської влади в Україні(організатор Червоної гвардії на Катеринославщині).
92.  Вулиця Колгоспна– назва пов’язана з встановленням радянської влади, діяльністю комуністичної партії та організацією Голодомору 1932–1933 рр. в Україні.
93.  Провулок Колгоспний– див. п. 92.
94.  Вулиця Коллонтай– названа на честь Коллонтай Олександри Михайлівни (1872–1952) – особи, яка причетна до Жовтневого перевороту 1917 р., встановлення радянської влади в Україні, діяльності комуністичної партії та яка обіймала керівні посади у вищих органах управління СРСР (у 1917 р.– народний комісар державної опіки в РНК РСФРР, у 1919 р. – начальник політвідділу Задніпровської червоної дивізії, нарком пропаганди і агітації Кримської Радянської Соціалістичної Республіки, одночасно – член комісії ЦК КП(б)У з агітації і пропаганди серед жінок-робітниць.З 1921 р. – секретар Міжнародного жіночого секретаріату при Комінтерні, у 1923 р. та 1927–1930 рр. –посол СРСР у Норвегії, з 1926 р. – у Мексиці, у 1930–1945 рр. – посланець, згодом посол у Швеції).
95.  Вулиця Комбідівська– назва походить від рос. «Комитетбедноты» і пов’язана зі встановленням радянської влади та діяльністю комуністичної партії.
96.  Вулиця Комсомольська– див. п. 1.
97.  Провулок Комсомольський– див. п. 1.
98.  Острів Комсомольський– див. п. 1.
99.       Житловий масив Комунар– назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії та встановленням радянської влади.
100.  Станція метро Комунарівська– див. п. 99.
101.  Вулиця Комунарівська– див. п. 99.
102.  Провулок Копилова– названо на честь Копилова Миколи Васильовича (1889–1940) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади на Катеринославщині (у 1917–1918 рр. – член Катеринославського міського комітету РСДРП(б), організатор Червоної гвардії).
103.  Вулиця Корнійчука– названа на честь Корнійчука Олександра Євдокимовича (1905–1972) – особи, яка обіймала керівні посади у вищих органах влади та управління УРСР та СРСР (український радянський компартійний письменник, державний та громадський діяч; у 1943–1944 рр. – заступник наркома іноземних справ СРСР, член Президії ЦК Компартії України, у 1947–1953 та 1959–1972 рр. – Голова Верховної Ради УРСР, у 1938–1941 та у 1946–1953 рр. – Голова Спілки письменників УРСР).
104.  Вулиця Косарева– названа на честь Косарева Олександра Васильовича (1903–1939) – особи, яка пов’язана зі встановленням радянської влади та діяльністю комуністичної партії (у 1926р.– секретар Московського комітету ВЛКСМ, у 1927 р. – секретар ЦК ВЛКСМ, у 1929–1939 рр. – генеральний секретар ЦК ВЛКСМ).
105.  Вулиця Косіора– названа на честь Косіора Станіслава Вікентійовича (1889–1939) – особи, яка брала участь у встановленні радянської влади в Україні таяка обіймала керівні посади у комуністичній партії та вищих органах влади та управління УРСР та СРСР(як Генеральний Секретар (з 1934 р. – перший секретар) ЦК КП(б)У у 1928–1938 рр. безпосередньо причетний до організації Голодомору 1932–1933 років в Україні. За постановою Київського апеляційного суду від 13 січня 2010 р. визнаний винним в організації вчинення злочину геноциду частини української національної групи, внаслідок чого було знищено 3 млн. 941 тис. осіб).
106.  Вулиця Котовського– названа на честь Котовського Григорія Івановича (1881–1925) – особи, яка пов’язана з Жовтневим переворотом 1917 р., встановленням радянської влади (командир червоноармійських загонів та з’єднань у ході війни більшовицької Росії проти УНР) та яка обіймала керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР(член Всеросійського ЦВК, у 1925 р. – голова ревізійної комісії Центрального управління промрадгоспами).
107.  Вулиця та провулок Красіна– названо на честь Красіна Леоніда Борисовича (1870–1926) – особи, яка пов’язана з діяльністю комуністичної партії та яка обіймала керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР(у 1924–1926 рр. – член ЦК ВКП(б), у 1923–1925 рр. – Нарком зовнішньої торгівлі СРСР).
108.  Район Красногвардійський– назва пов’язана зі встановленням радянської влади.
109.  Вулиця Краснопресненська– назва пов’язана з революційними подіями у м. Москві у 1905–1907 рр., названа на честь московської вулиці КраснаяПресня (до 1918 р. –Большая Пресненская), яка отримала свою назву після Жовтневого перевороту 1917 р. на згадку про революційні події 1905–1907 рр.
110.  Тупик Краснопресненський– див. п. 109.
111.  Вулиця Крейсера «Аврори»– названа на честь революційного крейсера Балтійського флоту, який є одним із символів більшовицького Жовтневого перевороту (25 жовтня за старим стилем) 1917 року та встановлення радянської влади.
112.  Вулиця Крошки– названа на честь Крошки Никифора Семеновича (?–1919) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади на Катеринославщині.
113.  Вулиця Крупської– названа на честь Крупської Надії Костянтинівни (1869–1939) – особи, яка причетна до здійснення Жовтневого перевороту 1917 р. та яка обіймала керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР(у 1920–1929 рр. – голова Головполітосвіти).
114.  Вулиця Куйбишева– названа на честь Куйбишева Валеріана Володимировича (1888–1935) – особи, яка причетна до здійснення Жовтневого перевороту 1917 р.та яка обіймала керівні посади у комуністичній партіїта вищих органах влади та управління СРСР(член ЦВК СРСР 1-6 скликань, у 1922–1923 рр. – секретар ЦК ВКП(б), у 1922–1923 та у 1927–1935 рр. – член ЦК ВКП(б), у 1930–1935 рр. – член Політбюро ЦК ВКП(б)).
115.  Вулиця Курочкіна– названа на честь Курочкіна Петра Андрійовича (1894–1919) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади на Катеринославщині.
116.  Вулиця Лалаянца– названа на честь Лалаянца Ісака Христофоровича (1870–1933) – особи, яка причетна до здійснення Жовтневого перевороту 1917 р.та діяльності комуністичній партії(російський революціонер, більшовик, соратника Леніна; з 1922 р. працював у Головполітпросі Наркомату освіти РРФСР).
117.  Провулок Лалаянца – див. п. 116.
118.  Вулиця Лебідя– названа на честь Лебідя Дмитра Захаровича (1893–1937) – особи, яка пов’язана зі встановленням радянської влади в Україні та яка обіймала керівні посади у комуністичній партії та вищих органах влади та управління СРСР(у 1917 р. – член Катеринославської революційної ради, губернський комісар міліції, у 1920–1924 рр. – другий секретар ЦК КП(б)У, у 1924–1925 рр. – голова Центральної контрольної комісії КП(б)У та народний комісар робітничо-селянської інспекції УРСР, у 1925–1930 рр. – заступник народного комісара робітничо-селянської інспекції СРСР, у 1930–1937 рр. – заступник голови Ради народних комісарів РРФСР. Член ЦК ВКП(б)).
119.  Вулиця Леніна– див. п. 70.
120.  Вулиця Ленінградська– назва походить від м. Ленінград (зараз Санкт-Петербург), названого на честь Леніна, див. п. 70.
121.  Вулиця Леніногорська– назва походить від м.Леніногорська(Республіка Татарстан, РФ), названого на честь Леніна, див. п. 70.
122.  Район Ленінський– див. п. 70.
123.  Вулиця Леоніда Брежнєва– названа на честь Брежнєва Леоніда Ілліча (1906–1982) – особи, яка обіймала керівні посади у комуністичній партії(у 1964–1966 рр. – Перший секретарЦК КПРС, у 1966–1982 рр. – Генеральний секретар ЦК КПРС,у 1960–1964 і 1977–1982 рр. – Голова Президії Верховної Ради СРСР).
124.  Вулиця Лепсе– названа на честь Лепсе Івана Івановича (1889–1929) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади та яка обіймала керівні посади у комуністичній партії та вищих органах влади та управління СРСР(член ЦК РКП(б), член Оргбюро ЦК РКП(б), член президії ВЦПС, ВСНГ СРСР, член ВЦВК і ЦВК СРСР).
125.  Провулок Логаша– названа на честь Логаша Василя – особи, яка причетна до встановлення радянської влади на Катеринославщині.
126.  Вулиця Логаша– див. п. 125.
127.  Вулиця Лукашенка– названа на честь Лукашенка Тимофія Митрофановича (1890 – 1919) – особи, яка брала активну участь у встановленні радянської влади на Катеринославщині.
128.  Вулиця Луначарського– названа на честь Луначарського Анатолія Васильовича (1875–1933) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади та яка обіймала керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР (у 1919–1929 рр. – наркомосвіти, у 1929–1933 рр. – голова Вченого комітету при ЦВК СРСР).
129.  Провулок Людмили Мокієвської– названо на честь Мокієвської Людмили Георгіївни (1896–1919) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади в Україні (у 1917 р. – уповноважена Петроградського ВРК з продовольчих справ у Катеринославській губернії, у 1918–1919 рр. – комісар бронепотягу).
130.  Провулок Людмили Сталь– названо на честь Сталь (псевдонім, справжнє ім’я Заславська) Людмили Миколаївни (1872–1939) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади та діяльності комуністичної партії (у 1917 р. – член Президії комітету РСДРП(б), у 1918–1920 рр. – співробітник політвідділу РСЧА, у 1921–1923 рр. – співробітник відділу робітниць ЦК РКП(б), з 1924 р. – редактор журналу «Коммунистка», з 1929 р. – на науковій роботі у Музеї Революції).
131.  Сквер М. О. Щолокова– названо на честь Щолокова Миколи Онисимовича (1919–1984) – особи, яка обіймала керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР(у 1966–1968 рр. – міністр охорони громадського порядку СРСР, в 1968–1982 рр. – міністр внутрішніх справ СРСР).
132.  Вулиця Мануїльського– названа на честь Мануїльського Дмитра Захаровича (1883–1959) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади, діяльності комуністичної партії та яка обіймала керівні посади у комуністичній партіїта вищих органах влади та управління УРСР(у 1919–1920 рр. – член Всеукраїнського ревкому, у 1920–1922 рр. – народний комісар землеробства УСРР, у 1921 р. –перший секретар ЦК КП(б)У, редактор газети «Комуніст», у 1920–1923 і 1949–1952 рр.– член Політбюро ЦК КП(б)У, у 1928–1943 рр.– секретар виконкому Комінтерну секретар виконкому Комінтерну, голова делегації ВКП(б) в Комінтерні;протягом 1944–1953 рр. – Міністр закордонних справ УРСР, водночас у 1946–1953 рр. – заступник голови Ради Міністрів УРСР).
133.  Вулиця Менжинського– названа на честь Менжинського В’ячеслава Рудольфовича (1874–1934) – особи, яка причетна до Жовтневого перевороту 1917 року, встановлення радянської влади та яка обіймала керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР (у 1926–1934 рр. – голова Об’єднаного Державного Політичного Управління при РНК СРСР (ОДПУ)).
134.  Вулиця Меренкова– названа на честь Меренкова Івана Ігнатовича (1875–1946) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади на Катеринославщині.
135.  Площа Миколи Островського– названа на честь Островського Миколи Олексійовича (1904–1936) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади в Україні (служив у бригаді Г. І. Котовського, 1-й кінній армії та частинах особливого призначення Червоної армії, у 1919–1920 рр. – співробітник Ізяславської ЧК, у 1923–1924 р. – секретар окружкому комсомолу в Шепетівці, у 1936 р. – присвоєно звання бригадного комісара Політуправління Червоної армії; радянський письменник).
136.  Вулиця Мироненка– названа на честь Мироненка Карпа Григоровича (1886–1963) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади на Катеринославщині.
137.  Вулиця Миронова– названа на честь Миронова Миколи Романовича (1913–1864)–особи, яка пов’язана з діяльністю комуністичної партії та яка обіймала керівні посади у комуністичній партії та вищих органах влади та управління СРСР(у 1947–1949 рр. – перший секретар Жовтневого району, у 1951 р. – секретар Кіровоградського обкому КП(б)У, у 1951–1956 рр. – заступник начальника 3-го управління КДБ СРСР, у 1956–1959 рр. – начальник УКДБ по Ленінградській області;з травня 1959 р. – завідувач відділом адміністративних органів ЦК КПРС).
138.   Міський молодіжний парк ім. В.І. Леніна – див. п. 70.
139.  Вулиця Модестова– названа на честь Модестова Сергія Васильовича (1882–1919) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади на Катеринославщині.
140.  Вулиця МОПРа– походить від абревіатури МОПР (рос. «Международная организация помощи борцам за революцию») – організації, створеної за рішенням Комінтерну.
141.  Набережна В.І. Леніна– див. п. 70.
142.  Набережна Чудновського– названа на честь Чудновського Григорія Ісаковича (1890–1918) особи, яка причетна до Жовтневого перевороту 1917 р. та встановлення радянської влади в Україні (у 1917 р. – член Петроградського ВРК, член ВЦВК та комендант Зимового палацу, у 1918 р. – надзвичайний комісар Південно-західного фронту, комісар з цивільного управління Києва).
143.  Вулиця Новодзержинська– назва пов’язана з Дзержинським Ф.Е. – див. п. 57.
144.  Вулиця Новофрунзенська– назва пов’язана з Фрунзе Михайлом Васильовичем(1885–1925) – особою, яка причетна до здійснення Жовтневого перевороту 1917 р., діяльності комуністичної партії та яка обіймала керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР (член Політбюро ЦК КП(б)У; голова Реввійськради СРСР та нарком військово-морських справ СРСР).
145.  Вулиця Ногинська– названа на честь Ногина Віктора Павловича (1878–1924) – особи, яка причетна до Жовтневого перевороту 1917 р., встановлення радянської влади таяка обіймала керівні посади у комуністичній партії(у 1917 р. – нарком у справах торгівлі та промисловості, комісар праці Московської області, у 1921–1924 рр. – член ревізійної комісії РКП(б), згодом – Голова ЦРК РКП(б)).
146.  Провулок Ногинський– див. п.145.
147.  Вулиця Орджонікідзе– названа на честь Орджонікідзе Григорія Костянтиновича (псевдонім – Серго Орджонікідзе) (1886–1937) – особи, яка пов’язана зі встановленням радянської влади та яка обіймала керівні посади у комуністичній партії та вищих органах влади та управління СРСР (в ході громадянської війни в Росії обіймав різні посади у більшовицьких органах влади, в тому числі у 1918 р. – Тимчасовий надзвичайний комісар району України з наділенням повноважень у справі постачання харчів у Петроград і центральні райони Росії;у 1922 р. – 1-й секретар Закавказького крайкому РКП(б), у 1926 р. – голова Центральної контрольної комісії та Нарком робітничо-селянської інспекції, заступник голови Раднаркому СРСР, у 1930 р. – голова Вищої ради народного господарства СРСР та член Політбюро ЦК ВКП(б);в останні роки життя Нарком важкої промисловості СРСР).
148.  Вулиця Пархоменка– названа на честь Пархоменка Олександра Яковича (1884–1921) – особи, яка пов’язана зі встановленням радянської влади в Україні (у 1917 р. – начальник штабу Червоної гвардії м. Луганська, у 1919 р. – начальник більшовицького гарнізону м. Харкова).
149.  Вулиця Павла Корчагіна– названа на честь літературного героя роману М. Островського (див. п. 136) «Як гартувалася сталь», образ якого у радянські часи використовувався як символ боротьби за радянську владу, любові до комуністичної партії та непримиренності до «класових ворогів».
150.      Вулиця Пелагеї Поляхової– названа на честь Поляхової Пелагеї Зиновіївни (1885–1957) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади на Катеринославщині.
151.  Вулиця Пеліна– названа на честь Пеліна Григорія Петровича (1881–1919) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади на Катеринославщині та переслідуванняучасниківборотьби за незалежність України у XX столітті(організатор Червоної гвардії та учасник боротьби проти УНР).
152.      Вулиця Перекопської перемоги– назва пов’язана зі встановленням радянської влади в Україні (Перекопсько-Чонгарська операція7–17.11.1920 р., наслідком якої стала окупація більшовиками Криму).
153.  Вулиця Петра Сиротиніна– названа на честь Сиротиніна Петра Миколайовича – особи, яка причетна до встановлення радянської влади на Катеринославщині.
154.  Проспект Петровського– названо на честь Петровського Григорія Івановича(1878–1958) – особи, яка причетна до здійснення Жовтневого перевороту 1917 р., встановлення радянської влади, організації Голодомору 1932–1933 рр. в Україні та яка обіймала керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР (нарком внутрішніх справ РРФСР, організатор ВНК (ВЧК), Голова Ради Народних Комісарів УРСР, у 1922 р. – підписав від УСРР Договір про утворення СРСР, у 1922–1938 рр. – Голова Президії Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету).
155.  Площа та вулиця Петровського– див. п. 154.
156.  Вулиця Піонерська– походить від назви радянської дитячої організації, яка у своїй повній назві «Всесоюзна піонерська організація ім. Володимира Ілліча Леніна» містить похідну від СРСР та пов’язана з Леніним (псевдонім, справжнє прізвище Ульянов) Володимиром Іллічем (1870–1924) – особою, яка причетна до здійснення Жовтневого перевороту 1917 р., діяльності комуністичної партії та яка обіймала керівну посаду у вищих органах влади та управління СРСР (у 1923–1924 рр. – Голова Ради Народних Комісарів СРСР).
157.  Провулок Піонерський– див. п. 156.
158.  Вулиця Повстання– назва пов’язана зі встановленням радянської влади та діяльністю комуністичної партії.
159.  Вулиця Подвойського– названа на честь ПодвойськогоМиколи Ілліча (1880–1948) – особи, яка причетна до здійснення Жовтневого перевороту 1917 р., діяльності комуністичної партії та яка обіймала керівні посади у комуністичній партії та радянських органах влади (у жовтні1917 р. –голова Петроградського військово-революційного комітету, один з керівників Жовтневого перевороту, у 1917–1918 рр. – Народний комісар з військових справ РРФСР, у 1919 р. – Народний комісар з військових справ України, у 1920 р. – керівник Головного управління загальною військовою підготовкою – Всевобучу, член Центральної Контрольної Комісії при ЦК ВКП(б), у 1921 р. – голова Виконкому Спортінтерну).
160.  Вулиця Погребняка– названа на честь Погребняка Петра Леонідовича (1928–1980) – особи, яка обіймала керівні посади в комуністичній партії та вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (у 1964–1970 рр. – заступник голови виконкому Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих, у 1971 р. – Міністр сільського господарства УРСР, у 1976 р. – перший заступник Голови Ради Міністрів УРСР;з1971 р. – член ЦК КПУ, з1976 р. – член ЦК КПРС,з 1976 р. – член Політбюро ЦК Компартії України).
161.  Вулиця Постишева– названа на честь Постишева Павла Петровича(1887–1939) – особи, яка причетна до діяльності комуністичної партії та радянських органів влади (як член бюро і секретар ЦК ВКП(б) з липня 1930 р. до січня 1933 р., безпосередньо причетний до організації Голодомору в Україні 1932–1933 років. За постановою Київського апеляційного суду від 13 січня 2010 р. визнаний винним в організації вчинення злочину геноциду частини української національної групи, внаслідок чого було знищено 3 млн. 941 тис. осіб).
162.  Вулиця та провулок Пролетарської перемоги– назва пов’язана з Жовтневим переворотом 1917 р., встановленням радянської влади та діяльністю комуністичної партії.
163.  Вулиця Профінтерна– назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії, походить від скорочення назви міжнародної організації «Червоний інтернаціонал профспілок» (Червоний Профінтерн, Профінтерн), створеної у Москві у 1921 р. під егідою Комінтерну з метою координації дій між комуністичними профспілками й комуністами та комуністичними організаціями, що діяли в масових профспілках.
164.  Вулиця П’ятирічки– назва пов’язана зі встановленням радянської влади та діяльністю комуністичної партії.
 
165.  Вулиця Радгоспна назва пов’язана із діяльністю комуністичної партії та організацією Голодомору 1932–1933 рр. в Україні.
 
166.  Вулиця Радянська– назва пов’язана зі встановленням радянської влади та є похідною від СРСР.
167.  Провулок Радянський– див. п. 166.
168.  Вулиця Радянської Армії– назва містить в собі похідну від Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
169.  Вулиця Революційна– назва пов’язана з Жовтневим переворотом 1917 р., встановленням радянської владита діяльністю комуністичної партії.
170.  Вулиця Рогальова– названа на честьРогальоваФедора Федоровича (1891–1937) – особи,яка причетна до встановлення радянської влади в Україні(командир 7-го червоногвардійського стрілецького корпусу у Катеринославі).
171.  Вулиця Свердлова– названа на честь Свердлова Якова Михайловича (1885–1919) – особи, яка причетна до здійснення Жовтневого перевороту 1917 р., діяльності комуністичної партії та радянських органів влади (у 1917–1919 рр. – голова Всеросійського ЦВК Рад робітничих і солдатських депутатів, безпосередньо брав участь у формуванні радянських органів державної влади).
172.  Вулиця Сергія Лазо– названа на честь Лазо Сергія Георгійовича (1894–1920) – особи, яка причетна до Жовтневого перевороту 1917 р., встановлення радянської влади та діяльності комуністичної партії (організатор червоногвардійських загонів на Далекому Сході, військовий комендант і начальник червоногвардійського гарнізону м. Іркутська, у лютому-серпні 1918 р. – командувач військами Забайкальського фронту, з осені 1918 р. – .член підпільного Далекосхідного обкому РКП(б) у Владивостоці, з весни 1919 р. – командир червонопартизанських загонів Примор’я, з грудня 1919 р. – начальник Військово-революційного штабу з підготовки більшовицького повстання в Примор’ї, з березня 1920 р. – член Далекосхідного бюро ЦК РКП(б)).
173.  Провулок Сиворонова– названо на честь Сиворонова Івана Гавриловича (1884–1919) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади на Катеринославщині.
174.  Вулиця Сировця– названо на честь Сировця Федора Прокопійовича (1884 – 1919) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади на Катеринославщині.
175.  Вулиця Союзна– назва є похідною від назви держави – Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
176.  Вулиця Героїв Сталінграду– назва походить від міста, названого на честь Сталіна (псевдонім, справжнє прізвище Джугашвілі) Йосипа Віссаріоновича (1878–1953) – особи, яка причетна до Жовтневого перевороту 1917 р., діяльності комуністичної партії та яка обіймала керівні посади в комуністичній партії та вищих органах влади та управління СРСР (у 1922–1925 рр. – Генеральний секретар ЦК РКП(б), у 1925–1934 рр. – Генеральний секретар ЦК ВКП(б), з 1941 р. – Голова Раднаркому СРСР, у 1946–1953 рр. – Голова Ради Міністрів СРСР, Генералісимус Радянського Союзу. За постановою Київського апеляційного суду від 13 січня 2010 р. визнаний винним в організації вчинення злочину геноциду частини української національної групи, внаслідок чого було знищено 3 млн. 941 тис. осіб).
177.  Вулиця Суханова– названа на честь СухановаКостянтина Олександровича (1894–1918) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади на Далекому Сході (РФ).
178.  Вулиця Тевосяна– названа на честьТевосяна Івана Федоровича (Ованес Тевадросович) (1902–1958) – особи, яка обіймала керівні посади в комуністичній партії та вищих органах влади та управління (з 1939 р. – член ЦК КПРС, нарком (міністр) металургійної промисловості, заступник голови Ради Міністрів СРСР).
179.  Вулиця Тельмана– названа на честь Тельмана Ернеста (1866–1944) – особи, яка пов’язана з діяльністю комуністичної партії (лідер німецьких комуністів, співпрацював із більшовицькими спецслужбами; делегат 3-го конгресу Комінтерну).
180.  Вулиця Тихона Бондарева– названа на честь Бондарева Тихона Лаврентійовича (1871–1938) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади на Катеринославщині та переслідування учасників боротьби за незалежність України у XXстолітті (організатор загонів Червоної гвардії, що боролися з військами Центральної Ради, організатор примусових вилучень хліба в Україні для відправки до Петрограду та Москви).
181.  Вулиця Ульяновська– назва пов’язана з Леніним В.І.,див. п. 70.
182.  Вулиця Урицького– названа на честь Урицького Мойсея Соломоновича (1873–1918) – особи, яка причетна до здійснення Жовтневого перевороту 1917 р., встановлення радянської влади та діяльності радянських органів державної безпеки (член Воєнно-революційного партійного центру з керівництва збройним повстанням та Петроградського ВРК;після Жовтневого перевороту – комісар наркомату із закордонних справ, засновник Петроградської надзвичайної комісії).
183.  Вулиця Фабріціуса– названа на честь Фабріціуса Яна Фріцевича (1877–1929) – особи, яка причетна до здійснення Жовтневого перевороту 1917 р., встановлення радянської влади, діяльності комуністичної партії (протягом 1917–1929 рр.– на командних посадах у РСЧА, з 1927 р. – член Центральної контрольної комісії ВКП(б)).
184.  Вулиця Фрунзе– названа на честь Фрунзе Михайла Васильовича(1885–1925) – особи, яка причетна до здійснення Жовтневого перевороту 1917 р., діяльності комуністичної партії та яка обіймала керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР (член Політбюро ЦК КП(б)У; голова Реввійськради СРСР та нарком військово-морських справ СРСР).
185.  Житловий масив Фрунзенський-1– див.п. 184.
186.  Вулиця Фурманова– названа на честь Фурманова Дмитра Андрійовича (1891–1926) – особи, яка пов’язана з Жовтневим переворотом 1917 р. та діяльністю комуністичної партії (під час громадянської війни в Росії – комісар 25-ї стрілецької дивізії РСЧА).
187.  Вулиця Цхакая– названа на честь Цхакая Михайла Григоровича (1865–1950) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади та діяльності комуністичної партії (грузинський революціонер-більшовик, члена Тбіліського комітету РСДРП(б), з 1920 р. – член виконкому Комінтерну).
188.  Провулок Цюрупінський– названо на честь Цюрупи Олександра Дмитровича (1870–1929) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади, яка обіймала керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР (у 1917–1921 рр. – заступник наркома та нарком продовольства РРФСР, у 1922–1923 рр. – заступник Голови РНК та РПО РРФСР, СРСР, у 1923–1925 рр.– Голова Держплану СРСР, у 1925–1926 рр.– Нарком зовнішньої та внутрішньої торгівлі СРСР).
 
190. Вулиця Чапаєва– названа на честь Чапаєва Василя Івановича (1887–1919) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади (командир 25-ї стрілецької дивізії РСЧА, що брала участь у встановленні радянської влади).
 
191. Вулиця Чекістів – назва пов’язана з репресивним органом комуністичного тоталітарного режиму – ВЧК (Всероссийская чрезвычайная комиссия).
 
192. Вулиця Червоних бійців – назва пов’язана з Жовтневим переворотом 1917 р.та встановленням радянської влади.
 
193. Вулиця Червоноармійська (рос. Красноармейская) – назва пов’язана зі встановленням радянської влади.
 
194. Вулиця Червоного козацтва– назва пов’язана зі встановленням радянської влади.
 
195. Вулиця Червоноповстанська– назва пов’язана зі встановленням радянської влади.
 
196. Вулиця Червонопролетарська – назва пов’язана зі встановленням радянської влади.
197. Вулиця Червонофлотська – назва пов’язана зі встановленням радянської влади.
 
198. Вулиця Чередниченка – названа на честь Чередниченка Василя Панкратовича (1870–1918)–особи, яка пов’язана зі встановленням радянської влади в Україні (у 1917 р.– член Криворізького комітету РСДРП(б), Криворізької Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів. Один з організаторів Червоної гвардії і керівників більшовицького збройного заколоту у Кривбасі).
 
199. Вулиця Чичеріна – названа на честь Чичеріна Георгія Васильовича (1872–1936) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади та яка обіймала керівні посади у комуністичній партії та вищих органах влади та управління СРСР (у 1918–1930 рр. – нарком закордонних справ РСФРР і СРСР, член ЦВК СРСР, член ЦК ВКП(б)).
 
200. Вулиця Чубаря – названа на честь Чубаря Власа Яковича (1891–1939) – особи, яка причетна до здійснення Жовтневого перевороту 1917 р., діяльності комуністичної партії та яка обіймала керівні посади у вищих органах влади та
управління УРСР(як Голова Ради Народних Комісарів УРСР, безпосередньо причетний до організації Голодомору в Україні 1932–1933 років. За постановою Київського апеляційного суду від 13 січня 2010 року визнаний винним в організації вчинення злочину геноциду частини української національної групи, внаслідок чого було знищено 3 млн. 941 тис. осіб).
 
201. Вулиця Шаумяна– названа на честь Шаумяна Степана Георгійовича (1878–1918) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади (один із керівників революційного руху на Кавказі, розстріляний у числі 26 бакинських комісарів).
 
202. Вулиця Шпіндяка – названа на честь Шпіндяка Йосипа Яковича (1900–1919) –особи, яка причетна до встановлення радянської влади в Україні та діяльності комуністичної партії (організатор комсомолу на Катеринославщині).
 
203. Вулиця Щаденка – названа на честь Щаденка Юхима Опанасовича (1885–1951) –особи, яка причетна до встановлення радянської влади на Катеринославщині та переслідування учасників боротьби за незалежність України у XXстолітті.
 
204. Вулиця Щербицького – названа на честь Щербицького Володимира Васильовича (1918–1990)–особи, яка обіймала керівні посади в комуністичній партії та вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (з 1961 р.– член ЦК КПРС, з 1971 р. – член Політбюро ЦК КПРС, з 1955 р. – депутат Верховної Ради УРСР, з 1958 р.–ВР СРСР, з 1972 р.– член Президії Верховної Ради УРСР та СРСР;у 1961–1963 та 1965–1972 рр. – Голова Ради Міністрів СРСР).
205 Вулиця Щербини – названа на честь Щербини М.Г. – особи, яка причетна до встановлення радянської влади.
206. Вулиця Щорса – названа на честь Щорса Миколи Олександровича (1895–1919) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади в Україні та переслідування учасників боротьби за незалежність України у XXст.
 
207. Юних ленінців– назва містить похідну від Леніна В.І.(див. п. 70) та пов’язана з діяльністю комуністичної партії.
 
208. Вулиця Якіра та провулок – названі на честь Якіра Йони Еммануїловича(1896–1937) – особи, яка причетна до встановлення радянської влади в Україні та яка обіймала керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР (у 1925–1937 рр. – командувач військами Українського військового округу, у 1930–1934 рр. – член Реввійськради СРСР, з 1936 р. – член Військової ради НКО СРСР, входив до складу ЦВК УСРР, а також ЦВК СРСР).
209. Вулиця Рози Люксембург – названа на честь Люксембург Рози (1817–1919) – особи, яка пов’язана з діяльністю комуністичної партії, активна діячка міжнародного робітничого руху, засновниця Німецької комуністичної партії.
 
210. Вулиця Яшина– названа на честь Яшина Петра Семеновича – особи, яка причетна до Жовтневого перевороту 1917 р. та встановлення радянської влади в Україні (організатора Червоної гвардії Катеринослава).
 
211. Вулиця Комінтерну – назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії (від Комуністичного інтернаціоналу).
 
212. Вулиця Комісара Крилова – названа на честь Крилова М.М.– особи, яка пов’язана з діяльністю комуністичної партії.
 
213. Вулиця Комісарівська – назва пов’язана зі встановленням радянської влади тадіяльністю комуністичної партії.
 
214. Провулок Комісарівський – див. п. 213.
 
215. Вулиця Комітетська – назва пов’язана зі встановленням радянської влади тадіяльністю комуністичної партії.
 
216. Вулиця Манкевича – названа на честь Манкевича Олександра – особи, яка пов’язана з діяльністю комуністичної партії.
 
217. Вулиця Моріса Тореза – названа на честь Моріса Тореза (1900–1964) – особи, яка пов’язана з діяльністю комуністичної партії (у 1930–1964 рр. – Генеральний секретар Французької комуністичної партії, у 1940–1944 рр. – один із керівників Комінтерну).
 
 
 
Повідомляємо, що дія Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»
 
Не поширюється на назви вулиць:
-         Г. Вакуленчука,
-          Ванцетті,
-         Возз’єднання,
-         Маршала Гречка,
-         Маршала Конєва,
-         Маршала Малиновського,
-         Маршала Тимошенка,
 
Долю назв вказаних вулиць пропонуємо вирішити у ході громадських слухань та на сесії міської ради:
-         вулиця Червона,
-         вулиця Червонобогатирська,
-         вулиця Червоно гірська,
-         вулиця Чкалова.
-          
Формально не підпадають під дію згаданого закону також назви:
 - вулиця Д. Донського,
 - вулиця І. Сусаніна,
- вулиця К. Мініна,
- вулиця Пожарського – міфологізованих російською дореволюційною історичною наукою, а згодом радянською пропагандою діячів російської історії – «героїв визвольної боротьби російського народу проти іноземних загарбників», а також
вулиця Героїв-панфіловців, названа на честь вигаданого міфічного «подвигу 28 солдат-панфіловців» 316-ї стрілецької дивізії у станції Дубосеково Московської області (за даними Державного архіву Російської Федерації ця подія є вигадкою редакторів газети «Краснаязвезда» і не відповідає дійсності (Державний архів Російської Федерації, фонд Прокуратури СРСР Р-8131, електронний ресурс: http://www.statearchive.ru/607)). Окрім їх заміфологізованості, потрібно враховувати також те, що вказані особи не мають жодного відношення до України та Дніпропетровщини, а подальше існування присвячених їм топонімів на карті нашої держави позбавлене будь-якої логіки, здорового глузду та почуття національної гідності. Це стосується також і топонімів
на честь Максима Горького (псевдонім, справжнє прізвище Олексій Максимович Пєшков) – радянського «пролетарського» письменника, ідеолога радянського комуністичного режиму, який заперечував право української мови на існування, активно співпрацював з НКВС, прославляв його роботу (див. «Правда», № 243 за 03.09.1933 р.),
Георгія Жукова– маршала Радянського Союзу, якого постановою Політбюро ЦК ВКП(б)(!) від 21.01.1948 р. визнано винним у військових злочинах на території окупованої Німеччини (мародерство, грабіжництво) (Російський державний архів соціально-політичної історії, Ф.17, Оп. 3, Спр. 2198, Арк. 28–29), а також діячів російського й міжнародного соціалістичного та марксистського руху
- Г. Плеханова (один із засновників РСДРП),
- І. Каляєва (терорист) та
- П. Лафарга (французький політичний діяч, марксист).
Таким чином, радимо враховувати сумнівну причетність перелічених осіб та подій до історії вашого міста, краю та України в цілому, а також те, що в радянські часи використання імен названих вище осіб було елементом ідеології та пропаганди комуністичного тоталітарного режиму.
Повідомляємо, що назва
вулиці Кантемирівська походить від створеного ще у ході Другої світової війни 4-го гвардійського Кантемирівського ордена Леніна Червонопрапорного корпусу, реорганізованого після 1991 р. у 4-ту Гвардійську Кантемирівську танкову дивізію (в/ч 19612) у складі Московського військового округу РФ, військовослужбовці якої у складі російсько-терористичних підрозділів брали участь в окупації окремих районів Луганської та Донецької областях, а також в боях проти Збройних Сил України, зокрема за Донецький аеропорт. Тому вважаємо, що подальше існування таких топонімів є ганебним і принизливим, а також наругою над пам’яттю загиблих учасників АТО, зокрема й Ваших земляків, вихідців із Дніпропетровщини.
Для встановлення походження назв вулиць:
-         Власенка,
-         Галковського,
-         Желваківського,
-         Кірінаківська,
-         Кочкіна,
-         Покровського,
-         Матлахова,
-         провулку Кірина
рекомендуємо звернутися з відповідним запитом до архівного управління Дніпропетровської міської ради або Державного архіву Дніпропетровської області та за його результатами прийняти відповідне рішення.